5 блогерів про вибір книжок та скретч-постери

П’ять українських блогерів розповідають: 1) як обирають книжки; 2) скільки книжок читають на рік; 3) які книжки є для них викликами; 4) чи виявився корисним для них скретч-постер #100 СПРАВ BOOKS edition; 5) які із поличок постеру були найбільш і найменш заповненими. 

Анна Лисенко-Гурська, AnnikaBlog (YouTube)

Я ніяк не можу себе привчити до системного читання. В мене є полиця з непрочитаними книгами, тому кожного разу просто беру звідти книгу. Основна мета – аби книга попала в настрій.

Минулого року вдалось прочитати близько 150 книжок. Цього року хочеться подолати відмітку в 100 книжок. Думаю, все що понад 150-200 – це уже азарт, а не читання книг в задоволення.

Уже декілька разів бралась за «100 років самотності» Габріеля Гарсія Маркеса, але кожного разу зупиняюсь, бо заплутуюсь в іменах. Не те щоб ця книга для мене є якимось викликом, але вже хочеться запам’ятати хто є хто і дочитати нарешті. Ну і «Улліс» =) Вона лякає своїми параметрами, нею ж і вбити можна!

Скретч-карта – це хороший спосіб тримати перед очима усі свої «MustRead». Творцям скретч-карти вдалось зібрати 100 книг, які дійсно хочеться прочитати. Тому так, скретч-карта хороший мотиватор читати більше і нарешті взятись за ті книги, до яких не доходили руки.

До речі, під час заповнення скретч-карти виявилось, що в мене неабиякі прогалини з нон-фікшн літературу (О, а я думала я прочитала майже все!) і з українською сучасною літературою. На щастя, майже усі нечитані книги – це те, що я давно мрію прочитати. Тож затирати нові книги на постері буде для мене в радість.

Олександра Мартиненко, sashamartbooks (Instagram)

Книжки обираю, частіше за все, за обкладинкою та описом. Хоча, обкладинка не завжди є показником цікавого змісту.

Я читаю приблизно 100-115 книжок на рік. Хочеться читати набагато більше, приблизно 150-200 книг, але часу на читання стає все менше.

Досі не можу підступитись до “Улісса” Джеймса Джойса, бо боюсь розчаруватися чи не зрозуміти цього видатного письменника. Також, “Архіпелаг ГУЛАГ” Олександра Солженіцина. Книга про репресії в СРСР в період з 1918 по 1956 рік.

Скретч-постер є дуже цікавим доповненням для книголюба. В ньому зібрані дуже цікаві фантастичні, психологічні, романтичні книжки. Я в захваті! Знайшла багато книг, що будуть корисними для мене.

З переліку книжок, що знаходяться на карті, я прочитала лише 40 книг. Найбільш заповненою є перша полиця, на якій зображено популярні книги, що захоплюють з перших рядків. Найменш заповненою є сьома полиця, на якій зображено психологічні книжки та книжки сучасних українських авторів.

Маша, the_reader_ua (Instagram)

Ви не повірите, але в першу чергу звертаю увагу на обкладинку. Я естет і для мене дуже важливо, щоб книга виглядала красиво. Звертаю увагу на жанр твору. Анотацію читаю дуже рідко, адже видавництва часто відкривають в них всі таємниці книги. Я звикла мати вдома близько 50 (іноді ця цифра сягає 100, навіть 150!) непрочитаних книг, які зацікавили мене раніше. А вже серед них обираю, що читати далі. Хоча, буває і таке, що купую книгу й одразу ж починаю читати. Все залежить від настрою. Іноді не я обираю, що читати, а книжки знаходять мене.

Читаю приблизно 100 книжок на рік. І саме стільки й хотілося б читати й надалі. Для мене це ідеальний темп читання.

Хотілося б читати книги мовою їх написання, проте це поки що не вдається:) Але якщо казати про якусь одну книгу, то це «Атлант розправив плечі» Айн Ренд.

Ми з хлопцем маємо скетч-карту світу та список 100 справ, що треба зробити за життя. І взимку обговорювали, що було б круто, якби така скретч-карта з’явилася і про книжки. І ось я тримаю її в руках. Думки матеріальні! Є дуже корисною, тому що, навіть мені вдалося знайти там книжки, про які я навіть не чула!

Виявилося, що серед 100 книжок я прочитала лише сімнадцять! Це мотивує скоріше сісти за читання. Три полички залишилися зовсім порожніми, інші мають дві чи три прочитані книжки. Якщо подивитися на колір, то стає зрозуміло, що найбільше зі списку було прочитано класики й зовсім мало – нон-фікшн. Проте, це лише мотивує більше читати! Дякую за нагоду перевірити себе у такому форматі:)

Люда Дмитрук, Вишневий цвіт (YouTube)

Є три основні шляхи, якими книги потрапляють в мою бібліотеку. Найчастіше це довге прогулювання Книгарнею Є: маємо таку недільну сімейну традицію. Там я довго роздивляюся полички з новинками і дуже рідко виходжу з порожніми руками. Також намагаюся моніторити, що смачненького видають наші видавництва, а останній рік ще й активно читаю/дивлюся українських книжкових блогерів, тому частина книжок купляється цілком осмислено після чиїхось рекомендацій. Ну і є книги, які я збираю методично, як наприклад серію “Розстріляне Відродження” від Смолоскип чи “Лауреати Нобелівської премії” від Видавництва Жупанського, а також просто класичні уже книги, які мають бути в кожній пристойній бібліотеці. Але в основному моє книгозбирання абсолютно безсистемне і емоційне)))

Минулого року прочитала 96 книг, планувала 100, хотілося хоча б 200! Кожного разу, коли думаю про всі ті тисячі прекрасних книг, які я ще не прочитала, то хочеться кинутися до своїх полиць і читати взагалі не відриваючись. Але так як я не люблю робити це поспішно, а хочу насолоджуватися книгою, то і не виходить читати більше.

Є сотні книжок, які я мрію прочитати, але ще не встигла, “Улісс” в цьому списку теж є. А ще “Мертві душі” Гоголя, “Лоліта” Набокова, “Непрості” Прохаська, “Пармський монастир” Стендаля, “Зачарована гора” Манна… Можу продовжувати довго і список не зменшується, а тільки росте.

Для мене найбільш цікавим та важливим були саме книги, які будуть в цьому списку і я не очікувала, що він мені так сподобається. Зазвичай я дуже скептична до всіляких там “100 книг, які ви маєте прочитати, поки не помрете”. Але в цій скретч-карті виявилися класичні, знакові та популярні книги на будь-який смак. І саме це втішило мене особливо! А також я була в захваті від оформлення, красивих кольорів і цікавих дрібничок, які були в додатку.

Ну і не знаю, наскільки корисною для мене є цей постер, але він точно вже приніс багато задоволення. Бо це ж так захопливо не просто прочитати книгу, а й стирати цей сріблястий пил і відкривати кольоровий корінець. А яке буде щастя, коли барвами заграє вся карта!

До отримання скетч-карти я думала, що у мене взагалі прочитаних книг не набереться. Потім я з радістю для себе побачила там багато класичних творів та перекладної літератури, яка видавалася в Україні останнім часом. Поки що маю 37 прочитаних зі списку книг, ще десяток у мене заплановано на найближчий час, ну а з рештою буду по-трішки знайомитись.

Майже повністю заповнена у мене третя поличка (зверху), там найбільше саме класичних творів, а не прочитаним виявився “Шерлок Холмс” Конан Дойля. А ось з восьмої навпаки я поки прочитала тільки “Крадійку книжок” Маркуса Зузака, але там поруч з нею “Американські боги” Ніла Геймана, яку я вже з нетерпінням очікую українською, то скоро ця поличка стане не такою обділеною.

Читати: Люда Дмитрук для #ПроЧитання : “В планах зібрати справді велику бібліотеку на понад 10 тисяч книжок”

Ксеня Різник, blog.yakaboo.ua та Етажерка 

Щоб книжка потрапила до мене є багато шляхів, але виокремити їх чимдалі все важче. Я слідкую досить уважно за літературним процесом в Україні та закордоном, читаю критиків, оглядачів та блогерів. Усі вони частково чи повністю впливають на моє рішення, читати чи не читати певну книжку. Також у мене є свій короткий список тих, з ким мої смаки переважно збігаються. Тож тут мова не йде лише про найпрофесійніших критиків чи моїх друзів. Давно хотіла збирати якусь серію, чи мистецькі видання, але наразі моє питання про домашню бібліотеку трішки у підвішеному стані. Я не дуже люблю, коли книжки просто накопичуються. Люблю давати читати іншим, запитувати про їхні враження, та й дім має обмежений простір, і окремої кімнати на книжки я не маю, на жаль, чи, на щастя;) Звісно орієнтуюсь на премії та книжки, до яких багато уваги у світі. Обожнюю Букерівську премію, із Пулітцерівською у мене не все так гладко, але намагаюсь переможців читати.

Я не читаю багато, попри враження, яке виникає в моїх друзів та знайомих. У середньому це 50 книг на рік. Намагаюсь цю цифру трішки збільшити, але не заради неї самої. Професія зобов’язує читати більше за середньостатистичного читача, це нормально. Та й у власному to read list позицій все збільшується, а не навпаки.

Для мене такими скоріш є певні жанри, або періоди в літературі, які в свій час були не сприйняті або не зрозумілі. Наприклад, антична література. Так, здається, міфи читали усі. Але для мене вони досі залишаються загадкою. Мрію перечитати “Іліаду” та “Одіссею”. Хоча й “Улісса” Джойса я теж досі повністю не прочитала, але до цієї книжки не ставлюсь як до челенджу, скоріш із трепетом. Хочеться їй приділити достатньо уваги та часу, і думок, а не так задля галочки й відчуття певного геройства). Щодо товстих книжок, то на мене вони діють навіть навпаки, такі хочеться читати більше, ніж тоненькі.

Спершу була налаштована до постера скептично. Страшенно люблю сама собі формувати читацькі списки. Але добірка книжок приємно здивувала. У списку, крім класики та світових хітів, на зразок “Щигля” Донни Тартт та “Шантараму” є і “Американські боги” Ґеймана, і “Читець” Шлінка, і “Кохана” Тоні Моррісон, яку саме читаю. Мені здається, такий путівник буде корисним для тих, хто любить читати, але не має аж так багато часу, щоб слідкувати за усіма книжковими новинками та створювати власні списки. Красивий постер на стіні буде нагадувати, що непогано щось новеньке прочитати, та стерти ще одну клітинку. Це дарує приємне відчуття виконаного завдання. А вибірка книжок захистить від повного провалу, бо сформована із перевірених часом та критикою творів. Із побажань, хотілося б, щоб постер був ще й українською, та щоб була плюс одна поличка, яку можна сформувати за власним бажанням.

З переліку прочитала 33 книжки – золоту третину. Це переважно класика (дещо читане ще під час навчання в школі) та перекладні світові хіти. Найбільше прогалин серед нон-фікшину, я його справді менше читаю. Але серед запропонованого далеко не все збираюсь читати, принаймні найближчим часом. Найбільш прочитана друга поличка – це звісно світова та українська класика. Без жодної позначки залишилась восьма поличка, але якраз вона має багато пунктів із мого бажаного читання: той самий Ніл Ґейман, Дуглас Адамс, Бернхард Шлінк, Стіг Ларссон та Маркус Зузак. Сподіваюсь незабаром порожніх клітинок стане менше:)

Читати: 5 українських буктюберів та їхні домашні бібліотеки

Читати: 5 українських книжкових блогерів та їхні домашні бібліотеки

Читати: Домашні бібліотеки: 5 книголюбів і місця, де вони читають