- Фішка автора детективних трилерів Джеффа Еббота - показувати, як люди, що схожі на старих знайомих, випорпуються з халеп. Головна героїня Джейн втратила друга в автомобільній аварії і її боротьба за нормальне життя захоплює, а часом навіть мотивує. Чудовий поштовх у часи карантинів, локдаунів та інших екстремальних неприємностей. І це не про вихід з зони комфорту, а про те, як з пригодами (має ж книжка бути цікавою) отримати мир та спокій.
- Кому варто читати
- Кому не варто читати
- Схожі книжки
- Авторка: Юлія Дутка
Фішка автора детективних трилерів Джеффа Еббота - показувати, як люди, що схожі на старих знайомих, випорпуються з халеп. Головна героїня Джейн втратила друга в автомобільній аварії і її боротьба за нормальне життя захоплює, а часом навіть мотивує. Чудовий поштовх у часи карантинів, локдаунів та інших екстремальних неприємностей. І це не про вихід з зони комфорту, а про те, як з пригодами (має ж книжка бути цікавою) отримати мир та спокій.
Писака з Остіна
Джефф Еббот – американський письменник на повну ставку, який живе в Остіні. В нього три детективних серії (The Jordan Poteet mysteries, The Whit Mosley series, The Sam Capra Series) та низка окремих книжок, до яких, власне, і належить «Провина».
«Провина» – перша книжка Джеффа Еббота, що перекладена українською, але маємо чимало його романів в оригіналі. Я б залюбки продовжила знайомство з автором.
Я тебе не пам’ятаю
Джейн – головна героїня, яка два роки тому потрапила в аварію разом зі своїм другом Девідом. Він не вижив. Вона ж фізично відновилась, однак з її пам’яті випало три роки. Відрізок між двома найтравматичнішими досвідами – смертю батька та ДТП. Важливі люди, яких вона втратила. Батько, який завжди знаходив час, щоб побути з нею та підтримати. Друг дитинства, який все її життя був по сусідству, був поруч. От якби згадати, що тоді сталось.
Матір Девіда ненавидить Джейн і називає її вбивцею. Дівчина ніяк не може цього заперечити, адже зовсім не пам’ятає, що тоді сталось. Якби ж згадати.
Можливо, їй було б легше згадати, якби від неї стільки не приховували. Щоб не травмувати більше? Щоб не злякати? Щоб поховати старі секрети? Щоб приховати свої гріхи?
«Провина» – це історія болючого згадування, де героїні вдається дізнатись правду тільки доклавши всіх зусиль і мало не наклавши головою.
Лів Денджер
Цей персонаж з’являється за два роки після аварії, щоб помститись всім причетним. Хто цей месник, який, здається, знає більше за всіх. Чи справді він пам’ятає те, що забула Джейн. Чи стане тригером, який допоможе мозку відтворити, те, що ніби-то стерлось.
Лів Денджер живе в мережі і не планує виходити на світло. Хоча він дуже реальний. Реальний достатньо, щоб знищити мрію на незалежне життя, щоб зруйнувати майбутнє з коханою, щоб вимастити брудом колись бездоганну репутацію, щоб стискати в кулаці знаряддя, бити боляче та ятрити рани.
I’m the one to blame
Особливістю «Провини» є те, що кожен персонаж тут відчуває провину. Навіть я як читачка мучилась тим, що не можу розгадати поганця, – і відчувала провину, що не розкрила цю справу хоча б для себе.
В Джейн це провина вижилої, провина за те, що вона не пам’ятає, провина за смерть, яку не змогла відвернути. Зрештою, то було її авто. Вона була за кермом. Вона ж могла щось змінити. Чи не могла?
Її матір Лорел теж відчуває провину. За те, що не зробила достатньо, щоб зцілити свою доньку. Що навіть з ідеальним мамським блогом була поганою матір’ю – не догледіла, не вберегла. Хоча, ми не знаємо, що в неї на думці. Надто багато підозр.
Матір Девіда Перрі – о, вона відчуває провину, але за те, що не помстилась, як належне. За те, що пустила на самоплив, усунулась, хоча могла дотиснути. Джейн мала заплатити за те, що сталось.
Хто ж з них Лів Денджер? Чи це хтось інший? Хтось, хто сховався на задньому плані і намагається не привертати зайвої уваги? Як в класичному детективі цей хтось покаже своє істинне обличчя на останніх сторінках – і все стане зрозумілим. Пазл складеться. І навіть фрагменти пам’яті відкриють щось дуже страшне про той вечір.
Помсту подають холодною. У цьому випадку аж крижаною, але незмінно вишуканою і пекучою. Щоб провину відчув кожен, адже кожен за щось шкодує.
Кому варто читати
Шанувальникам гостросюжетного чтива з багатьма невідомими
Кому не варто читати
Тим, кому бракує терпіння для таких напружених сюжетів.
