Щоб весь світ дізнався. Психологія вірусного маркетингу

Як безґлуздим танцям із відео корейської поп-зірки Psy вдалося набрати понад 2,5 мільярдів переглядів на YouTube? Чому реклама пива Bud відома навіть тим, хто не вживає алкоголю і народився вже після її трансляції?

Відкриваючи книгу Йони Берґера «Заразливий: Психологія вірусного маркетингу», читачі припускають, що автор проллє світло на ці випадки вірусного контенту. Та Берґер не зосереджується лише на кейсах. «Заразливий» дасть розуміння факторів, які допоможуть зробити ідею, відео, послугу чи продукт популярними. Значною мірою ― і автор сам зізнається ― книга завдячує бестселеру Малкольма Гладуела «Переломний момент» та «Зроблено, щоб прилипати» Чіпа і Дена Гізів. У чому ж особливість «Заразливого»?

Чіп Гіз стверджував, що ідеї і «прилипчасті» продукти за своєю природою прості, несподівані, викликають довіру і мають «чіпкі» деталі, викликають емоції і спогади, але «липкими» вони стають часто випадково. Однак Берґер стверджує, що дотримання певних принципів з високою вірогідністю допоможе зробити вірусний контент. У чому вони полягають, можна прочитати на 200 сторінках україномовного видання від «Нашого формату».

Якщо коротко, їх шість. Перший ― це соціальна валюта: переконайтеся, що люди відчувають себе у колі обраних, і вони поширюватимуть інформацію. Другий ― тригери: щось повинно щодня нагадувати про ідею. Третє ― емоційний резонанс, який змусить людей ділитися досвідом, текстом, знанням. Це має бути почуття, що збуджує, а не заспокоює. Четверте ― видимість. Не лише продукти, але й ідея може рекламувати сама себе. Наприклад, цим Берґер пояснює, чому антитютюнові кампанії у США не працюють, а хворі на останній стадії відмовляються від пересадки життєво важливих органів. П’яте ― практична цінність. Відео про боротьбу з корупцією краще пошириться, якщо у ньому буде інструкція до дії. Нарешті, шосте ― це історія. Будь-який продукт чи ідея стануть цікавішими, якщо вплести їх у розповідь. І ці правила працюють не лише у маркетингу, але й в інших сферах, і навіть у повсякденному житті.

Йона Берґер дослідив статті The New York Times, які найбільше поширювали електронною поштою. Він показав, що матеріали про здоров’я та освіту дуже популярні через їхню користь, а про науку ― бо у них ідеться про інновації та відкриття. Це захоплює або лякає ― породжує сильну, збудливу емоцію.

Він розповідає, чому страх і гнів кращі за сум, а радість та захоплення викликають більше переглядів, ніж задоволення. Берґер пояснює, чому логотип Apple перевернули, чому у соціальних акціях використовують жовті браслети, чому туфлі Christian Louboutin популярніші за решту брендів (і справа тут не у пісні). Нарешті, є у книзі і зовсім незрозумілі на перший погляд вірусні випадки: чому НАСА ненароком збільшили продажі шоколадних батончиків, чому вівсяні пластівці обговорюють більше за Діснейленд і чому туалетний папір стане цікавою темою для обговорення.

Зрештою, каже нам Йона Берґер, автори більшості вірусного контенту ― «звичайні люди із буденними товарами та ідеями». Але використавши психологію поголосу, вони зуміли проштовхнути свою продукцію та задуми.

«Заразливий» ― дуже цікаво написана книга, добре структурована та проілюстрована яскравими прикладами. Її недарма визнали найкращим виданням про маркетинг у 2014 році. Читати «Заразливого» варто і знайомим з теорією вірусного контенту, і початківцям, адже у книзі розібрано чимало неординарних кейсів.

Катерина Кролевська

Купити в Yakaboo.ua

28 thoughts on “Щоб весь світ дізнався. Психологія вірусного маркетингу

    Залишити відповідь