«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про стару добру фантастику

Почну, мабуть, з самореклами. Отже, якщо ви не знаєте, що робити ввечері в п’ятницю, кинули пити і тинятися, і хочете доторкнутися до сучасної футурології, яка маскується під фантастику, то: 19.00, вулиця Чигоріна, 59. Мистецька книгарня NEBO. Лекція про постсингулярну фантастику, на якій я розповім пару-трійку кумедних речей про те, що станеться в найближчий час, чому цього не варто боятися і як впоратися з тим, що всі навколо стануть розумнішими за вас.


Тепер, власне, огляд. Знаєте, в наш час практично не знайти старої доброї фантастики, де акцент робився би не на відкриття, а на сюжет. Хвацько закручений, з мінімумом науки, опуклими характерами і веселими перипетіями. Ну, знаєте, як Кейт Лаумер з його «Імперіумом», Лафаєтом О’Лірі і «Берегом динозаврів». Або Едмунд Гамільтон з усіма космічними операми. Або Джек Вільямсон, який «Легіонери Космосу». Мабуть, останнім представником цієї школи – з натяжкою – можна назвати Джона Скальці.

І ось вам ще одне незаслужено забуте ім’я. Джон де Ченсі та його приголомшливі і чудові історії. Перша з них – «Космічний далекобійник». Ця трилогія настільки чудова, наскільки погано перекладена у нас. Таке відчуття, що все робив машинний перекладач – в результаті втрачається половина нюансів тексту, левова частка жартів і надзвичайно тонка іронія.

З іншого боку навіть того, що залишилося, вистачає, щоб зрозуміти: це шедеврально. Це як плід забороненого кохання Дугласа Адамса і фільму «Конвой». Це плювок в обличчя всьому «галактичного братству» і «Доктору Хто», який вміє і любить битися.

Сюжет простий. Є Автострада, побудована невідомо ким казна-коли. «Наш» портал – на Плутоні. І звідти земляни на потужних вантажівках вирушають до Всесвіту. Вірніше, вже давно вирушили – настільки давно, що почалася «війна профспілок», спілкування з братами по розуму (які не цілком брати і не завжди розумні) і безліч пригод, цілком гідні Індіани Джонса, який хоче лише одного: спокійно крутити баранку і забути про всі парадокси-легенди-міфи. Друга серія де Ченсі – мімімішно парадоксальне фентезі «Замок Небезпечний». Тут з перекладом все добре. В крайньому разі, в перших частинах – до кінця я ще не дочитав.

Уявіть собі Замок, магічну будівлю і стародавній дракон, у якого 144 тисячі дверей і кожна з них виходить в нове місце. У тому числі – на Землю. Проблема лише в тому, що деякі портали більш-менш стабільні, а інші – не дуже. У Замку є господар – наймиліший, найгеніальніший та найіронічніший лорд Кармін. І Гості, «випадково» запрошені істоти, частина з яких люди, а частина – незрозуміло хто, від розумних йєті до розумних м’ясоїдних рослин. А щоб Гості не нудьгували, магія Замку дарує їм бонус: рендомні надздібності.

Джон де Ченсі не вчить вас думати. Він розважає. Але розважає так тонко, як виходило лише у майстрів – Пратчетта, Аспріна і вже згаданого Адамса.

Читайте завжди.

Джерело: Facebook Дмитра Бунецького 

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

4 thoughts on “«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про стару добру фантастику

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl authors and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl authors and blogs

Залишити відповідь