«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про нуар та Бена Вінтерса

Сьогодні ми трохи поговоримо про нуар, крутий детектив та інші вимираючі жанри. Ви помітили, що більшість бестселерів-детективів зараз – це соплі? Гілліан Флінн, Джоан Роулінг, інші та інші.

Якщо раніше головні герої не особливо морочилися з мораллю і пробивали собі шлях за допомогою внутрішнього благородства, пари-трійки значних принципів, хитрості, інтелекту і великокаліберного пістолета, то зараз кожен з них став складною і багатогранною особистістю з безліччю комплексів і страждань. Що цілком допустимо для жіночого роману або «сучасної психологічної прози», але абсолютно вибивається з канви, заданої Дешілом Хемметом і Реймондом Чандлером.

Однак, нуар і «хард-бойлд» (якщо чесно, різниця в цих жанрах невелика, але, за класикою, в нуарі героєм повинен бути злочинець, а в крутому детективі – слуга закону або приватний розслідувач) все-таки чіпляються за життя. У цьому жанрі працює Денніс Ліхейн. Десь там саме фантаст Річард Морган і зірка міського фентезі Бен Ааронович.

І, зовсім несподівано, в ньому зіграв Бен Вінтерс. Так-так, той самий хлопець, який зіпсував твори Джейн Остін ( «Розум, почуття і гади морські») і Льву Миколайовичу Толстому ( «Андроїд Кареніна»), послідовник Сета «я змушу Лінкольна мочити зомбі» Грема-Сміта і, раптово, талановитий автор циклу про «Останнього поліцейського».

Як завжди, проблема «Останнього поліцейського» перегукується з половиною книг, які з’являються в моєму огляді. Це перша частина. Є ще дві книги, Countdown City (за неї автор отримав премію Філіпа Діка) і World of Trouble. Які поки не перекладені і не факт, що будуть в найближчому майбутньому.

Втім, «Останній поліцейський» – цілком самодостатня робота. Сюжет, якщо коротко, такий: через півроку в нашу з вами планету вріжеться астероїд. З усіма наслідками, що випливають. Оскільки думка «мені кінець, а я ще нічого толком не встиг» забігла до половини населення Землі, світ потроху скочується в хаос. На тлі всього цього детектив Хенк Пелас чогось розслідує самогубство, яке здається йому підозрілим.

Втім, найголовніше в книзі – якраз фон. Вінтерс майстерно занурює нас в атмосферу безнадійності, помноженої на спроби держави ввести диктатуру. І показує, як звичайна людина намагається просто робити свою рутинну роботу (до речі, розслідування показано скрупульозно і чітко, видно, що він консультувався з справжніми поліцейськими – ніякого порівняння з телекопами). Можливо, щоб не зійти з розуму. Можливо, тому що він змирився з неминучим. Можливо … Можливостей, взагалі-то, багато.

А навколо в цей час – масові звільнення, половина служб працює абияк, люди їдуть в інші країни, інфляція зростає, релігійні організації прославляють прийдешній кінець світу і гарантують порятунок, за наркотики загрожує смертна кара, а федеральний уряд потроху грається в суперзмови. Загалом, все як ми любимо.

Читайте завжди.

Джерело: Facebook Дмитра Бунецького

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

One thought on “«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про нуар та Бена Вінтерса

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life websites and blogs

Залишити відповідь