«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про дилогію Дугласа Хьюліка

Дивний збіг: варто було мені поскаржитись з приводу недосконалості обґрунтування магії в фентезі, як до рук потрапила книга, яка просунулася в цьому плані трохи далі, ніж всі інші. Не шукайте в цьому руки вищих сил: дилогія (поки ще дилогія, хехе) Дугласа Хьюліка про злочинця на ім’я Дрот (Дроуз? Дрох?) потрапила до мене одночасно з пороховою сагою Брайана Макклелана, просто читати її почав тільки зараз.

Отже, «Свій серед злодіїв» і «Клятва на крові». Магія тут – наслідок проникнення паралельного світу в світ, де відбувається дійство. Тут поклоняються Ангелам, тут править вічний імператор, чия душа розділена на три втілення, які більш-менш своєчасно змінюють один одного на посту.

А ще це світ дна, злодійства, вбивств, тонких інтриг, зрад і корупційних схем.
І це, без всякої скромності, найкраще авантюрне фентезі з часів гленкуківського Гаррета.

Ілдрекка – столиця Імперії – поділена між Злодійськими Колами, якими керують таємничі Сірі Принци. Трохи нижче розташовуються кримінальні авторитети – Тузи. На Тузів працюють громили-Дуби та мечники-Різуни. Для них підслуховують Гострі Носи та Довгі Носи, що збирають інформацію. Є й Широкі Носи – незалежні вуличні торговці даними. Чаклунством тут займаються Роти. І все вищеописане змушує мене пускати слинки від задоволення, тому що настільки добре середньовічний кримінальний світ – з його власною мовою, правилами-поняттями, яскравими персонажами й чудовим гумором – не описував ніхто.

Вам мало? А як щодо Ордена Деганів, елітних найманців, здатних розправитися навіть з Сірим Принцом, але який свято дотримується своєї клятви? А стародавня книга, написана Еталонами – імперськими магами? А Ангели, які зробили імператора безсмертним? А, врешті-решт, сам Дрот, який сам лізе у війну між Тузами й Принцами?

Ну і все інше: жива мова, чудово закручені сюжети, необхідна жорстокість, тортури, таємничі артефакти та життя у всій її пітьмі.

Читайте завжди.

Джерело: Facebook Дмитра Бунецького