«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про роман «Лавочка зачиняється» Джозефа Геллера

Знаєте, я завжди вважав книжкові списки дном. Ну, тому що не можна чітко сказати, що та чи інша книжка залишиться з тобою на все життя, і кожен, хто стверджує зворотне – брехун і лицемір. Або дурень, що найчастіше збігається. Але в даний період часу пара-трійка книжок посідає особливе місце в моєму житті. Це романи та оповідання Ільфа і Петрова, це «Князь світла» Желязни, це «Марсіанські хроніки» Бредбері, це весь Марк Твен.

І це «Пастка-22» Джозефа Геллера, яка (в паперовому варіанті) їздила зі мною в усі більш-менш небезпечні відрядження, тому що завжди, в будь-якому стані, на кожній дільниці шляху здатна повернути іронічний, тонкий, трішки абсурдний погляд на світ. Саме те, що потрібно, щоб не збожеволіти, правильно?

А тепер до неї додалася «Лавочка зачиняється» (Closing Time). Це напівавтобіографічне продовження «Пастки». Джон Йоссарян повертається, на дворі – божевільні 90-ті, Міло Міндербіндер об’єднався з Уінтергріном і парять уряду Сполучених Штатів невидимий і безшумний бомбардувальник, а капелан Тапмен пісяє важкою водою, через що його ховають від світу.

Спочатку «Лавочка» справляє враження кальки на «Пастку» – там повторюється в новому антуражі пара-трійка сцен і моментів, там багато спогадів. Але далі, з кожною сторінкою, розкриваються всі нові і нові грані цієї чудової книги. Геллер не зупиняється на минулому, він використовує його як основу, підтримуючу новий сюжет – і нові роздуми. Про смерть, про життя, про секс, про гроші, про дурість, про розум, про логіку і алогічність, чорт, та про все, включаючи «цю херову війну». Він так само тонкий і неповторний, він так само жорстокий і нещадний, він став старшим, більш насиченим і багатшим.

Звичайно, «Лавочка» не може переплюнути «Пастку», але вона і не намагається. Це продовження через п’ятдесят років, це логічне завершення ліній, початих в першому романі, це чудово.

І це, все ще, найкращий зразок сатиричної прози, написаний на віки.

Читайте завжди.

Джерело: Facebook Дмитра Бунецького 

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

7 thoughts on “«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про роман «Лавочка зачиняється» Джозефа Геллера

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life websites and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these second life websites and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life websites and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl articles and blogs

Залишити відповідь