«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про роман «Дощ забуття» Аласера ​​Рейнольдса

Час від часу нас всіх дурять. Заманюють високими рейтингами, красивими рецензіями та обіцянками чогось настільки крутого, що просто ах.

Власне, так у мене вийшло з новим фантастичним нуаром Аласера ​​Рейнольдса «Дощ забуття». Як можна пройти повз? Фантастика (майже тверда НФ), нуар (причому, досить пристойний, щось середнє між Борисом Віаном і мультфільмом «Ренесанс», вважаю, що виною всьому Париж). Та ще й хвалебний відгук на одному поважному фендом-сайті з твердою дев’яткою.

У підсумку … У підсумку все почалося дуже круто. Нуар і справді Нуар, Париж 50-х років тужливий і жахливий, новий виток нацизму, заборона джазу, детективне розслідування. Паралельно розгортається інша сюжетна лінія: Земля знищена Нанокостом і належить злісним машинам-фуріям, які поїдають плоть, а людство поділилося на «ретро» – типу нас з вами – і «прогрів» – тих, то злився в радісному симбіозі з наномеханізмами. І, природно, намагається воювати – ну а що ще робити?

А неотеничні солдати! Цей образ – лякає усією широтою «зловісної долини» – прописаний настільки класно, що я нескоро ще його забуду.

Але вся ця крутотенюшка триває рівно до останньої чверті книги. Далі починають розкриватися сюжетні повороти, виявляється, що мотивація всіх чинних сил не піддається ніякій логіці, сенсу в цьому всьому рівно нуль, але рух заради руху триває – і ось ми вже беремо участь в Найбільш Нудній Погоні Головних Добрих за Головними Злими (ТМ), все якось розсмоктується само собою і – опа, з тонким натяком на продовження, закінчується.

Хоча ідеї, висунуті Рейнольдсом, вельми шикарні, світ незвичайний, сюжет – і підсумок – не витримує ніякої критики. І це жахливенько для «найкращого фантастичного нуару минулого року». Втім, може комусь і сподобається.

Читайте завжди.

Джерело: Facebook Дмитра Бунецького 

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

6 thoughts on “«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про роман «Дощ забуття» Аласера ​​Рейнольдса

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life authors and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life authors and blogs

Залишити відповідь