Якщо ви думаєте, що «цифровий світ» – це лише питання (не)публікування світлин Ваших дітей, чи бува міжнародна мовна інтеграція та доступність туристичних послуг закордоном, чи можливість знайти далеку родину далеко в Австралії чи деінде, Ви применшуєте значення цих двох слів. Книжка Еріка Шмідта й Джареда Коена «Новий цифровий світ» (видавництво «Літопис») відкриває назагал основні штрихи безпеки, конфіденційності, захисту особистих даних в сучасну цифрову епоху, а також при відкриває завісу нових технологічних проектів наступних п’яти-десяти років.
Книжка «Новий цифровий світ» Шмідта й Коена вийшло друком в квітні 2013 році. В 2015 році українському читачеві став доступний перекладений передрук першого видання, на що вказує післямова від жовтня 2013 року. Роком пізніше один з авторів Ерік Шмідт, голова ради директорів компанії Google, опублікував книжку «Як працює Google» (Видавнича група «КМ-БУКС»). А Джаред Коен, засновник і директор наукового центру Google Ideas, член штабу Державного секретаря США з планування політики, в своїй бібліографії має ще дві книжки – «Діти Джихаду» (Children of Jihad) та «Сто днів тиші» (One Hundred Days of Silence).
Зверну увагу на майстерний український переклад, що виконала Ганна Лелів. Ганна є мовним координатором української перекладацької групи на TED Talks, тому професійний стиль і бездоганне розуміння технологічного тексту яскраво прочитується поміж рядками.
Книжка Шмідта й Коена «Новий цифровий світ» поділена на 7 розділів, і ця структурність чітко прочитується у піднятих темах. Видання базоване на неабияких статистичних даних, адже автори відвідали понад 35 країн напередодні виходу книжки. Текст книжки чи не найкраще показує швидкоплинність розвитку технологій. Адже згаданий найновіший пристрій Kinect 360 (листопад 2010 року) вже став річчю минулого, адже в листопаді 2013 року вийшов новий – Xbox One. Згадуючи про віртуальні накопичувальні «хмари», автори декларують понятійний апарат – реальна та віртуальна ідентичність. «Люди нестимуть відповідальність за свої колишні й теперішні дії у віртуальному світі». Відразу на думку спадає фільм «Домашнє відео» (Sex Tape), 2014 року.
Однією з найрозгорнутіших є тема технологія-влада. Коли одним країнам є доступною велика кількість технологій, іншим – менша, а десь завдяки ним зміщують владу, що яскраво підтверджує остання революція в Україні. Досвід практичних алгоритмізованих дій виходу з посткризового становища та реєстр біженців по номеру виданого телефону – це надбання вже стало всезагальним та доступним завдяки прикладу країн Ірану, Гаїті, Шрі-Ланки. Поруч з тим зросла кількість небезпек. Ерік Шмідт і Джаред Коен пояснюють, наскільки сучасна війна стала автоматизованою. Не зробивши жодного пострілу, лише 3 цифровими ударами можна розпочати війну. Закони про безпілотників, війни, на яких воюють роботи, електронне урядування Естонії – про все це тут йдеться.
Найбільше мене схвилювало питання національної безпеки та острах терактів. Телефони, які служать жучками проникнення в домівки громадян, адже 90% людей цілодобово тримають телефони на відстані 1 метра від себе – це наче очевидно. Але от останні відмови великих компаній, як Apple, про надання приватної інформації їхніх користувачів для органів державної влади та Міністерства безпеки. Що це – питання безпеки громадян чи конфіденційності однієї людини?
Читати: Чому треба читати Мічіо Кайку
Автори ведуть мову про новітні медицину і школу, до прикладу про генетичне тестування, залучення роботів під час операцій, мобільні телефони з функцією діагностики, уроки, на яких учні дивляться Youtube відео. Автори акцентують важливість розмови з дітьми про зберігання даних в мережі задовго, як зайде мова про секс. Перш ніж публікувати в мережі світлини своїх дітей, що спершу торкається конфіденційності допоки неповнолітніх людей, автори закликають батьків щонайшвидше викупити доменні імена своїм дітям і жодним чином не засмічувати їхні майбутні мейли.
Цитата «ніколи не записуйте того, чого б ви не хотіли почути в суді» дає підстави задуматися над тим, для чого нам віртуальна публічність. Пригадую першу промову Моніки Левінські відколи вона стала жертвою віртуального публічного приниження і сорому в Інтернеті, який активно поширювався в час скандалу з тодішнім президентом.
Поодинокі інноваційні ідеї згадані авторами дещо вразили мене. Давно задумуюся над тим, що говорю швидше, ніж друкую, тому точне розпізнавання голосу і швидке перенесення в текстовий формат пришвидшить написання моїх книжкових вражень. Можливість надрукувати протез в місцевій бібліотеці на 3D принтері, що вже сьогодні є реальністю в Сполучених Штатах, автівки без водія та управління рухами силою думки, що передусім слугуватимуть неповносправним людям. Химородь чи дійсність?
Книжка об’ємна (287 сторінок об’єктивного тексту), складна і серйозна. Для когось ця книжка здасться перспективним майбутнім, для когось викличе острах і незнання завтрашнього дня. Її варто прочитати тим, хто хоче зрозуміти весь масштаб цифрової революції.
Жодних підсумкових висновків, бо таке проникливе дослідження майбутнього змушує глибше задуматися і краще зосередитися на запитаннях: в чому вся суть? що далі?
Марічка Удуд
9 thoughts on “Технології і світ: сновигаючі виклики цифрового світу”