Переквакни це: 1984 для хіпстерів

– Все-таки там слишком шумно, – сказал Амад. – Отличные коттеджи,

много женщин – на любой вкус, море рядом, но никакой приватности. Думаю,

вам это не подойдет.

А. и Б. Стругацкие “Хищные вещи века”

Будь ласка, не розшарюйте цю рецензію. Не постіть про неї у фейсбук, не викладайте в контакт, не робіть твіт посилання і не користуйтеся кнопкою “Розповісти друзям”. Авжеж не ставте лайк і не коментуйте це смайлом. Так, якщо бути чесним, після прочитання навряд чи захочеться це робити.

Тому що це повний ****** [страх, жах і кошмар]¹.

Еггерс зобразив прекрасний техногротеск, образ світу, про який наївні комуністи та інші фанати тоталітаризму і мріяти не могли на початку двадцятого століття. Тому що двадцять перше – крутіше. У ньому одна корпорація добра під назвою “Сфера” із стартапу виростає до космічних масштабів – поглинаючи Facebook, Google, Twitter, Apple та інших гігантів hitech-світу. Соціальність перевершила найсміливіші межі: міліарди людей щосекунди “квакають” (такий собі гібрид дій “твітити” та “фейсбучити”, в оригіналі zing) і переквакують, лайкають і шерять. 24-річна дівчина випадково опиняється в компанії – об’єкті мрій багатьох – і занурюється у безодню активного несення соціального добра у маси.

У корпоративному раю виявляється нерийнятно бути сором’язливою мовчазною дівчинкою – квак колеги без відповіді призводить до розгляду справи ейчаром, а небажання постити у соцмережі розповідь про свої вихідні-хобі-побачення-сніданки-обіди-вечері й поготів загрожує серйозними наслідками. Ну правда, чому ти про це мовчиш? Невже тобі все одно, що когось цікавлять ті самі речі, що й  тебе, турбують ті самі проблеми і хвилюють ті самі явища? Чому тебе немає у клубі поціновувачів рецензій або в групі клієнтів книжкового магазину? Ти щось приховуєш? Не довіряєш людям? Не хочеш ділитися з ними переживаннями та досвідом? Здається, з тобою щось не так. Низька самооцінка, депресивність, а може й асоціальні нахили.

“Все скінчено. Здавайся. Подружися з нами”, – шепоче тобі у вухо багатомільйонний доброзичливий натовп. We share ’cause we care.

Саркастичним апофеозом тотальної соціальності стає переосмислення оруелівських заповітів, яке варто було би вибити  на воротях під лого багатьох популярних ресурсів. 

ТАЄМНИЦЯ Є БРЕХНЯ.

ДІЛИШСЯ – ЗНАЧИТЬ ЛЮБИШ.

ОСОБИСТЕ Є КРАДЕНЕ.

“Сфера” не стільки лякає, подібно “1984”, скільки висміює – жорстко, цинічно й часом читачеві, досвідченому користувачеві соцмедіа, зовсім непомітно. Але книгу важко покинути: квак за кваком занурюєшся у світ прозорості, що наступає. І – б’юся об заклад – мало хто відмовився би від її блиску. Політики, що постійно носять на собі камери з онлайн-трансляцією. Миттєве виявлення злочинців. Цілковита безпека помешкання та району. Розумний маркетинг, що з точністю до 99,99% вгадує твої потреби.

Показна недалекість головної героїні, абсурдність того, що відбувається, досягає соцмережевої демократії (так, просто постав лайк за євроінтеграцію, хлопче!), карикатурність образів, маразм усього описуваного змушує почувати себе розумнішим за всіх – прнаймні, поки чергового разу не потягнешся за смартфоном. Місцями сатира стає жорсткішою, ніж у нашумілому “Чорному дзеркалі” – і насправді страшно, що в світі завтра може не знайтися місця без прицілу веб-камер і всюдисущих  месенджерів.

І да, заповніть, будь ласка, опитувальник. Ваша думка вкрай важлива для нашої компанії.