Беручи участь у флешмобі #літо_читання, яку зініціювали Ксеня і Оксана, я собі придумала одну пораду на літо: так як книжки часто заводили мене в цікаві міста і місця, я вирішила цього літа читати книжки, де дія відбувається в місті, де я збираюся провести відпустку.
З деякими містами це зробити надто легко, адже навіть і робити нічого особливо не треба, якщо ви вирушаєте в Париж, наприклад. Про це місто у вас уже є такий багаж знань, що здається, ви там були сотні разів. І все саме завдяки художній літературі. Та є міста, які не так рясно представлені в літературі, та все-таки знайти можна книжки про все, це вже факт, головне добре шукати! Мені дуже пощастило, що ми їхали у Барселону, тому що книг про це місто безліч, головне вибрати правильні!
Тільки я собі придумала читальне завдання на літо, як почалася ціла низка збігів, в результаті чого абсолютно випадково один знайомий, почувши, що ми їдемо в Барселону і знаючи мою любов до читання, сказав, що я неодмінно мушу прочитати “Тінь вітру” Карлоса Руїса Сафона. Віднайти цю книжку в бібліотеці було нелегко, що уже стало для мене хорошим знаком, адже погані книжки не користуються такою шаленою популярністю. Зрештою я книжку таки віднайшла, але у російському перекладі (пер. Маргарита Смірнова і Василь Тємнов, до речі). В результаті, я думаю, що ще ніколи мені не радили так влучно книжку! Я прочитала її за кілька вечорів, навіть не дочекалася до своєї поїздки, бо роман затягує, як казки Шахразади.
Це прекрасна книжка, навіть кілька книжок в одній книжці, кожна з яких прекрасна! Це насолода для усіх любителів книг (подумайте лише, перша глава називається “Цвинтар забутих книжок”), тому що книги і письменники в ній стоять у центрі розповіді. До того ж це все відбувається в Барселоні, після війни, і ця вся істерія режиму Франко, з переслідуваннями, тюрмами, ворогами з усіх кутків, так нагадує Радянський Союз, що просто моторошно.
Тут всі герої дуже виразні, їх легко уявити, і вони назавжди лишаються у вашій уяві.
В центрі розповіді – Даніель, син продавця книг. В Барселоні у них є маленька книгарня і ось одного разу в руки десятирічного Даніеля потрапляє книга, яка повністю змінює його життя. Після її прочитання він починає шукати будь-яку інформацію про автора, та здається, більшої загадки годі уявити, здається автора ніколи не існувало. Пошуки тривають роками, Звісно ж Даніель дізнається в процесі багато не лише про автора, але і про себе.
Книжка читається наче казка, або навіть кілька казок. Якщо вам подобаються романи Умберто Еко, то вам сподобається “Тінь вітру”.
Першим ділом у Барсі ми поїхали на площу Тібідабо, де в романі відбувалися найцікавіші події. До речі, я дуже раджу туди поїхати всім, бо з вершин Тібідабо можна побачити усю Барселону, це надто прекрасно! На схилах Тібідабо зараз знаходиться парк атракціонів, а в підніжжі величезний центр “Космо Кайша”, де під одним дахом є і акваріум, і планетарій, і експерементаріум, одним соловом, рай!
Так як Сафона я проковтнула надто швидко, то в саму подорож я взяла з собоюбіографію Гауді Гійса вана Хенсберґена, яку я купила в Барсі, коли ми там були минулого разу, але яку я так і не відкривала кілька років (каюся). Цю книжку описують як найкращу біографію Гауді. Я не можу порівняти з іншими, щоб сказати, чи вона насправді найкраща, але що я можу сказати напевно, це те, що це просто дуже цікава біографія! Завдяки цій книжці я взнала не лише багато нового про цього генія, але і про Барселону, історію Каталонії, каталонських модерністів, про письменників і митців.
Те, що я читала цю книжку в Барселоні, стало великим плюсом: я ходила вулицями, про які я багато прочитала, Місто відкрилося для мене зовсім по-новому, здавалося, кожен ліхтарик до мене заговорив! Дуже раджу усім, хто цікавиться модернізмом. Поміж іншим ви дізнаєтеся, чому Пікассо і Гауді взаємно не любили одне одного і як це проявлялося, як з молодого денді Гауді перетворився на справжнього аскета, як в його особі могли поєднатися новаторство в мистецтві і консерватизм в усіх інших сферах.
Третю книжку про Барселону я купила вже будучи в цьому місті. Це “Барселона” Роберта Хуґза. В цій книжці розповідається історія Барселони ще з часів до нашої ери і закінчується все приходом Франко. Взагалі в цій книжці на першому місці – культура і мистецтво (що зовсім не дивно, бо Хуґз відомий арт-критик і історик мистецтва, він навіть задумував цю книжку як чисту історію каталонського модернізму, але як він сам зізнається, щоб зрозуміти, звідки взялися Гауді і Пікассо, треба почати було з набагато давніх часів аніж кінець 19 століття). Книжка починається з площі Тібідабо, так що ви можете собі лише уявити, що я відчувала, коли ми дісталися до Тібідабо через Сафона, але в моїй голові уже проходили кадри з усіх трьох книжок! “Барселону” я ще не дочитала до кінця, але з того що я вже прочитала я можу з впевненістю сказати, це просто надто цікава книжка. Замість того щоб ходити ночами по коктейль-барах, я читала цю книжку, так зо можете собі уявити, яку конкуренцію витримала ця книжка!
Досвід “read and travel” мені дуже сподобався! Буду повторювати!
Юлія Юрчук, блоґ readingmouse
8 thoughts on “Літо читання: read & travel”