Дитячі письменники розповіли, про що їхні книжки

Дитячі письменники розповіли, про що їхні книжки

Дитячі письменниці Наталка Малетич, Катерина Бабкіна, Наталка Трохим та Катерина Михаліцина розповіли, про що їхні книги, які будуть презентуватися на Дитячому форумі видавців  з 12 до 15 травня у Львові.

MaletichНаталка Малетич про «Щоденник Ельфа», художники – Андрій та Діана Нечаєвські, Оксана Тисовська. – Видавництво Старого Лева. Вік читача: 11-14 років.

Коли ти вже не дитина і ще не дорослий, дуже складно буває порозумітися і з батьками, і з друзями, а іноді навіть із самим собою. Можливо, тобі теж кортить втекти з дому, де, як здається, обмежують твою свободу? Мабуть, і тобі іноді до нудоти набридають вчителі й уроки? Часом хочеться мати собаку, а батьки не дозволяють. Іноді здається, що ти в окулярах – справжнісінька почвара і тебе ніхто не любитиме.

Іноді любов таки приходить – і перший поцілунок стає справжнісіньким дивом? Може, тобі б також хотілось мати сестру – але не маленьку, а ровесницю, та чи згодились би твої батьки взяти її з інтернату? А може, колись така сестра жила на світі, але батьки досі не готові розповідати тобі, як її втратили? Оповідання у «Щоденнику Ельфа» – про ці та інші ситуації, в яких опиняються герої – твої ровесники, і в них ти, можливо, впізнаєш себе.

Kateryna_Babkina_photoКатерина Бабкіна про  книжку Шапочка і кит”, художниця – Юлія Пилипчатіна. – Видавництво Старого Лева. Вік: 6-9 років.

«Шапочка і кит» – дуже доросла книга для дітей. Це хороший початок й привід до розмови про інакших: людей, які живуть серед нас і разом з нами, але мають інші можливості, відмінні від наших, мають свої небезпеки, хвороби та потреби, але так само мають бути любленими і щасливими… Світ Шапочки, його уявлення про дружбу, смерть, чудеса, вдячність, кохання зумовлені його дуже відмінним від інших дітей досвідом. Але його розуміння світу може виявитися чеснішим і глибшим, аніж у багатьох дорослих.

«Шапочка і кит» – книжка про те, як бути щасливим, про те, як розуміти свої плани на майбутнє, навіть якщо ти не знаєш, скільки конкретно у тебе майбутнього.

 

Nataliya_TrokhymНаталя Трохим про “Львівські віршики”. Художник – Зоряна Базилевич. – Видавництво «Джезва». Вік: 5-8 років.

«Львівські віршики» навіяні Львовом, написані у Львові, у них присутній Львів – як місто, яке ти любиш-любиш. Але у цих віршиках є те, що цікаве дітям загалом: елементи гри, фонетичної і лексичної, гумор, персоніфікація, очуднення. Ну і якісь тематичні моменти: про природу, про страхи, про зовнішність, про самостійність і самодостатність, про любов, про самотність… Це робить книжку універсальною.

Що ж до читацької аудиторії, то ми задумували «Львіршики» (забула, хто придумав таке скорочення) як книжку для родинного читання – щоб батьки читали її дітям, розглядали її разом з дітьми, розповідали дітям про якісь історичні і мистецькі події і явища, на які натякають ілюстрації: про статую Артеміди та інші статуї на площі Ринок, про левів біля Порохової вежі і Ратуші, про львівську Ратушу і львівські кам’яниці, які в книжці вималювані так впізнавано, і навіть про філософію Сковороди і Платона – через величезну тінь маленької мишки на сторінці з віршиком про страх. Тобто, це книжка для інтерактивного читання – заглибленого, коментованого. Принаймні хотілось би, щоб так було.

1601207_676916302367869_104580384_nКатерина Міхаліцина та Наталка Гайда про “Про драконів і щастя”. – Видавництво Старого Лева, 2016. Вік: 4-10 років.

Дракони бувають різні: задерикуваті і страшні або, приміром, кумедні і з купою дітей, імена яких нагадують скоромовки-язиколомки. Це історія саме про таких. А ще про те, що кожен день нашого життя може бути хоч трошки казковим.

Насправді я сама з дитинства дуже люблю тварин, і завжди вважала, що злих серед них немає. Є жорстокі, так, бо принцип «або ти з’їси, або тебе з’їдять» ніхто не скасовував, як і потребу захищатися, зокрема й від надто цікавих чи доскіпливих людей. Але злість, злоба – то щось радше людське, а не тваринне. Дуже спрощено кажучи, ти маєш вибір бути внутрішньо злим чи не злим. І що більше прикладів не злого трапляється тобі на шляху, то певніше ти станеш не просто не злим, а по-справжньому добрим. От і мої дракони – кумедні, веселі, трохи безпорадні й наївні – такий собі терапевтичний приклад не злого. Їм добре так, як вони живуть, навіть якщо при цьому деякі інші дракони вважають їх непутящими.

Цю історію я в буквальному сенсі написала разом зі своїми дітьми. Точніше, вони її вигадали, а я просто оформила в слова. Почалося все так: Яринці було десь коло 2 років, вона мала нежить і намагалася щось мені розповісти. Я ніяк її не розуміла, аж тут прибіг Антон і гукнув: «Ну як ти не розумієш, вона ж тобі про дракона розказує»! Якого ще дракона? «Носослона» – не задумуючись відповів малий. І пішло поїхало: «Жив колись один дракон, називався Носослон…» тут уже, що називається, ім’я зобов’язує бути кумедним і трохи пришелепкуватим, з яким гарно розважатися, бешкетувати і вчитися. Мої малі вигадали всі драконячі імена в книжці, ми з ними добряче нареготались, перставляючи склади в різні позиції й пози. Але, наприклад, імена драконенят – це ще й добра вправа для тренування скоровимовляння складних звукосполучень, як «бр», «др» та ін.

Довершила всю історію Наталка Гайда, її ілюстрації це щось абсолютно мультяшне, щире й живе, це стовідсотково ті дракони, про яких ми з дітьми писали. До того ж Наталка зробила нашу книжку відкритою для читачів: там є смішні завдання і «голі» місця, які потрібно домалювати самому.

Джерело: сайт Форуму видавців.

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

11 thoughts on “Дитячі письменники розповіли, про що їхні книжки

    Залишити відповідь