Сумні книги теж треба читати, тим більше Зузака

Мабуть, ми – покоління, яке зростало на голівудських екранізаціях, і тепер, короткі гучні заголовки асоціюються з блискавичними пригодами, зірковими акторами та хепіендом. У випадку ж, коли ми читаємо історію, а надто – оригінальний твір чи на додачу життєпис автора, душа змальовує картини по іншому.

Ми замислюємося, визначаємо для себе окремі деталі, по своєму малюємо кольори. Сприймаємо кольори, навіть, якщо вони для нас – не головне. Проте, роль вони грають іноді вирішальну:

“Люди помічають колір лише на світанку, і при заході сонця, а я добре знаю, що кожної секунди день пронизують міріади відтінків та інтонацій. Навіть одна година може містити в собі тисячі різних кольорів.”

Так автором книги “Крадійка книжок” подано відчуття кольорів від імені… Смерті.  Уся розповідь побудована, ніби ти слухаєш монолог могутньої невідомої сили, для якої всі – однакові. За походженням, вдачою, терпінням. Однак, дехто закарбовується в пам’ять навіть Смерті. Дівчинка Лізель – то як очі правди, що бачать те, що іншим не дозволено, і руки справедливості, беруть, бо хочуть пояснити для себе побачене…

“Крадійка книжок” достукалася до моєї бібліотеки не через своє дефіле на прилавках книгарень, а скоріш, через інтуітивні підказки.

Підґрунтя тому – раніше прочитані “451° за Фаренгейтом”. Книжки про книжки підносять значення творів, дозволяють замислитися про книжку як явище, феномен. Відкривають якісь нові їхні особливості.

У роботі Маркуса Зузака між рядків було прочитане таке: кожна книга знаходить свого читача. Навіть перед тим, як її спалять, загублять, чи використають, як прямокутний об’ємний предмет. Вся історія залишилася для мене з металічним присмаком.

Динамічною цю сповідь не назвеш, проте місцями серце вилітає в п’яти. Манера написання нагадує чернетку розповіді. На початку кожного розділу короткі начерки – про що там йдеться: коротко, аж до одного слова, лаконічні записи, наче автор боїться забути до того, як розпише повністю. А може спеціально, ніби грає в повторення, щоб читачі краще сприйняли й структуровано вималювали зміст разом із ним.

Напишемо короткі портрети героїв:

Тендітність збілілої кульбаби й рішучість викрадачки книг та фруктів – ось вам Лізель.
Разом із нею, із самого початку, світлим антигеном до темної причини нещасть, що описують у книзі постав і Руді..з волоссям кольору, що висвітлив лимон.
Макс – у нього трясовинні очі, і постійно здається, що він тремтить, як перед бійкою, або від підвального холоду.
Ганс – втілення всього доброго в Мьолькінгу, ходячий акордеон та нічний добряк, який змушує жах піти.
Роза – охоронниця сімейного кутка. У важких, скрутних умовах. Різка, постійна, гучна і надійна. А інакшою вона і не може бути.
А ще багато-багато доль, облич, зморшок як картон, і впізнаваних зачісок.

Книга дійсно читається важко. І ця важкість поселяється в душі назавжди. Хвилини описаного життя героїв здаються вічністю, яку обірвали, щоб виокремити найголовніше, а вона тривала б і тривала.

Якщо загинати пальці й називати причини, чому корисно було би прочитати цю роботу Маркуса Зузака, я б, у дусі автора, коротко б зазначила:
– вона про відчай батьків;
– у ній незламність обіцянок;
– про вміння переконувати й довіряти;
– про вимушену розлуку;
– про дружбу;
– про ненависть;
– вона вчить сподіватися;
– розкриває очі на несказане;
– про книги та вогонь;
– і на додачу, містить багато німецької лайки та побутових словосполучень – бонус для мовознавців.

Цю роботу скоріш за все, прийдеться перечитувати ще не один раз, щоб перед очима постали аркуші життя в новому образі, щоб відновилося те, що було похапцем прочитане, чи ще не обдумане від яскраво змальованого словом болю та стану душі героїв. А їх портрети ще довго застигатимуть на серці читача кольоровими малюнками.

Ірина Варламова

Купити книжку в Yakaboo.ua

Ірина Варламова
Десь два роки тому в моїх профайлах можна було побачити: юрисконсульт, депутат, помічник керівника... Усе так, певною мірою, і залишається, та зараз моя найголовніша роль - мама. А найбільшим хобі завжди було читання. То ж я заснувала спільноту про читання дітям "Читата: читає мама і тато". Зі своїми дописами можу трапитись вам ще на Барабуці та в блозі Видавництва Старого Лева, у рубриці "Книготерапія" в сумській студентській газеті "Academix". Допомагаю бібліотеці в рідному селі поповнювати фонд та триматися сучасності. Просто так. Мрію відкрити книгарню-кав’ярню з дитячою кімнатою. Мотиваційна література для батьків, дитліт; книги для бізнесу та саморозвитку, історичні романи завжди знайдуться на моїх поличках і сторінках блогу.

11 thoughts on “Сумні книги теж треба читати, тим більше Зузака

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl authors and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these second life authors and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl websites and blogs

Залишити відповідь