Викинь мотлох із життя!

Почнімо з того, що я обожнюю позбуватися зайвих речей. І коли ловлю за хвіст настрій провести розкопки у квартирі й не шкодую жодної, достойної викидання, штуки, почуваю себе як Брюс Всемогутній:)

2016-07-09 04.17.35 1

Напередодні переїзду від батьків до нашої квартири у мене були грандіозні плани викинути все зайве і почати історію свого життя з чистого листка і незабитих шаф. Вгадайте, чим це закінчилося? Під час переїзду свекруха жартома запитала, чи всі ці речі точно наші – може, ми прихопили ще й трохи сусідських?:) Хлам, хоч і не в повному обсязі, переїхав з нами, освоївся і вже потроху починає розмножуватися і перти з шаф. Відчуваю, скоро мене знову накриє цунамі генерального викидання. Тому книжка Марі Кондо “Викинь мотлох із життя!” виявилася дуже в тему. Дякую Христині zhutext за позичений примірник. Я багато чула про цю книгу, не чекала, що там буде магічне заклинання проти бардаку, тому вона мене не розчарувала, але й не вразила. Як завжди, пишу у форматі плюсів і мінусів.

Ідеї, які сподобалися:

  • Міф про зберігання. “Хоча я і думала, що наводжу лад у своїй кімнаті, насправді я лише марнувала час, забираючи з поля зору те, що мені не потрібно” – пише Марі, і це чиста правда. Доки речей забагато, порядку не буде. Думаю, усім знайоме відчуття, коли все розіпхано по коробках і шухлядах після прибирання, але щоб дістати що-небудь, треба пройти сім кіл пекла, знову вивернути півшафи або перетрусити всю шухляду, бо необхідна річ неодмінно лежить десь в глибині. Отожбойвоно. У моєму ідеальному світі шафи напівпусті, а шухляди вільно закриваються. Майже реалізувала це в себе на кухні, але поки програю битву посуду з серії “раптом гості” у такій кількості, що у мене стільки людей вдома не вміститься).
  • Викидати речі, які не тішать. Давно користуюся цим правилом. Життя непередбачуване і може легко підсунути негативні емоції. Нащо їх шукати ще й в речах: тримати у шафі красиву сукню, яка робить з тебе женщіну-булочку , наприклад? Правда, речі я, власне, не викидаю – біля дому саме недавно поставили контейнер для збору одягу, охохо, чекай мене!
  • Прибирати речі за категоріями, а не за кімнатами. Кльова, хоч і не нова ідея: наприклад, знести увесь одяг чи книжки в одне місце і там з ними жорстокорозправитися. Одразу буде видно, хто лишиться в живих.
  • Скручувати одяг як суші-роли – мабуть, найвідоміший лайфхак з цієї книжки, який давно інтернетом гуляє. Роблю так з колготками, і це справді зручно. Ще є хороша ідея для таких сумкоманіяків, як я зберігати одну сумку в іншій, щоб було видно ремінець. Теж давно й успішно користуюся.
  • Домашній одяг також має подобатися. До цього я давно дійшла сама, крізь терни маминої ощадливості – бо кожна стара футболка “на вихід” може стати домашньою. Але ні, я у це не граю. Речі, які мені не подобаються, не мусять бути в жодному з відділів шаф – навіть там, де лежить домашній одяг.
  • Коли-небудь означає ніколи. У батьків залишилися стоси університетських конспектів і ксероксів з предметів, які принесли мені найбільше користі. І я досі не можу змусити себе їх викинути. А раптом знадобляться, хоч я знаю, що не повернуся до них.

Ідеї, які не сподобалися:

  • Комоди замість вішаків. Марі вважає, що більшість речей треба зберігати як суші у комоді, і лише небагато – пальта, піджаки, сукні, дизайнерський одяг, – на вішаках у шафі. Я та людина, якій усе життя бракувало повноцінного відділу для висячого одягу у шафі (і вішалок!), тепер не можу натішитися, що маю де вішати свій одяг. Комода мені теж бракувало, тому він теж тішить, попереду купівля органайзерів у шухляди, до цих штучок мене тягне як магнітом. Але все-таки повісити одяг у шафу, де він вільно (!) розміщений – це для мене набагато легше й зручніше, ніж скручувати суші  🙂
  • Викидання речей бісило впродовж усієї книжки. Не знаю, може, японцям, як і шведам, бракує свого сміття, тому можна з такою легкістю відправляти на смітник усе недостойне. Але екологічніше продати чи віддати туди, де ці речі потрібні.
  • Розмови з речами, будинками та іншими неживими предметами. Тут згадуємо, що японці синтоїсти, а всі предмети мають душу. І здається, що у цій культурі така практика не є чимось диким, а для мене питати шкарпетки, чи змучилися вони від компанії моїх ніг і дякувати, що класно зробили свою роботу – занадто.
  • Екзотична ідея брати постільну білизну, подушки й матраци на прокат, коли приїздять гості – О_о. Ідея викидати інструкції до приладів – туди ж. Я користуюся постійно, бо маю склероз і забуваю значення кнопок. Або маю забагато приладів:)
  • Ідея місця для кожної речі непогана, але Марі пише, що не мусить бути пустих місць, інакше там одразу ж починають розмножуватися речі, які забули віднести куди слід. Мій внутрішній фанат вільних просторів протестує проти ідеї, що всі поверхні мусять для чогось служити. Іноді полиця – це просто полиця, там коти люблять сидіти;)
  • Зберігати речі одного типу в одному місці, а не за місцем користування. З одного боку – правильно, бо уникаєш купівлі кількох однакових предметів, завжди знаючи, скільки в тебе вже є. З іншого – мені таки набагато зручніше, коли не треба бігати по усій квартирі за лійкою для вазонів і на кожному вікні вона своя, до прикладу.

Досі мене турбує питання зберігання інформації цифрової. Зокрема фотографій. Час від часу я порпаюся в архівах у пошуках фотографій до текстів у блог. Це процентів 10 корисних фото, але ніколи не знаєш, які саме з них знадобляться. А тим часом архів росте і дратує. Страшно уявити себе без цього свого нематеріального багатства – от як гавкне хард. І здається, що все це мені дійсно потрібне. Поки як вихід бачу чекати моменту знецінення нинішніх пріоритетів.

Насамкінець – про переклад і редагування. Не смертельно, якщо зважити, що це “Клуб Сімейного Дозвілля”, є русизми, є одруківки, є часом трохи замудро сформований текст – тут не знаю, чи дерев’яний переклад чи автор так пише. Загалом ставлю цій книжці радше плюсик, бо я знову в темі очищення простору, яку я дуже люблю:)

Ліля Баранич, Raincarnation

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

8 thoughts on “Викинь мотлох із життя!

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl articles and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl websites and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these second life websites and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl websites and blogs

Залишити відповідь