Мало яка доросла людина впевнено розбирається і в хімії, і в лінгвістиці, і в економіці — ми усі щось десь недовчили. Але якщо з віком ваша природна допитливість нікуди не зникає, то серед науково-популярних книжок можна знайти хороші альтернативи нудним підручникам.
Мій особистий біль — міжнародна фінансова система та економіка. Прогалини у розумінні останньої допоможе заповнити книга Ха-Юн Чанґа, яку переклав Андрій Лапін, а видав «Наш Формат»: «Економіка. Інструкція з використання».
Ще з перших сторінок автор запевняє: економіка — не така вже й складна наука, та й залишати таку важливу галузь без нагляду небезпечно, тому пропонує навчитися критично ставитися до економічних аргументів. І йому справді вдається пояснити чимало (чого тільки вартий розділ про дев’ять різних економічних шкіл!). Ось кілька важливих тез:
Ми помилково думаємо, що встановлення ринкових відносин — причина стрімкого розвитку США та країн Західної Європи. Насправді виважений протекціонізм (захист національних виробників) допоміг їм побудувати сильне господарство. Але світ змінився і в сучасних умовах повністю повторити їхній сценарій не вдасться.
Не слід вважати, що в економічному сенсі люди завжди діють лише егоїстично або раціонально. Спектр людської поведінки набагато ширший:
«Лише коли ми визнаємо, що природа людей неідеальна, зможемо говорити про справжній вибір, а не гіпотетичний, який припускається в світі ідеальних людей, де кожен завжди знає, що для нього найкраще».
Наукові школи змінюються з часом, а тому без вивчення історії економіки не обійтися. Наприклад, лібералізм — чи не найзаплутаніший термін у світі, адже зараз його зазвичай пов’язують із захистом демократії, а от до середини минулого століття більшість лібералістів такими не були: вони вважали, що ані жінки, ані незаможні верстви населення не повинні мати права голосу.
Як не прикро, але бідність — домінантний стан людства протягом більшої частини історії. В абсолютній бідності сьогодні живуть 1,4 мільярда людей. Більшість з них — громадяни країн із середнім рівнем доходу. З одного боку, бідність можна знизити, якщо правильно розподілити доходи (вищі податки для багатих і соціальні видатки та пільги для бідних), однак у довгостроковій перспективі для зниження бідності потрібен економічний розвиток.
Сьогодні під економікою зазвичай розуміють ринок і продавців та споживачів на ньому. Проте економіка країни — це також виробництво і люди, які залучені до нього. Повноцінний розвиток неможливий, коли дискусії лежать суто у площині продажу і споживання, а проблемами виробництва нехтують.
А ось і моя улюблена цитата:
«Часто стверджують, що виробництво за “економіки знань” — це низькосортне заняття, притаманне лише країнам, що розвиваються, в яких низька оплата праці. Проте, образно кажучи, саме на фабриках створювався сучасний світ, і там він буде й далі “перековуватися”».
Пояснюючи економічні теорії, суб’єкти і поняття Ха-Юн Чанґ наводить чимало статистичних даних. А щоб деякі відомості краще запам’яталися, прив’язує їх до буденних речей, відомих компаній або фільмів. Наприклад, пишучи про економічну політику Делано Рузвельта автор згадує, що побудовану завдяки ньому дамбу можна побачити у фільмі «Супермен» 1978 року.
Отож, рекомендую книгу «Економіка. Інструкція з використання» Ха-Юн Чанґа:
Читати, якщо:
- ви відчуваєте, що недовчили економіку у ВУЗі
- вам цікаво розбиратися в теоріях, які по-різному пояснюють одні й ті ж явища
- ви готові переглянути деякі свої погляди на те, як працює господарство
Не читати, якщо:
- ви прихильник однієї-єдиної економічної теорії і заздалегідь не згодні з усіма іншими
- ви шукаєте книжку про те, як заробляти або заощаджувати
- ви боїтеся брати до рук книги, які бодай віддалено нагадують підручники 🙂
Схожі книги: “Капітал у XXI столітті” Томаса Пікетті, “Как работает экономика. Что Rolling Stones, Гарри Поттер и большой спорт могут рассказать о свободном рынке” Джона Тамні, “Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності” Джеймса Робінсона і Дарона Аджемоґлу
Дарина Стремецька, beautyandgloom.wordpress.com
28 thoughts on “Як зрозуміти економіку”