«Взуття-буття»: звук, з яким ти обганяєш суперника

«Взуття-буття» засновника NIKE Філа Найта Наш формат видав у симпатичній барвистій серії разом з історіями Toyota та Starbucks. Я люблю фіолетовий, тому говоритимемо про кросівки, бігунів та божевільні ідеї.


Трохи про «взуттєвого пса»


Shoe dog – саме таку назву книга має в оригіналі. Взуттєвими псами в США називають людей, які знають про галузь усе й тільки й думають, як би то вас найкраще взути. На своєму шляху автор познайомиться з не одним таким професіоналом.

Філ Найт – одержимий бігом випускник бізнес-школи, він – практичний бухгалтер та сором’язливий інтроверт. І той ще ненависник «Адідас». Та ми б не читали цієї книги, якби в нього не було її – божевільної ідеї: вивести на американський ринок класне японське спортивне взуття.

Тут важливо не забувати, якими ще напруженими були відносини США та Японії на початку 60-х років. Спогади про Перл-Гарбор та бомбардування Хіросіми та Нагасакі досі були свіжими й болючими. Філ, якому тоді було всього 24, враховував це й не особливо вірив в успіх, але спробувати мусив. Тож вирушив у подорож до незвіданого, маючи в кишені квиток із відкритою датою.


Блакитна стрічка на вершині Фудзі


Як не дивно, історія «Найку» розпочалась із невеликої брехні, яка потім стала трохи більшою, а потім ще й ще… Японці ж не хотіли співпрацювати з якимось безрідним юнаком, їм був потрібен представник поважної компанії. Так після секундних роздумів народилась «Блу Ріббон» (блакитна стрічка), яка зростатиме рік за роком.

Мені здається, що Філу Найту добряче щастило в підборі кадрів, бо таких компаньйонів, як його фанатичні товариші Вуделл та Джонсон знайти дуже важко, а що вже казати про зіркового тренера та невтомного винахідника Білла Бовермана. У нього завжди були люди, яким можна довіряти, і яким він давав повну свободу дій.

Хоча й не обійшлося без паршивих овець…


Лицар у бізнесі


Якщо так розібратись, то рання історія «Найк» – це таке собі борсання від кредиту до кредиту (нагадує Україну та МВФ…), від поставки до поставки, коли попит шалено перевищує пропозицію. Коли керівник влаштовується на ще одну роботу, бо не може дозволити собі розкіш зарплатні у власній компанії. «Ти або ростеш, або вмираєш» – усе зароблене на розвиток справи.

Історія «Найк» – аж ніяк не історія скоробагатька, який розкрутився за якихось кілька років. Щоб досягти бажаного, у Філа Найта та його бухгалерсько-юридичної команди пішли десятиріччя на грані банкрутства. Разом вони пережили чимало банківських скандалів і навіть судову тяганину з урядом США, але «фінішної лінії не існує» й зупинятися не можна.

Була там і зрада, і перемога. Ви знали, що лінію одягу вдалося запустити геть не з першого разу? А за розрекламовану новинку довелося повертати всі гроші, бо кросівки просто розлітались? Та і спортивні зірки не раз полишали «Найк», коли їм пропонували більше.


Книжка як шестимильна пробіжка


«Взуття-буття» стала для мене досвідом «контрольного читача». Це коли видавництво пропонує вам прочитати книгу й позначити всі незрозумілі й недосконалі на вашу думку моменти. Як особа з деякою редакторською освітою я, звісно, добряче розмалювала кожну сторінку. Потім перечитала ще раз і додала ще трохи кольору, хоча дещо з попередніх виправлень переглянула.

Бо навіть найзатятіший бухгалтер у світі не писатиме мемуари канцеляризмами, які використовує у звітах. На жаль, у «Взутті-бутті» знайшлося чимало невластивих українській мові конструкцій, над якими мій уже добре натруджений після робочого дня мозок вечорами просто зависав.

Як то буває: така гарна книжечка, чого ж так погано вичитана… Але не лякайтесь, це той випадок, коли сюжет витягує на собі тягар усіх недоліків.


Історія, яка не знає кінця


Томик повен вдячності, але і просякнутий болем, бо ж «Найк» уже понад 50, і, певна річ, не всі дожили до виходу книги. Філ Найт сумує за ними, його журба справді глибока, але наголошує на тому, що не можна зупинятись, інакше можна поховати власне життя. Його мемуари повчальні й надихаючі, хоч і не пропонують якихось готових рецептів успіху.

Та, як показує практика, досягти неабиякого успіху можна тільки з тим, що любиш і в що віриш. Й це підтверджують практично всі історії відомих компаній.


Прочитайте, якщо ви…


Любите біг чи живете спортом, шукаєте натхнення для власної справи, отримуєте насолоду від спогадів, а ще цікавитесь тим, як у гігантів усе починалось – розумні ж вчаться на чужих помилках.


І на одній хвилі з «Взуття-буття»: Джефрі К. Лайкер «Філософія Toyota. 14 принципів роботи злагодженої команди», Говард Шульц, Джоан Гордон «Історія Starbucks. Усе почалося з чашки кави…», Бред Стоун «Продається все. Джефф Безос та ера Amazon», Ешлі Венс «Ілон Маск. Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє», Тоні Шей «Доставка щастя. Шлях до прибутку, задоволення і мрії».


Читати: Світові бренди. 15 історій успіху компаній

Читати: #ЧитаємоРазом: «Історія Starbucks» Говард Шульц


Придбати книжку в Yakaboo

Юлія Дутка
Трилероїд, інтроверт та психоаналітик-аматор. Ви хочете про це поговорити? За фахом - журналіст, та більше тяжію до редагування. Люблю соло-подорожі, важкий метал, м’яке світло, волохатих корів, Скандинавію та бензопили. Мрію попестити ісландських коників та потиснути руку Чакові Поланіку.
http://tarels.blogspot.com/%20

913 thoughts on “«Взуття-буття»: звук, з яким ти обганяєш суперника

    Залишити відповідь