«Вегетаріанка»: ненависть, огида, хіть, вина

Є книги від яких неможливо відірватися, роман «Вегетаріанка» південнокорейської письменниці Хан Канг (видавництво «КМ-Букс») можна віднести саме до таких. Можливо, ця книга пройшла б повз мене непоміченою, якби не величезне бажання моєї подруги прочитати її.

Зрештою, та й як не помітити книгу, якщо навіть The Guardian відгукується про неї як:

«Химерні сновидіння, тремтлива напруга, жахлива жорстокість… Цей південнокорейський роман – просто свято. Він чуттєвий, провокуючий, жорстокий, наповнений могутніми образами, вражаючими кольорами і запитаннями, які непокоять… у кожному реченні «Вегетаріанки» – незвичайний досвід. Таке важко буде перевершити».

Роман, який отримав у 2016 році Міжнародного Букера

Фактично роман «Вегетаріанка» Хан Канг, відомої та успішної в себе на батьківщині письменниці, став для українських читачів одним із найочікуваніших романів цього року. Роман, який отримав у 2016 році Міжнародного Букера (не варто плутати із просто Букером), хоч був написаний ще у 2007 році.

Успіх роману був приголомшливим, адже вперше за всю історію цієї нагороди номінувалася і перемогла південнокореянка. Завдяки цьому (та якісному перекладу англійською) про «Вегетаріанку» почали говорити та писати у цілому світі, а New York Times Book Review включив її в десятку найкращих книг 2016 року.

Оголені думки оповідачів, негідні вчинки, сором за них

«Вегетаріанка» – це відверта оповідь про життя однієї жінки, що відмовилася від їжі тваринного походження через нав’язливі сни, розказана трьома близькими до неї людьми: її чоловіком, чоловіком сестри і сестрою. Оголені думки оповідачів, негідні вчинки, сором за них. Ненависть, огида, хіть, вина. І все настільки реально, що байдуже залишитись осторонь не вдасться. Адже насправді «Вегетаріанка» – це історія одного зламаного життя, де людина переходить ту тонку межу, що веде від нормального життя до божевілля.

Бажання стати вегетаріанкою передусім спричинене внутрішніми страхами, набутими людиною з самого малечку.

Рейтинги в книги високі, але згадка в деяких оглядах про те, що це сюрреалізм і головна героїня в кінці перетворюється на дерево, мене трохи відлякували (ставлюся до сюрреалізму з підозрою і вважаю, якщо читати сюрреалістичні твори, то тільки найкращі). Проте, як на диво, жодного сюрреалізму я в «Вегетаріанці» так і не знайшла (може не там шукала?))) Так, в кінці книги головна героїня Джінг-хай перетворюється на дерево, але все це відбувається в її свідомості, про справжні думки її читач так і не дізнається, адже спостерігатиме за всім зі сторони, через призму чужих життів.

Переклад з англійської здійснила Анжела Асман. В мене, як читача, претензій щодо перекладу нема, бо читається він так легко, що хочеться прочитати роман на одному подиху за один вечір. Варто відзначити також гарну поліграфічну якість видання. А неяскрава, проте оригінальна обкладинка безумовно привабить потенційного покупця.

Читати: Огляд роману-переможця Міжнародного Букера – «Вегетаріанка» Хан Канг

Сюжет «Вегетаріанки» на перший погляд може здатися повільним, але особисто я, як любитель блукати у хащах чужих думок, не могла відірватися від книги. Мені аж дух перехоплювало від певних сюжетних поворотів. Тому безумовно передусім роман оцінять шанувальники глибокої та відвертої прози, а от пуританам навряд чи варто братися за нього – не зрозуміють.

Книга, що наштовхує на думки про справжню вартість певних соціальних умовностей – загальноприйнятих понять щастя, здоров’я, успіху, моралі, поведінки про людське око, поза якими людина в глибині душі страждає від руйнуючої самотності через нерозуміння з боку оточуючих, і яка штовхає її на втечу від реальності.

Це шокуюча книга, витримана від початку і до кінця, що справила на мене величезне враження. І яка ще раз доводить, що, коли руки опускаються, а душа прагне справжньої свободи, тоді в житті нема безвихідних ситуацій, є лише рішення, які нам поки що недоступні.

Читати: Без м’яса. Уривок із роману південнокорейської письменниці “Вегетеріанка”

Мар’яна Глинка