Тижневе читання: 10 новинок від Yakaboo

Серед новинок тижня в цей раз буде важко вибрати щось одне: чи аскетичну історію від актора і письменника Роберта Зіталера «Ціле життя», чи захопливі новозеландські «Світила» Елінор Каттон, чи то надто скандальні і таємничі «Сатанинські вірші» Салмана Рушді, або ж абсурдну нову книжку Пелевіна, чи страшну історію Рут Веа,  або ж історію про пам’ять від Тані Малярчук, чи дуже ліричні вірші Мар’яни Савки та Маріанни Кіяновської. Серед них два фіналісти й один переможець Букерівської премії, єдина за словами видавця антологія сучасної американської поезії та дуже ніжне листування віршами. І це ще не все.

Роберт Зіталер “Ціле життя”, Віват, 2016, 160 с.

Роберт Зіталер – одночасно австрійський актор, який зіграв другорядну роль у відомій картині Паоло Соррентіно «Молодість» і письменник, фіналіст Міжнародного Букера 2016 року за роман “Ціле життя”. Це історія Адреаса Еггера, працівника канатної дороги в австрійських Альпах. Він – виріс в селянській родині. Людина небагатослівна і скромна. Коли закохується в дівчину Марі, замість словесних зізнань, просить друзів висвітлити її ім’я на поверхні гори. Далі в долі Еггера буде чимало трагічних подій – втрата близьких, участь у Другій світовій війні, полон на Кавказі. Книгу порівнюють з романом Джона Вільямса «Стоунер» і романом Дениса Джонсона Train Dreams, A Whole Life.

Елінор Каттон “Світила”, Рідна мова, 2016, 800 с.

Елінор Каттон – наймолодша переможниця Букерівської премії, а також авторка найбільшого роману серед переможців. На момент отримання премії їй було всього 28 років, «Світила» мають в оригіналі 832 сторінки. «Світила» – це детективна історія, події якої відбуваються в місті Хокітіка в Новій Зеландії в 1866 році під час золотої лихоманки. Одного разу в літню січневу ніч в маленькому містечку вмирає колишній золотошукач, а тепер п’яниця, і в його хатині знаходять скарб, місцеву жінку легкої поведінки знаходять посеред дороги без пам’яті, а один з найбагатших власників золотих копалень зникає. 12 важливих персон міста збираються, щоб обговорити всі обставини події. Кількість героїв не просте, у кожного з героїв є своя сузір’я, а головні є світилами. Їхні дії Каттон підпорядкувала сузір’ям за астрологічним календарем. Доповнюють події роману золото, опіум, два китайці, представник племені маорі і численні кримінальні історії.

Салман Рушді “Сатанинські вірші”, Видавництво Жупанського, 2016, 600 с.

Салман Рушді – британський письменник індійського походження. Роман The Satanic Verses (“Сатанинські вірші”) – один з найбільш скандальних сучасних літературних творів. За нього в 1989 році іранський аятола Хомейні оголошує Рушді фетву, прокляття, яке зобов’язує кожного мусульманина вбити письменника. Офіційною претензією до роману було використання спірної з приводу автентичності частини Корану, неофіційною – зображення одного із релігійних діячів в не дуже приємному світлі, але дуже схожого на самого Хомейні. З моменту оголошення фетви на Рушді неодноразово зазіхають, ісламські терористи вбивають японського перекладача роману, ранять італійського, підпалюють магазин, в якому продають переклад в Норвегії. Рушді живе під вигаданим ім’ям і ховається під охороною внутрішніх британських служб, а Великобританія розриває дипломатичні відносини з Іраном.

Альвідас Шляпікас “Моє ім’я Маріте”, Брайт Букс, 2016, 168 с.

Альвідас Шляпікас – литовський письменник, режисер і сценарист з Вільнюса. Роман «Моє имя Маріте” був визнаний найкращою книгою 2012 року в Литві. Роман розповідає про події після Другої світової війни. Бідні німецькі жінки зі Східної Пруссії відсилали своїх голодних дітей на інший бік річки Неман. Деяких брали до себе чужі сім’ї. Щоб не видати себе, дітям давали литовські імена. Маріте – було одним з найпоширеніших імен для дівчаток. Одна з таких Маріте розповідає свою долю та інших дітей, яким довелося просити милостиню, продавати себе, пережити насильство, щоб вижити. Їх називали «вовчими дітьми».

Рут Веа “У лісі-лісі темному”, Наш формат, 2016, 288 с.

Рут Веа – молода британська письменниця, автор двох психологічних трилерів. “У лісі-лісі темному” – історія письменниці Нори, яка живе розміреним життям, з чашкою кави під радіо BBC, ранковими пробіжками і написанням роману. Одного разу її життя змінюється кардинально. Незнайома дівчина запрошує на дівич-вечір її старої подруги Клер в лісовій глушині. Після нього Нора прокидається в лікарні, нічого не пам’ятає, але відчуває, що сталося щось страшне.

Виктор Пелевин “Лампа Мафусаила, или Крайняя битва чекистов с масонами», Эксмо, 2016, 416 с.

“Лампа Мафусаила, или Крайняя битва чекистов с масонами» – чотирнадцятий роман російського письменника Віктора Пелевіна. Книга складається з чотирьох частин. Головні герої – три покоління дворянської сім’ї Можайських. Дія охоплює XIX, XX і XXI століття. У центрі книги гострий конфлікт російського керівництва і світових масонів, яке Пелевін намагається пояснити. Роман гібридний. Перша частина – історія про трейдера Кримпая, друга – стилізація під російську прозу XIX століття про протистояння США і Росії, третя про табір репресованих масонів, і четверта – відсилання до радянського міліцейському роману.

 

Таня Малярчук “Забуття”, ВСЛ, 2016, 256 с.

Таня Малярчук – українська письменниця, яка живе в Австрії. Роман “Забуття” вийшов після чотирирічної перерви. “Забуття” має дві сюжетні лінії – в сучасності історію молодої журналістки, яка перечитує старі газети в пошуках своєї ідентичності, та про кінець XIX – початок XX століття і життя політичного діяча В’ячеслава (Вацлава) Липинського, поляка за походженням, але українця за особистим вибором. По черзі Малярчук описує будні політика і журналістки, і ті моменти, які їх пов’язують.

Андрій Любка “Кімната для печалі”, Meridian Czernowitz, 2016, 192 с.

Андрій Любка – молодий письменник із Закарпаття. “Кімната для печалі” – нова збірка короткої прози письменника, не пов’язаної між собою сюжетно. Єдиним об’єднавчим лейтмотивом для 15 оповідань виступає самотність. Автор каже, що ці розповіді за настроєм ближче до його поезії – ностальгічні й меланхолійні. “Кімната для печалі” – десята книжка автора.

Мар’яна Савка, Маріанна Кіяновська “Листи з Литви / Листи зі Львова”, ВСЛ, 2016, 244 с.

Дві відомі українські письменниці Мар’яна Савка та Маріанна Кіяновська протягом листопада 2015 року, кожен день обмінювалися поетичними листами через Фейсбук. Кіяновська писала з міста Паланги в Литві, а Савка зі Львова. Це зібрання – результат місячного особистого листування. В оформленні використані фотографії Індри Брувер, далі Сурвілайте, Гінтараса Граяускаса, Романа Ратушного та Олександра Новицького.

Антологія молодої поезії США, Абабагаламага, 2016, 280 с.

Упорядником антології й перекладачем більшості віршів виступив Тарас Малкович. Поет жив в Нью-Йорку і в рамках стипендіальної програми Фулбрайт вивчав сучасну американську поезію. Також з перекладом працювали Любов Якимчук, Андрій Любка і Павло Матюша. До антології увійшли вірші 35 молодих поетів. Післямову написав керівник програми Фулбрайт, поет Том Гілі. За словами видавців, це перша в світі перекладна антологія сучасної американської поезії.

Про ці та інші новинки Yakaboo.ua ви можете також почути щопонеділка о 17:00 в програмі «Книжное сословие» з Юрієм Володарським на Радіо Аристократи.

(Visited 548 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com