Існують книжки, у відповідь на які дуже складно добирати слова і речення у правильній послідовності, уникаючи нездійсненної спокуси вивалити все й одразу, всі відчуття і думки, які вона по собі залишає, щоб лише показати: «Дивіться, дивіться, як це все чудово,

Чи можна вкрасти клаптик неба? Тоді, можливо, можна ще поцупити слова чи подарувати хмару? А хіба бувають зубаті стіни, які тицяють своїми іклами у спини людей; будинки, які тремтять; хвилини, що крапають?

Цією книжкою я вкотре примножила подив та любов до польської сучасної літератури. "Ковчег часу" Марціна Щигельського із розряду тих дитячих історій, які можуть бути цікавими для будь-кого, не залежно від віку та рівня знань. Автор поклав перед собою серйозне завдання