Ділитись=любити, таємниця=крадіжка і ще трохи сферичної мудрості від Дейва Еґґерса

Кожне народження антиутопії – це маленьке свято. А український переклад культового роману – це привід підняти бокали. Тільки не робіть потім (чи в процесі) селфі. І не завантажуйте їх у соцмережі. І ні в якому разі не оновлюйте статус, мовляв,

Українська антиутопія. Жанр-профілактика суспільних захворювань

Мишка плакала, кололася, але продовжувала гризти кактус – це про моє читання антиутопій. Недолюблюю цей жанр, бо він видається трохи передбачуваним. Розумію, що нарікати зась: усі жанри мають свої прийоми і схеми, але в антиутопіях половина розвитку сюжету відома зі

Кінець світу вже у 2084-му?

«2084: Кінець світу» — це роман-антиутопія алжирського письменника Буалема Сансаля, що розповідає про тоталітарну теократичну державу Абістан, у якій після перемоги у Священній війні нарешті запанував «ідеальний» лад. Спостерігаючи за життям головного героя на ім’я Аті, ми дізнаємося, яким жорстоким