Смачний екскурс в історію Європи і світу

Перекладна історична книжечка “Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів” Вольфганга Шивельбуша, що вийшла у Видавництві Анетти Антоненко у 2016 році, увагу заполонила ще з часу, коли її бібліографічний рядок був презентований у якості новинок 2016 року (зокрема тих, які були представлені на Книжковому арсеналі навесні) тут, на блозі Yakaboo. Назва влучно вдарила в ціль – зацікавило поєднання буденного з дечим недосяжним і невідомим. Смаки раю. Можна їх відчути? Що ми про них знаємо? Автор таким чином запрошує читача в екскурс історії прибуття, становлення та призвичаєння солі, перцю, прянощів, напоїв та запаморочливих речовин зі Сходу у житті західної людини.

Історик культури з нагородами


Вольфґанґ Шивельбуш – німецький історик культури. Книги Шивельбуша отримали світове визнання, чимало з них переведені на різні мови, включаючи турецьку, китайську, корейську та японську. У 2003 році Берлінська академія мистецтв присудила йому премію Генріха Манна. Наукова премія Фонду Абі Варбурга (2005). Премія Лессінга (Гамбург, 2013).
Ця книга стоїть в одному ряду з двома іншими відомими його роботами – про історію вуличного освітлення та будівництва залізниць.

Фото: productionparadise.com
Фото: Jens Umbach \ Вольфґанґ Шивельбуш

До речі, якщо шукаючи інформацію про автора в мережі, ви раптом помилитеся однією літерою, і надрукуєте “Шимельбуш”, то дізнаєтеся біографію, та зокрема світові досягнення іншого німця, проте вже в сфері медицини. 🙂

Читати: Емігранти, супермени і портрети

Вплетіння мистецтва в текст


Справді коротка історія прянощів та дурманів, на радість вибагливих читачів витончено поєднана з підбіркою історичних картин та зображень різних графічних пам’яток (плакатів, гравюр та ін.), які самі є витворами мистецтва, а ще виконують роль ілюстрацій до книги. Таким чином тут ви читаєте тричі – основний текст, пояснення до картин і власну інтерпретацію цих картин.

Читати: Мандрівка у плавучій книгарні з мсьє Одинаком

В оригінальній (німецькій) назві акцент поставлено не на слові: “смак”, а саме на слові “рай”. А чи є насправді райськими наслідками фінал споживання таких речовин, та як перетворювалася суспільна думка щодо цих процесів на різних віхах розвитку Європи та світу, майстерно описано у книзі.

Переклад має значення


Це друге видання українською. Перший переклад зроблено у 2007 році видавництвом “Критика” за власномодифікованим правописом (вже навіть у назві вжито слово “соціяльна”). Їх текст, як здалося, не зважаючи на той самий правопис, читається легше, проте, переклад Юрка Прохаська як на мене, є таки більш “пряним”. От, наприклад його “трунки”, які кожного дня “жлуктять” міщани і таким чином змінюють свій “триб” життя!

Придбати цю книгу вмотивував саме автор перекладу. Це, мабуть, перший випадок у моєму читацькому плаванні, а відтепер, скоріш за все, аж ніяк не останній.

Залишає приємну спрагу


Книга читається несподівано швидко. Як здається, ось дочитуєш черговий розділ і вже з великою цікавістю перегортаєш сторінку, щоб вчитатися у новий підзаголовок і з такими ж п’янкими як прянощі історико-культурними фактами, аж бац! – а далі список літератури…Що сказати, було пізнавально, структуровано, професійно, з родзинкою у перекладі, але мало. За обсягом мало, проте сам зміст виявився дуже насиченим і ширшим, ніж здається. Мало написано про сіль, немає згадок про наших Чумаків :-), проте про інші смаки раю наведено більше фактів, аніж звідки він походить, як продавали, та чому застосовували. Тут і про церемонії, і про цілісні ідеологічні настрої щодо тієї чи іншої речовини різних верств населення, роль, статус, вплив, передумови та наслідки.

Читати: Тяжко бути багатоклітинним

Книга залишає спраглий слід в начитаній душі сама по собі – як якісний переклад непересічного культурно-історичного твору українською. А ще – змінює ставлення до прянощів та збудників, мотивує читати далі й дивитися на історію людства під іншим кутом. У роботі дуже органічно подані причинно-наслідкові зв’язки між економічними та ідеологічними змінами у суспільстві в часи приходу то одних, то інших Орієнтальних див на Захід. Як виявилося – солодкого в раю насправді дуже мало, проте від читання роботи Вольфґанґа Шивельбуша я отримала абсолютну насолоду.

Альтернативний виклад цікавий багатьом


Аудиторію книжки вбачаю дуже широкою. Пізнавальною буде звичайно і господиням, які зможуть назбирати у свій фартушок корисних знань про щоденно використовувані перці, цинамони. Проте ця книга більш орієнтована на тих, хто цікавиться культурологією, історією, альтернативною історією, а ще більш альтернативним поданням історії (не датами й фактами, а навколо визначеного явища, з ясно поданими причинами-наслідками). Думаю, студенти історичного, культурологічного та гастрономічного напрямків теж знайдуть у роботі Шивельбуша свої принади.

Пряма мова


“Зв’язок між каварнями й літературою такий самий давній, як і між каварнею і журналістикою. Для письменників XVIII сторіччя каварня під кожним оглядом була, як і для журналістів, другим домом.”

“Ласун у сфері смаку є тим самим, чим павич для вбрання. Ласун – на відміну від гурмана – одержимий солодощами”

“Хто заходить до кнайпи (пивниці), той потрапляє в інший світ.”

Українською – майже єдина


Багато достойних, ґрунтовних історичних книг для прочитання на цю ж тему подано самим автором в кінці роботи.

Що стосується більш художнього подання, то, зокрема, про шафран  відомості можна віднайти  в книзі Гері Дженнінгса “Мандрівник”. Про дурмани: читайте “Наркоту” Вільяма Берроуза, а також “Сповідь англійського пожирача опіуму” Томаса де Квінсі, що вже є на інших мовах, а українською вийде у видавництві Komubook навесні 2017 року.


Ірина Варламова

(Visited 158 times, 1 visits today)
Ірина Варламова
Ірина Варламова
Десь два роки тому в моїх профайлах можна було побачити: юрисконсульт, депутат, помічник керівника... Усе так, певною мірою, і залишається, та зараз моя найголовніша роль - мама. А найбільшим хобі завжди було читання. То ж я заснувала спільноту про читання дітям "Читата: читає мама і тато". Зі своїми дописами можу трапитись вам ще на Барабуці та в блозі Видавництва Старого Лева, у рубриці "Книготерапія" в сумській студентській газеті "Academix". Допомагаю бібліотеці в рідному селі поповнювати фонд та триматися сучасності. Просто так. Мрію відкрити книгарню-кав’ярню з дитячою кімнатою. Мотиваційна література для батьків, дитліт; книги для бізнесу та саморозвитку, історичні романи завжди знайдуться на моїх поличках і сторінках блогу.