Что читать молодым мамам: советуют блогеры и журналисты

Пожалуй, каждой женщине, которая стала матерью известна истина, что материнство — это непростая, но сверхважная задача, которая является удовольствием, заботой и важнейшим уроком жизни одновременно. Можно ли подготовиться к этому периоду или научиться материнским премудростям? Какие книги стоит почитать молодым мамам?

Накануне Дня матери, который традиционно празднуют во второе воскресенье мая, предлагаем подборку самых интересных книг для будущих и молодых мам по советам опытных мам-книголюбов. А также, касаемся темы: какими книгами можно заинтересовать маленьких детей, чтобы пробудить в них любовь к чтению.


Ольга Куприян, писательница, литературный критик, редактор БараБуки, мама


«Мушу попередити, що списки «обов’язкового читання» змінюються. Себто коли я навіть не була вагітна, а була лише критиком літературним, у мене були одні поняття про мамські мастріди (я, наприклад, тащилася від «Baby Travel, або «Як не стати куркою» Карпи).

Коли я була вагітна, то читала «Французьке виховання» Памели Дракерман. А коли я вже народила, то зрозуміла, що все відносно, діти різні, і треба було читати щось трошечки інше – про налагодження грудного вигодовування там («Грудне вигодовування: секрети і секретики», «ВСЛ»), про мамську й дитячу психологію («Ваш малюк» Сірзів, «КМ-Букс»; «Правила розвитку мозку дитини» Медіни, «Наш формат»). «Таємну опору» Петрановської треба взагалі перечитувати час від часу.

На щастя, мами й тати – такий народ, який у процесі розбирається, що читати, а діти – народ живучий.

Тепер складніше: як пробудити в дитині інтерес до книжки? Усі кажуть і я кажу: найперше слід мати вдома книжки й читати самим. Наївно сподіватися, що можна підсунути дитині книжку тоді, коли самим вам цікавіший фейсбук чи телевізор. Треба мати вдома багато різних красивих і цікавих книжок, які відповідають віку дитини і які вам не нудно буде читати по сто тисяч разів. Бо так і буде. Сто. Тисяч. Разів. Якщо у вас немовля, то запасіться картонками (у «ВСЛ» їх багато якісних), і зазирайте шукати книжки на БараБуку, там є віковий поділ. Якщо дошкільня – майте вибір із книжок-картинок. Беріть старших дітей із собою у книгарні. І знаходьте в собі сили читати щодня, в ролях і з насолодою. Віддача буде, не сумнівайтеся.»

Читать: Вложить зубра спать


Анна Гинда, семейный фотограф, мама


«Всем беременным подругам я советую в первую очередь прочитать книгу “Искусство грудного вскармливания”. Будущие мамы первым делом хватаются за книги о развитии малыша или из серии “как быть хорошей мамой”, но первые дни самое важное и сложное – разобраться с кормлением и собственной грудью. Из базовых книг о взаимоотношениях с ребенком я бы посоветовала Петрановскую “Тайная опора. Привязанность в жизни ребенка”, “Если с ребенком трудно”, Гиппенрейтер “Общаться с ребенком. Как?”, Фабер и Мазлиш “Как говорить, чтобы дети слушали, и как слушать, чтобы дети говорили”.

Из книг о развитии – Медина “Правила развития мозга ребенка”, помогает не торопиться и не требовать от детей то, что им еще физиологически рано уметь. Чтобы принять темперамент своего малыша, советую “Мой ребенок интроверт”, чтобы не насиловать дочку или сына привычными нам с детства стихами на табуретке и принуждением к коммуникации. Но самая-самая книга о материнстве это Ромен Гари“Обещания на рассвете”.

Она о безусловной любви, о вере в ребенка. После ее прочтения ты хочешь быть такой мамой, о которой дети потом смогут так рассказать или написать.

Мой сын обожает “классику”: Мед для мамы, Город добрых дел, Лизелотту, Сплета. С каждым годом на книжном Арсенале я трачу все больше денег, потому что наши издательства выпускают все больше чудесных книг: и переводы, и тексты украинских авторов, появляются симпатичные книжки-картонки для самых маленьких, повышается качество иллюстраций. Из тех, что для более маленьких, у нас зачитаны до дыр в прямом смысле слова “Абетка” Абабыгаламагы, “Про котів і собак” ВСЛ, книги Эрика Карла. Но при этом я продолжаю привозить детские книги из каждой поездки, на нашем рынке мне не хватает интерактивных книг, в которых можно порисовать что-нибудь или покрутить и книг более узкой направленности, например об искусстве.»


Инна Вишебаба, журналист, мама


«Є книги, які я буду перечитувати ще не один раз: «Як говорити, щоб діти слухали, і як слухати, щоб діти говорили», Адель Фабер, а також «Французькі діти не плюються їжею», Памела Друкерман.

У книжці «Як говорити, щоб діти слухали…» – корисні поради для конкретних ситуацій, зокрема на дитячі істерики. Спочатку автор дає зрозуміти, найголовніше – ваші відчуття не повинні співпадати з відчуттями дитини. Тому треба прислухатися до дитини, вона особистість. Книжка «Французькі діти не плюються їжею», як на мене, взагалі-то більше для душі. Там є свої мінуси – ідея штучного вигодовування. Але є і плюси. Я її почала читати на першому місяці після пологів, період, коли дитина багато спить. Також, вона допомогла мені просто розслабитись. Найяскравіша порада: вагітність – це період, яким треба насолоджуватися, а не кряхтіти, як важко. А материнство треба прийняти як дар й певний період життя, який треба любити.»


Оксана Пшегорницкая, психолог, основатель сети детских клубов «Совята» и мама двух девочек


В моєму топі були Сірзи, свого часу, вони вплинули на мій світогляд тоді. Потім я перечитала тонни літератури і все залишило свій слід. Але найбільший лишився від книги «Ваш малыш от рождения до двух лет» (Автори: Марта та Уільям Сірс. – Прим. ред.).
А перед пологами я б радила 3 книги, вірніше, авторів:
1) Мішель Оден
2) Грантлі Дік-Рід
3) Дайен Віссінгер “Искусство грудного вскармливания”
Це мій топ. Вони налаштовують на правильний лад.


Надийка Гербиш, писательница, мама


«Передусім, я би порадила читати обидві перекладені вже українською книжки Франсуази Барб-Галль про мистецтво. Просто тому, що вони ще раз доводять, що материнство – це безкінечно цікаво. Очевидно, то не класичні книжки про пелюшки й перші слова, але в тому якраз їхня прекрасність. Вони дають їжу для розуму й надихають.

Серед улюблених про дитинство, дім, материнство – The Power of Play: Learning What Comes Naturally, David ElkindFor the Children’s Sake: Foundations of Education for Home and School, Susan Schaeffer Macaulay
For the Family’s Sake: The Value of Home in Everyone’s Life, Susan Schaeffer Macaulay. На жаль, жодна з цих книжок ще не перекладена українською.

Перелік книжок для малюків був би занадто довгим: щороку їх виходить незліченна кількість (і якийсь відсоток з них я регулярно скуповую для доньки).

Однак тут краще, мабуть, обмежитися якимись визначниками: книжки для дітей мають бути дуже, дуже красивими.

Очевидно, вартість – далеко не завжди найточніший показник якості, але щоби зробити добротну книжку, потрібно у неї інвестувати, тому хороші дитячі книжки, як правило, не вартують 15 гривень. Від народження доньки я майже не купую собі книжок, оскільки весь книжковий бюджет нашої сім’ї витрачається на чудесні книжки для неї! Естетичні смаки починають формуватися дуже рано, і, як радить уже згаданий пан Елкінд, краще забезпечувати дитині мінімум іграшок (чи книжок), але лише найкраще. Щоби згодом вона, обізнана зі смаком справжнього, легко вирізняла й викидала підробку. (Кажуть, за таким же принципом тренують знавців мистецтва). Жодних кричущих ілюстрацій, перемальованих зі стін пост-радянських дитсадків; жодних отруйних кольорів, жодних книжок-розлітайок. Лише те, що ви з гордістю показуватимете внукам, переповідаючи, де і як, і яку безмежну кількість разів ви читали їх їхнім батькам – і з яким задоволенням читатимете їм також.»


Юлия Юрчук, переводчица, мама


«Коли я тільки чекала на дитину, я читала усі книжки про виховання, які мені радили інші, та коли я стала мамою, я зрозуміла, що книжки книжками, а кожна окрема ситуація настільки унікальна, що книжки не зарадять, вони можуть відгукнутися в серці, коли ти сама виховуєш дитину, а можуть і навпаки – зовсім стати недоречними. От наприклад, я дуже захоплювалася методом з “Французького виховання”Друкерман, а в реальності виявилося, що для своєї дитини я аж ніяк не можу бути такою мамою, бо на кожен хник доньки я буквально фізично реагувала, мені треба було, щоб вона була спокійна і її плачу я не могла витримати ні хвилини, не кажучи вже про метод, коли дитині дають поплакати і одразу переселяють у її кімнату. Я в такі методи до року взагалі не вірю. Але як антропологічна розвідка, ця книжка цікава. Я розумію, що у багатьох батьків так виходить виховувати, але це не для нас – це я теж прекрасно розумію.

З іншого боку, друга крайність, це книжка, яку я також читала ще у період вагітності – це книжка подружжя Сірзів про виховання дитини до двох років. Там пропагується повна прив’язаність до дитини (дослівно, слінг там радять тримати прив’язаним до мами всі два роки життя, грудне годування пропагується теж до двох років і т.д.) Для мене на практиці це виявилося не дуже реальним методом, бо повністю нехтується життя мами. Так що виховання у нас вийшло дуже інтуїтивне. Найбільше мені сподобалася книжка, яку нам подарували у лікарні, коли родилася донька, це шведська книжка колективу авторів, яка називається “Жити з дитиною”.

Там нема ніяких крайнощів, але є вся необхідна інформація про те, що можна очікувати в перший рік життя дитини, як її заспокоювати, які щеплення прийдеться робити, як дбати про себе, а головна ж там думка якраз таки елементарна, але яку треба зрозуміти усім батькам, – це коли народжується дитина, ви починаєте жити з дитиною!

Ви вже не будете жити, як в час без дитини, і це треба прийняти, інколи прийдеться змінювати свої звички, але при тому розуміти, що дитина народилася саме у вас, тому нема сенсу бігти за якимись трендами, бо так роблять “сусіди”, треба вибирати те, що підходить саме вашій сім’ї, щоб не робити шкоди ні дитині, ні собі. Так що тепер я не раджу ніяких книжок новоспеченим батькам, я їм раджу прислухатися до себе в першу чергу.

Що ж до того, що ми читаємо, то тут багато варіантів і все змінюється з віком. Так, з народження я читала доньці “Мою першу абетку” від Абабагаламага, вона звідти знала кожен віршик напам’ять, але зараз вона вже їх не пам’ятає, зате тепер вона знає напам’ять всі книжки Джулії Дональдсон. Тут я мушу сказати величезне дякую українським видавцям і особисто перекладачам Віктору Морозову і Оксані Лущевській, бо моя донька завдяки їм надає перевагу саме українським перекладам, а не шведським. А ще наші улюблені книжки це дві книжечки про Карлхена Ротраут Сюзанни Бернер у чудовому перекладі Наталі Якубчак. Донька просто втрачає голову від Кучерявих Мар’яни Прохасько, там нема слів, і вона це дуже любить, бо придумує слова сама.

А з шведських книг у дитини стільки фаворитів, що я не буду їх перелічувати, я просто скажу, що дуже тішуся, що багато з її улюбленого на шведській тепер є і в перекладі на українську, як, наприклад, книжки про бобра Кастора Ларса Клітінга, або книжки про Фіндуса і Петссона Свена Нордквіста. Я ще сподіваюся коли-небудь побачити переклади книжок про Альфонса Ґунілли Берґстрьом та про ведмедика Бамсе Руне Андреассон. Я чекаю, коли донька виросте і ми зможемо читати прекрасні і дуже глибокі книжки Анни Хьоґлунд “Бути мною” і “Про це розмовляють лише з кроликами”, які я мала щастя перекласти для “Видавництва”.»

Читати: Перекладачка “Бути мною”: “Твої біологічні особливості не повинні диктувати тобі ким бути і як себе поводити”


К слову, шведская писательница Анна Хеглунд в скором времени посетит Киев, чтобы представить свою уже известную книгу «Бути мною» в украинском переводе. Говорить откровенно на серьезные темы — довольно ценное явление для современной детской и подростковой литературы, поскольку это удается не всем.

Надеемся, что благодаря такому замечательному обмену опытом и советам каждая молодая и будущая мама сможет не только пополнить свою библиотеку важными и познавательными книгами, но и найти себе чтение по душе.


ЧитатьПять книг для родителей: о теле, мозгах и воспитании
ЧитатьГрудное вскармливание: секреты и секретики
ЧитатьРодительские ошибки из любви к детям: ключи к решениям
ЧитатьРазвитие, а не совершенство
ЧитатьЧитатели рекомендуют. Библиотечка молодых родителей

(Visited 1 167 times, 1 visits today)
Вікторія Білякова
Вікторія Білякова
Любитель пошелестіти сторінками книг, невиправний оптиміст-журналіст і навпаки, музичний фан та єнотолюб зі стажем. Володію секретом дивних чар, як у пісні ВВ :)