Украинский перевод романа «Вегетарианка» («Вегетаріанка») южнокорейской писательницы Хан Канг станет вторым в мире после английского. Переводом с английского занималась Анжела Асман. Весной 2016 этот роман получил Международную Букеровскую премию. Вскоре роман выйдет в издательстве КМ-Букс.
Это сюрреалистическая история, которая состоит из трех частей, где повествование ведется от лица разных героев. В книге речь идет о домохозяйке, которая, увидев странный сон, решает перестать есть мясо, из-за чего сталкивается с агрессивной реакцией со стороны мужа, отца и окружающих.
По сюжету книги одного обычного дня героиня выбрасывает мясо из холодильника, и объявляет, что она становится вегетарианкой. Семья агрессивно настроена против такого поступка женщины, а отец даже силой пытается накормить ее куском свинины. Женщина объясняет, что она видела очень жестокий сон, и после него хочет полностью отказаться от мяса. Такое заявление она сделала на званом ужине у босса ее мужа. Мужу становится очень стыдно за такой поступок жены. В семье начинаются тяжелые психологические проблемы, насилие, развод. Но на этом история не заканчивается.
В романе очень тонко описано бунт человека против общества и принятых в нем норм.
Хан Канг преподает писательское мастерство в Сеульском институте искусств. Она публикует прозу и стихи около 20 лет. Роман «Вегетарианка» был написан 11 лет назад, и это первая книга писательницы, которую перевели на английский язык.
Фрагмент из украинского перевода романа «Вегетерианка»
На обідній стіл дружина поставила листя салати, соєву локшину, рідкий суп із водоростей, кімчхі, але все без звичного м’яса чи креветок.
— Якого біса? Все це через якийсь смішний сон?
Пішла й викинула все м’ясо! Ти хоч уявляєш, скільки коштує…
Я підвівся й відчинив холодильник. Майже порожній, лише місо в порошку, перець чилі в порошку, заморожений перець і пачка меленого часнику.
— Просто посмаж мені яєчню. Я сьогодні втомився, навіть як слід не поснідав.
— Яйця я теж викинула.
— Що?!!
— І від молока теж відмовилась.
— Просто неймовірно. Ти й мені накажеш не їсти м’яса?
— Я не хочу, щоб воно залишалося в холодильнику. Це буде неправильно.
Як вона може бути такою егоїсткою? Я сердито дивився на опущені додолу очі, на холодний і затятий вираз її обличчя. Мене ранила навіть думка про цю її темну сторону. Як можна бути такою егоїсткою і робити те, що заманеться? Хто би міг подумати, що вона утне таку дурість?
— Отже, ти кажеш, що відтепер у домі не буде м’яса?
— Так, але ж ти, зрештою, удома їси лише перший сніданок. Можеш собі їсти м’ясо на другий сніданок, на обід, отож не помреш, коли хоч раз на день м’ясної страви не буде.
Відповідь прозвучала так обґрунтовано, ніби її смішне рішення було раціональним і правильним.
— Господи! Ну, добре, нехай я. А ти ж як? Ти заявляєш, що відсьогодні не їстимеш м’яса взагалі?
— Вона кивнула.
— Допоки?
— Думаю, що назавжди.
В мене забракло слів. Перехід на вегетаріанську дієту в наш час — не таке вже рідкісне явище, як то було колись.
Вегетаріанцями стають з різних причин: одні пробують змінити харчування через алергію на якісь продукти, інші вважають, що коли не їстимуть м’яса, то цим буцімто оберігатимуть навколишнє середовище. А ще ченці-буддисти приймають певні обітниці й не споживають нічого такого, щоб не нищити живе. Але настільки далеко, як вона, навіть вразливі юні дівчата не зайдуть. Щодо мене, то я би зважав на дієту й міняв звичне харчування лише для того, щоб скинути вагу, якось поправити здоров’я чи під чарами злих духів… Чи через розлади травлення, безсоння. А все решта — то явні бабські вибрики наперекір волі чоловіка, ось саме так, як у нас.
Якби ж то сказати, що дружину нудить від м’яса, це ще було б зрозуміло; але ж насправді, слово честі, мене просто вражали її страви. Кухарка з неї справна — вона це довела, відколи ми разом. Зі щипцями та кухонними ножицями в руках уміло нарізала м’ясо на реберцях і перекладала на розігріту сковорідку ласі шматочки, якраз щоб покласти до рота. А рухи майстерні, вправні. Для запашної смаженої очеревини в карамелі вона спершу маринувала її у крохмально-глютеновому сиропі з імбиром. Коронною стравою дружини були тонесенькі, мов млинчик, шматочки яловичини, поперчені та змащені кунжутною олією, щедро обсипані рисовим борошном, наче який торт чи чизкейк, і проварені в густому киплячому бульйоні шабу-шабу.
Бімбап вона готувала зі спаржевою квасолею, рубленим м’ясом і тушкованим у кунжутній олії рисом. Мені подобалися й жирненька курка, і суп із качкою, в якому плавали грубі шматки картопельки; а гострої юшки з ніжними молюсками та мідіями я міг ум’яти три порції за одним присідом.
А зараз мені подали щось таке убоге, що і стравою не назвеш. Відсунувши вбік стілець, дружина копирсалася ложкою в якомусь вариві з водоростей, певне, на смак вода водою. Намостила на листок салати рису з соєвою пастою, вкладала до рота й поволі ремиґала.
Я не міг цього збагнути. Справді, коли діло дійшло до такої от жінки, я просто не можу підібрати ключа до неї — ця думка щойно стрельнула в голову.
Врешті вона відсторонено спитала: «Не їси?», зовсім наче яка літня жінка питає дорослого сина. А мені до того зовсім байдуже, і до того жалюгідного їдла теж. Так і сидів, ледве розжовуючи задубілі овочі з кімчхі.
Читать: Обзор романа-победителя Международного Букера — «Вегетарианка» Хан Канг
Читать: Праздник приближается: 18 художественных новинок украинских издательств
Читать: Что читают в мире: обзор финалистов международного Букера
23 thoughts on “Без мяса. Фрагмент романа южнокорейской писательницы «Вегетерианка»”