Розкішна, як глазур на торті. Уривок з новинки Yakaboo Publishing – «Інґа»

Фото: ілюстрації із книжки "Інґа"

Наступної середи, 22 лютого, ми очікуємо на третю книжку Yakaboo Publishing – новинку у жанрі перекладних біографій “Інґу” Скотта Ферріса. Історію про жінку, яка водночас була “Міс Данією”, відомою журналісткою та “найбільшим коханням” Джона Кеннеді. Інґа Арвад – це жінка-інтрига та жінка-авантюра. До 22 лютого на книжку діє передзамовлення зі знижкою.


Яна Онишкевич, блогерка: “Шовковисте світле волосся, блакитні очі, приємна усмішка, бездоганне тіло, 176 сантиметрів зросту – такою описує Інґу Арвад автор і такою її запам’ятав світ. Цю жінку одразу ж засипали компліментами і хотіли бути з нею поруч. Її називали чарівнішою за всіх тодішніх зірок Голлівуду… а ще скромною, розумною, милою… Не зважаючи на всі розчарування, Інґа вірила у краще і рухалася далі. “Життя – це чудовий і блискучий досвід.” – говорила сама Арвад. Здається, їй хотілося цього досвіду побільше, тому Інзі і вдалося прожити кілька життів в одному – чого тільки варті всі її чоловіки: президент США, режисер і антрополог, голлівудський актор, єгипетський аристократ… Інґа подобалася практично всім і Скотт Ферріс своєю щирою та майстерно написаною біографією зробив так, щоб вона подобалася і нам.” (yanaimonstry.blogspot.com)


Скотт Ферріс — американський письменник, біограф.

Як політичний оглядач «United Press International», взяв інтерв’ю у більшості представників політичної арени, які претендували на посаду президента США протягом тридцяти років. Його роботи друкувалися у виданнях «The New York Times», «Washington Post» і «Wall Street Journal».

Автор біографічних бестселерів «Kennedy & Reagan: Why Their Legacies Endure» та «Almost President: The Men Who Lost the Race but Changed the Nation».


coveroption01_1_

Розділ 1
“Розкішна”

(на українську переклав Дмитро Антонюк)

На фотографіях Інґа Арвад безумовно приваблива — блакитноока білявка із шовковистим волоссям, з високими вилицями, повними губами, класичним профілем, приємною усмішкою і бездоганним тілом «абрикосового кольору». Єдиний недолік — невеличкий проміжок між двома передніми зубами, що, хоч це й дивно, ще більше приваблювало в ній, бо доводило, що вона — жінка з крові і плоті, а не статуя. Висока — зростом 176 сантиметрів, спортивна Інґа мала витончену фігуру балерини, якою колись хотіла стати. І хоча на цих світлинах вона дуже мила, та, як казав її бос Френк Уолдроп з Washington Times-Herald: «Жодна фотографія з минулого, теперішнього чи майбутнього ніколи не передасть повністю її вроду». За словами Уолдропа, потрібно бути поряд з Інґою, щоб всебічно оцінити її вплив на людей.

Репортерка на ім’я Мьюріл Льюїс, яка брала інтерв’ю в тодішньої двадцятичотирирічної Інґи у Гонконзі, написала, що в описі цієї жінки будь-які слова «звучатимуть тривіально, лише як звеличування кінозірки в спеціалізованому журналі…. Але їм на заміну нема інших нових слів». Льюїс, працюючи на місцеву британську газету, описала особливу чарівність Інґи: «Така чесна, така юна, блакитні очі такі щирі, уважні й допитливі, з блиском в куточках. Її шкіра гладка і чиста, випромінює юність і здоров’я, рот досконалої форми відкриває досконалі зуби, стан стрункий, рухи вільні, впевнені і граційні наче у танцівниці».

Чоловіки, що знали Інґу, змагалися у пошуку правильних гіпербол, щоби описати її. «Вона була прекрасна наче грецька богиня, якщо можна використати такий вислів для зображення скандинавської білявки»,— сказав Пет Голт, одногрупник Інґи у магістратурі з журналістики в Колумбійському університеті. Ті, хто називав її просто красивою чи навіть чудовою, недостатньо її змальовували. Джон Уайт, колега-репортер зі Times-Herald, назвав Інґу «розкішною»: «Розкішною як глазур на торті». Джон Ґантер, один із найуспішніших авторів двадцятого століття, який жадав одружитися з Інґою, погоджувався і описував її як «найпрекраснішу і найрозкішнішу блондинку всіх часів».

Приголомшуючи,— найуспішніші персони в Голлівуді казали, що вона була прекрасніша за будь-яких інших тодішніх зірок,— Інґа зачаровувала чоловіків та жінок не лише своїм виглядом. Люди, особливо чоловіки, просто краще почувалися в її присутності. «Вона світилася здоров’ям і радістю»,— розповідав Уолдроп. Інґа навчалася в Данському королівському балеті й рухалася з грацією, рівновагою і особливою впевненістю, що згодом стала однією з її найсексуальніших рис.

Завжди бездоганно вдягнена, її зовнішність нагадувала про «урочисті бали та придворні інтриги»,— писав Мьюрил Льюїс. Але ті, хто знали її краще, зокрема її третій чоловік, кіношний і справжній ковбой Тім МакКой, вважав Інґу «скромною і абсолютно далекою від марнославства».

«Вона вирізнялася масштабом особистості,— згадувала Пейдж Гайдкопер, ще одна колега Інґи з Times-Herald і (можливо) її суперниця за прихильність Джека.— Вона мило й тепло сміялася, поводилася завзято, жваво, енергійно». Так, вона часто сміялася, виглядала дотепною і мала дещо абсурдне почуття гумору, дуже данське. Її жарти ніколи не були злими, а навпаки — завжди щирими; прибувши з країни Ганса Крістіана Андерсена, вона не боялася сказати, що король голий.


Читати: «Інґа»: та, що впливала на найвпливовіших

Читати: Як дотягнути до кінця зими — 7 книжкових порад від кота Інжира

(Visited 170 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com