Родом з дитинства: 10 книжок улюбленої дитячої класики

Для читання одних книг потрібна особлива нагода, інші – найкраще сприймаються лише в певному віці й за певних обставин. А є книги, які мовби «ростуть» разом із читачем. Прочитані в дитинстві, вони оселяють в маленькому серденьку віру в казку, красу і добро. Перечитані у дорослому віці, вони повертають у чарівну пору дитинства. Це книжки, які складають золотий фонд дитячої класики. І сьогодні ми розповімо про 10 таких книг.


1

Фото: [email protected]_natkka

«Дикі лебеді», Ганс Христіан Андерсен


Ми звикли, що казка закінчується щасливо, коли в ній з’являється прекрасний принц і розбиває злі чари й підступи то ніжним цілунком, то гострим мечем. Але тут усе навпаки – рятівницею виявляється королівська донька Еліса, яка завдяки своїй відданості і відвазі повертає людську подобу дванадцятьом своїм братам-принцам, яких зла мачуха перетворила на диких лебедів.

«Дикі лебеді» – це ніжна й красива (хоча й не без жорстокостей) казка про сестринську любов, яка дає терпіння й силу долати перешкоди, плести голіруч сорочки із кропиви і вірити у найкраще, щоб тільки порятувати найдорожчих людей.

2

Фото:[email protected]_maistriv

«Тім Талер, або Проданий сміх» Джеймс Крюс


Коли малий Тім Талер сміявся, то здавалося, що звучать переливи дзвіночків чи пересипаються пригорщі срібних монет. Сміх був єдиною власністю і єдиним капіталом хлопчика, який жив то на межі бідності, то далеко поза нею. І тому коли дивний незнайомець попросив продати йому сміх, пообіцявши ледь не все золото світу, Тім, хоч і здивувався, але легко погодився. Але чи можна радіти багатству, розкошам, подорожам і пригодам, якщо ти нездатен навіть усміхнутися?

Попри, здавалося б, цілком чіткий повчальний меседж – найголовнішого (щастя, любові, сміху) за гроші не купиш! – ця книжка зовсім не моралізаторська. В ній маса пригод і таємниць, деякі з яких відкриваються випадково (як те, ким насправді є барон Троч, підказує дзеркало), а над деякими доводиться як слід помізкувати. А ще «Тім Талер, або Проданий сміх» – це чудовий варіант для того, щоб познайомити дитину із (не)справедливим світом бізнесу. Або ж нагадати собі-дорослому бути уважним до всіляких угод, які укладаєш із життям.

Screenshot_1

Фото:[email protected]

«Хроніки Нарнії» Клайв С. Льюіс


Незвичайна країна, де звірі можуть говорити, де плоди особливого дерева можуть зцілювати найсильніші недуги, де закони любові завжди сильніші, ніж закони зла, – Нарнія. Одного разу потрапивши у неї крізь двері чарівної шафи, маленька Люсі Певенсі приводить туди своїх братів і сестру. І вони у різний спосіб повертатимуться туди знову і знову впродовж семи книжок-історій, то разом, то поодинці, мінятимуть на краще життя нарнійців і свої власні.

Нещодавно усі сім історій легендарного циклу про життя Нарнії вийшли під однією палітуркою з оригінальними ілюстраціями Пауліни Бейнс, створеними до першого видання. І це чудова нагода відчинити двері до цього казкового світу, зануритися у пригоди героїв і відновити свою віру у добро, щирість, справедливість і любов.

Читати: 10 незвичайних казок, які варто читати у дорослому віці

screenshot_3008

Фото:[email protected]

«Матильда» Роальд Дал


Геніальна дитина – мрія багатьох батьків. Але коли суперрозумна і мегарозвинена донька народжується у винятково обмеженій і міщанській родині, це стає проблемою для обох сторін. Матильда – саме така дівчинка: скажімо, вона дуже рано навчилася читати й самостійно ходити до бібліотеки, поки її мама проводить дні і ночі перед телеекраном з серіалами і дурнуватими телешоу. І поки Матильда тихенько собі читає, це, в принципі, нікого не турбує. Але коли дівчинка починає задавати питання/висловлювати власну думку, це напружує батьків, які вкрай неохоче напружують власні розумові звивини.

Тому вони віддають доньку «на перевиховання» до школи, де директорує вкрай жорстока і груба пані Транчбул. Є хороша новина: у своїй вчительці Матильда знаходить споріднену душу. І погана: Транчбул все-таки головна, і її всі бояться! Крім Матильди, яка опирається жорстокості директорки з допомогою…магії.

«Матильда» у 1988 році була визнана найкращою книжкою для дітей. Попри те, що вона не тільки про дитячу магію. А й про те, як насмілитися дати відсіч тиранам, самодурам і «системі» врешті-решт.

Читати: 10 книжок Роальда Дала до 100-річчя автора

Screenshot_2

Фото:[email protected]_about_books

«Енн з Зелених Дахів» Люсі-Мод Монтгомері


Рудоволоса Енн Ширлі – певно, найоптимістичніша героїня у світовій літературі. І йдеться тут не про дитячу наївність чи рожеві окуляри. Чутлива до краси у найменших її проявах, з поетичною душею і гострим почуттям справедливості, Енн вміє і жорстко зреагувати на кривду, і зачарувати своїми мріями і фантазіями найчерствіші душі. Коли маленька сирітка Енн оселяється на фермі «Зелені дахи» у немолодих брата й сестри Метью і Марілли, то своєю безпосередністю, позитивною вдачею і внутрішнім світлом розфарбовує їхнє нецікаве, сіре і розмірене життя у яскраві барви.

Можна обмежити своє знайомство із Енн Ширлі лише першою із шести книг про неї. Але вам, скоріше за все, так припаде до душі це чудове дівча, що ви захочете і далі спостерігати за її життям, дорослішанням і переїздом з одного міста до іншого. І не бійтеся, що доросла Енн стане надто нудною і «правильною»: щирість, безпосередність і вміння бачити й творити навколо себе прекрасне лишаться з нею назавжди.

Читати: 6 дитячих новинок квітня: історії про знайомих і нових героїв

Screenshot_3

Фото:[email protected]_universe

«Тореадори з Васюківки» Всеволод Нестайко


Які пригоди можуть придумати, спланувати, знайти на свою голову двоє кмітливих, енергійних і небоязких хлопців? Герої найвеселішої повісті Всеволода Нестайка Ява Рень і Павлуша Завгородній найзвичайнісінький день легко перетворять на гостросюжетний фільм зі спецефектами. То влаштовують кориду на сільському вигоні, то копають на городі метро, то будують піраміду з кавунів (і хоронять у ній «фараона»), то оселяються на безлюдному острові, то «підкорюють» Київ і знімаються у кіно.

Написана майже півстоліття тому, повість-трилогія досі не застаріла, не втратила живості і актуальності. Тим паче, що в останньому виданні автор позбувся «радянських» натяків і незнайомих сучасним дітям деталей і додав кілька нових сюжетів. Пригодами сільських хлопчаків досі зачитуються і їхні однолітки з найвіддаленіших куточків країни й великих міст, і дорослі, які хочуть пригадати, яким веселим, цікавим і неповторним може бути життя, коли ти дитина.

Читати: 7 книг Всеволода Нестайка, які ви повинні прочитати з дитиною

Processed with VSCO with a6 preset

Фото:[email protected]

«Країна Мумі-Тролів» Туве Янссон


Симпатичні створіння, котрі населяють країну Мумі-тролів, – дуже милі й незвичайні, але цілком по-людськи наділені найрізноманітнішими рисами. Привітні, щедрі й добрі, вони бувають буркотливими та трішки жадібними, можуть заздрити, лінуватися і капризувати. Але дрібні вади не псують загальну приємну атмосферу, яка панує поміж них.

«Країна Мумі-Тролів» – це не одна книга, а ціла серія із дев’яти повістей. У них герої багато мандрують, відкривають дивовижні місця, здійснюють мрії, знаходять нових друзів, з якими легко долають різноманітні перешкоди й небезпеки. І знають, що наприкінці навіть найбільш втомливої подорожі, на них чекатиме гостинний будиночок Мумі-Тролів та добра і привітна Мумі-Мама, яка зігріє обіймами, лагідними словами і найсмачнішими у світі частуваннями.

Читати: 102 роки мумі-мамі: десять порцій мудрості та посмішок

вав

«Коли ще звірі говорили» Іван Франко


Іван Франко – не лише Великий Каменяр, а й непоганий казкар. Якщо ви досі не знайомі з таким його амплуа, обов’язково погортайте його збірочку казок про тварин. У кращих традиціях байкарства, Франко наділяє їх людськими рисами: вовка – зажерливістю, лиса – хитрощами, ведмедя – незграбністю. А потім розказує історії, яких їхні характери проявляються.

Так Лисичка бігає наввипередки з Раком, Синиця намагається запалити море, Осел наганяє страху на Лева, а фарбований Лис Микита проголошує себе царем лісу. В міру повчальні і дуже яскраві, казки Івана Франка нині цікаві сучасним дітлахам не менше, ніж були цікаві їхнім прабабусям.

gosti_rew

Фото: ВСЛ

«Гості на мітлі» Володимир Рутківський


Коли давнє українське чародійство і чаклунство в особі старої відьми Ядвіги Олізарівни і її товариша, кота Аристарха, зустрічається із сучасними школярами в особах Степана, Василя й на рік молодшої Тані, з цього не може вийти нічого…поганого:) Бо фантастична повість Володимира Рутківського ще й страшно весела, цікава і… зворушлива.

Бо замість того, аби боятися відьму, котра прилетіла на своєму супер-сучасному літальному апараті СТУПа, діти зацікавлюються нею, а згодом відчувають до Ядвіги Олізарівни співчуття і прагнення допомогти цій – ні, не страшній чаклунці, а самотній бабусі.

Читати: Барабука назвала найкращі книжки, письменників та ілюстраторів 2016 року

Screenshot_4

Фото:[email protected]_lolita

«Роздобудьки» Мері Нортон


Хто такі роздобудьки? Це крихітні істоти, які живуть у наших із вами, звичайних людських будинках, але поводяться так тихо, що їх не видно і не чути. Всі необхідні для життя речі – їжу, голки й нитки, клаптики тканини та інші дрібнички – вони «роздобувають», тобто «позичають» у людей. І все було б нічого, якби роздобудьки дотримувалися давнього правила і не траплялися людям на очі. Але одного разу ця заборона була порушена – і почалися пригоди.

Про різноманітні перипетії з життя роздобудьків Мері Нортон написала аж п’ять книг. Читання їх – це чудова нагода цікаво і весело провести час. А ще – нарешті дізнатися, куди діваються усі ті речі, які загадковим чином пропадають із наших домівок.

Читати: 5 веселих дитячих книжок для весни


Віталіна Макарик

(Visited 1 074 times, 1 visits today)
Віталіна Макарик
Віталіна Макарик
Журналістка, редакторка, блогерка і пристрасна читачка і мама двох дітей. Люблю каву, цікаві тексти різних жанрів і підліткову літературу. Мрію про те, щоб у добі було більше годин, щоб встигнути написати і прочитати усе, що хочеться. Але коли кількість непрочитаних книжок у «списку очікування» скорочується до п’яти, починаю панікувати. Поки збираюся написати свій роман, з насолодою читаю чужі і обожнюю про них говорити.
http://vityska.pp.ua/