Про Воскресіння Христове. Із книжки “Біблійні історії для дітей” Георгія Коваленка

Книжка протоієрея Георгія Коваленка “Біблійні історії для дітей”, відомого філософа та блогера, неймовірно красива збірка ілюстрованих дитячих оповідань. Передусім вона орієнтована на молодше покоління. Книжка містить 33 історії зі Старого та Нового Заповітів від створення світу до Воскресіння Христового. Вона висвітлює не всі тези класичної Біблії, а лише ті, які є найзрозумілішими для дітей. Автор уникав тих біблійних сюжетів, які є складними та неоднозначними для сприйняття дітьми.


“Ця книжка важлива тому, що питання, які порушено в цих історіях, насамперед стосуються життєвих цінностей», — вважає директорка видавництва #книголав Світлана Павелецька. — І, якщо ми хочемо створити нову країну і зробити все, щоб наші діти жили інакше, то перш за все, ми маємо закласти в них ціннісну основу. Незважаючи на ваше ставлення до релігії, ця книга саме про те, що ми маємо цінувати один в одному, і які цінності повинні допомогати нам розвиватись.”

Протоієрей Георгій Коваленко — ректор у Відкритому Православному Університеті Святої Софії-Премудрості, православний священик, громадський діяч, філософ, богослов, блогер, батько пятьох дітей і дід.

Читати: Протоієрей Георгій Коваленко: “Мені здалося важливим нагадати, що Йосип, Марія і маленький Ісус були біженцями”

Автор ілюстрацій Юлія Пилипчатіна.


15356698_1688410124804754_1356568350484448478_n

ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВЕ.
МИРОНОСИЦІ, АПОСТОЛИ, ХОМА
НЕВІРУЮЧИЙ І ПЕТРО ПРОЩЕНИЙ

На світанку першого дня, що після суботи, стався сильний землетрус, бо ангел Господній відвалив великий камінь від печери, де поховали Ісуса. Щоб усі побачили, що Христос воскрес!

Напередодні жінки, які постійно були поруч з Ісусом та Його учнями, купили дорогоцінних пахощів і рано-вранці вирушили до печери-гробу, щоб намастити тіло померлого Ісуса. Пахощі називалися миром, тому цих жінок називають мироносицями.

Уже дорогою вони почали запитувати одна одну: «А хто ж відвалить нам камінь від дверей гробу, бо камінь великий, а ми — немічні жінки?» Прийшовши на місце, вони побачили, що камінь відвалений. Зайшли до гробу й зустріли ангела в білому одязі, який сидів праворуч. Жінки злякалися, та ангел сказав їм: «Не бійтеся! Шукаєте Ісуса розіп’ятого? Навіщо шукати живого серед мертвих. Його немає тут. Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам про це. Ідіть і скажіть учням Його».

Почувши цю дивну новину, до гробу прийшли Петро й Іоанн, але знайшли в печері лише плащаницю, що в неї було обгорнуте тіло Ісуса.

Першою воскреслого Христа побачила Марія Магдалина, але спочатку вона прийняла його за садівника й упізнала лише тоді, коли Господь заговорив до неї. Того ж дня Ісуса зустріли двоє учнів, Лука й Клеопа, які йшли з Єрусалима до села Емаус. Вони сперечалися між собою щодо почутого від жінок і були настільки засмучені, що не впізнали Ісуса. Вони розповіли Йому про всі події останніх днів, а Він почав пояснювати їм усе, що відбулося, наводячи слова всіх пророків, починаючи від Мойсея. Вони уважно слухали свого супутника й, коли дісталися села, запросили залишитися з ними. І лише коли Ісус узяв хліб, благословив, розломив і подав їм, їхні очі відкрилися й вони впізнали Вчителя. Але Він став невидимий для них.

Того ж дня ввечері найближчі учні Ісуса зібралися разом за замкненими дверима, бо боялися. Але між ними з’явився Ісус і сказав: «Мир вам!» Промовивши це, Він показав їм рани на своїх руках і ногах. Учні дуже зраділи, а Господь сказав
їм удруге: «Мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас». Відтоді учнів Христа, які бачили Ісуса й проповідували Його воскресіння, називають апостолами, що з грецької перекладається як «посланець».

Того разу з апостолами не було одного з дванадцяти найближчих Ісусових учнів — Хоми. Коли вони розповіли йому, що бачили Господа, Хома відповів їм: «Допоки сам не побачу Його рани від цвяхів і не доторкнуся до них — не по-
вірю!» Через вісім днів апостоли знову зібралися разом, і Хома з ними. Знову прийшов Ісус крізь замкнені двері, став посередині й сказав: «Мир вам!» Потім звернувся до Хоми: «Поглянь на мої рани й доторкнися до них. І не будь невірним».
На що Хома вигукнув: «Господе мій! Боже мій!» А Христос відповів йому: «Ти повірив, бо побачив Мене. Блаженні ті, які не бачили, а повірили!»

Наступного разу Ісус явився учням біля Тиверіадського озера. Цілу ніч вони ловили рибу, але все марно. Коли настав ранок, Ісус стояв на березі, але учні не впізнали Його. Ісус звернувся до них: «Діти! Чи є у вас щось поїсти?» Вони відповіли: «Немає». Він сказав їм: «Закиньте неводи праворуч від човна й упіймаєте». Вони закинули неводи й уже не могли їх витягти від великої кількості риби. Тоді учні впізнали Його, а Петро, почувши, що це Господь, кинувся у воду й поплив до берега. Коли всі зійшли на землю, побачили вогнище, а на ньому смажену рибу й хліб. «Підходьте, їжте», — запросив їх Ісус. А коли поснідали, Ісус запитав Петра тричі: «Чи ти любиш Мене?» Петро тричі відповідав: «Так, Господи, я люблю Тебе! Ти ж знаєш усе!» На що Господь тричі сказав Петрові: «Паси вівці Мої». Так Христос простив Петрові його зречення та благословив бути пастирем для християн.


 

(Visited 355 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com