Ольга Лілік про Чорний дощ: «Думаю, багато хто і сам переживав таке в юності»

Ольга Лілік – письменниця, журналістка. Після закінчення Інституту журналістики в 2004 році працювала в журналах, газетах та інтернет-виданнях. Перша повість «Спогад» вийшла у видавництві «Кальварія» в 2010. Другу повість «Кімната сповіді» надрукували в журналі «Березіль» в 2015. За повість отримала третю премію часопису за підсумками року. Роман «Квіти цикорію» теж побачив світ в журналі «Березіль» в 2017 році та вже готується до друку в ВЦ «Академія».

Ти вже давно перебуваєш у просторі слова. Як починався твій шлях як письменниці?

Я писала завжди. На уроках математики в ліцеї, вночі на підвіконні вдома, влітку під березами в селі. Спочатку це були невеликі пригодницькі оповідки, згодом – вірші про кохання. Десь у тринадцять років почала писати роман, який розтягнувся на кілька товстих зошитів. Після закінчення інституту працювала журналістом. Вдень писала статті, а вночі – замальовки до майбутнього «чогось». Навесні 2006 року вирішила: напишу роман, відправлю його на «Коронацію слова» і виграю конкурс (сміється). Через півроку роман був готовий. Це був мій перший твір українською, до цього писала виключно російською. Конкурс я не виграла, але зустріла Юрія Покальчука. У нас було інтерв’ю для журналу, в розмові торкнулися теми молодих авторів. Пан Юрій розповідав про власний досвід, давав поради, а потім сказав: «Напишеш щось – звертайся». Я відповіла, що вже написала, тоді він мені: «Принось!». Ось так просто. Коли прочитав, повідомив: «Знаєш, а з цього щось вийде!». І взявся редагувати рукопис. Я була на сьомому небі від щастя. В процесі редагування роман скоротився до повісті. Вона вийшла у видавництві Кальварія під назвою «Спогад» в 2010 році.

Твоя друга повість – «Чорний дощ» – про підлітків. Що тебе спонукало написати її?

Моя перша повість теж про підлітків. Я писала про них, бо сама цей період вже пройшла і добре його знаю. Коли вчилась в інституті, я деякий час спілкувалась з одним хлопцем. Його внутрішній світ настільки мене вразив, що я подумала: колись обов’язково про нього напишу. А ще мені було цікаво подивитись на світ очима хлопця, а не дівчини. Я написала цю повість в 2007 році, тоді вона називалась «Кімната сповіді», присвятила її Юрію Покальчуку, він перший мав її читати, але не склалося. Потім повість довго ніхто не хотів друкувати. Аж поки доля не звела мене з Галиною Пагутяк і Володимиром Науменко, головним редактором журналу «Березіль». Завдяки їм повість, нарешті, побачила світ. Це було в 2015 році.

Головний герой повісті «Чорний дощ», яка вийде в «Академії» навесні, розривається між почуттями до молодої жінки і дівчини-однолітка. Чому саме любовний трикутник? У тебе був схожий досвід?

Спочатку з’явився герой, він був частково списаний з хлопця, якого я колись знала. Потім почала придумувати історію. Захоплення підлітка дорослою жінкою здалося мені цікавою темою. Думаю, багато хто і сам переживав таке в юності. Але не вистачало якогось конфлікту, тому «поселила» в сюжет ще одну дівчину. І далі вже просто спостерігала за героєм, його переживаннями і вчинками. Мені самій було цікаво, який він зробить вибір.

Якими ти бачиш сучасних підлітків, зокрема свого читача?

Не думаю, що «Чорний дощ» – тільки для підлітків. Повість наразі читали тільки дорослі. Хоча… Мені було б цікаво почути думку підлітка, одного або декількох. А про сучасних підлітків мені складно говорити, бо їх майже немає в моєму оточенні, крім чотирнадцятирічного племінника. Думаю, підлітки в усі часи однакові. Вони дуже вразливі, бо дуже відкриті. Якщо вони не знаходять правильних орієнтирів, це може призвести до великих трагедій. Бути підлітком – завжди складно. Я, наприклад, була дуже серйозним і похмурим підлітком. Завжди відчувала себе окремо від інших.

Як би ти представила себе читачеві, який збирається познайомитися з твоєю творчістю?

Є риби, які люблять самотність – мурена або щука. Вони не збираються в косяки і більшість часу проводять наодинці з собою. Я така сама. Надаю перевагу усамітненню в своєму будинку, коли можна спокійно писати. Але люди мені цікаві, бо пишу я про них і для них.

ТОП-5 книжок, які найбільше вразили в підлітковому віці

• Альбер Камю «Сторонній»
• Жан-Поль Сартр «Нудота»
• Фрідріх Ніцше «Антихрист»
• Рей Бредбері «451 градус за Фаренгейтом»
• Кен Кізі «Над зозулиним гніздом»

Читати: Закохані, круті і відчайдушні: 10 книжок українських авторів про і для підлітків

Читати: Джоджо Мойєс радить 5 книжок про сміливих жінок

Читати: Галина Ткачук для #ПроЧитання: «Для мене книжка – це портал в комфортні умови»