Оксана Лущевська для #ПроЧитання: «Якщо проза для дорослих може бути без чіткої сюжетної лінії, то дитина не буде читати книжки без сюжету»

Оксана Лущевська – письменниця, перекладачка, доктор наук у галузі освіти.

Спеціалізація – «Дитячі література і грамотність». Ініціаторка проекту «Крок уперед: глобалізуємось разом із українсько-англійськими книжками-картинками», що фокусується на виданні книжок-картинок у видавництві «Братське». Співзасновниця блогу про сучасну дитячу літературу «Казкарка» та «Рейтингу критика: найкращі дитячі та підліткові книжки року».

Авторка книжок для дітей різного віку:

«З води у воду»«Бігль старший»«Єдиноріг»«Синя парасоля»«Паперова Царівна»«Чат для дівчат»«Пава з павенятами»«Задзеркалля»«Оксана Лущевська про Христофора Колумба, Джона Ньюбері, Чарльза Дарвіна, Дніпрову Чайку, Перл Сайденстрікер»«Авіа, пташиний диспетчер» та інших. Книжки дорослих віршів «Наречений».

Переможець ІІ Всеукраїнського конкурсу творів для дітей шкільного віку «Золотий лелека» (2008). Лауреат конкурсів «Гранослов» (2007), «Витоки» (2008), «Рукомесло» (2008, 2009) та Літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2009).


Оксано, ви пишете книжки для дітей, діти — це яка в першу чергу аудиторія? Яких історій вона потребує?

Це дуже різна аудиторія. Я пишу як книжки-картонки, так і книжки-картинки, книжки для самостійного читання (chapter books), повісті для читацької групи 9-12 років і дуже зрідка повісті для читацької групи 11-14 років. Щоразу слід враховувати фізичний, моральний, емоційний, когнітивний, мовний розвиток дитини. Звісно, що в кожної дитини формується свій смак щодо тем, тому не можна сказати, що є універсальні потрібні історії. Важливо, щоб усі історії мали здатність апелювати до емпатії, відображати сучасні реалії, допомагати дитині з ідентифікацією, показувати інші досвіди й відверто звертатися до сучасних та історичних подій.

Я за те, щоб форматів і жанрів було багато. Тоді кожна дитина матиме змогу читати не лише за своїми інтересами, а й всіляко розширювати їх.

Вже два роки я веду онлайн-курси читання книжок із дітьми англійською мовою. І, звісно, що універсальної книжки навіть для моїх учнів я досі не знайшла. Якщо одній дитині подобається певна книжка, то інша може розкритикувати її дощенту.


Чи є якась істотна різниця (на ваш розсуд) між дитячим і дорослим письменником/письменницею)?

Кілька років тому відомий автор Ніл Ґейман написав про це статтю в один дуже класний і найстаріший журнал з дитліту в США The Horn Book Magazine. Його ідея полягала в тому, що дорослу і дитячу літературу відрізняє наявність якісного динамічного сюжету. Якщо проза для дорослих може бути без чіткої сюжетної лінії, то дитина не буде читати книжки без сюжету. Дитині буде нецікаво. Також автори, що пишуть для дітей, мають добре розумітися на етапах розвитку дитини. І, звісно, що часто дитячі автори пишуть книжки, які читаються вголос у родині, класі, бібліотеці, ще й по кілька разів або й до запам’ятовування. Отже, книжка має бути цікава малому і дорослому читачеві. Це важлива риса, яка може відрізняти дитячу літературу від дорослої.

20228590_1617824508228113_4792056592093197001_n


Чи плануєте писати для дорослих?

Час від часу, дуже рідко, я пишу поезію для дорослих. Таким прикладом є книжка «Наречений», що вийшла у видавництві «Братське». Ця книжка вміщає 10 моїх найкращих віршів, а також ілюстрації Олени Острогляд.

14067640_1269828369694397_5348842536531547318_n


Розкажіть про останню найцікавішу книжку, яку прочитали?

Книжка нейрохірурга Генрі Марша «Історії про життя, смерть та нейрохірургію». Болючо-правдива і не без дива в певній мірі. Мене взагалі вражають люди медицини, яким доводиться приймати такі гігантські рішення щодо людського життя.


Ви читаєте більше дитячої чи дорослої літератури?

Оскільки я веду 4 онлайни-курси читання з дітьми, то читаю багато книжок-картинок. Для себе читаю дорослу літературу, здебільшого нон-фікшн. Але для авторського розвитку і перекладацької практики читаю і дитячу. Останнім часом я багато співпрацюю з кількома видавництвами, куди надаю поради щодо перекладів.

Тому мені дуже важливо розуміти, що книжки, які я радитиму, – це не книжки, які входять в бестселери The New York Times, бо я багато читала, як вони формуються і який піар за цим стоїть.

Мені ж важливі книжки, які справді потрібні нам в Україні, як високоякісні приклади дитліту, для читачів, і для авторів, які надалі хочуть тримати якість у дитліті.

14956658_1338924889451411_5249363711671013810_n


Які книжки у вас зараз лежать під рукою/на столику біля ліжка?

Це поезія Раїси Лиші «Зірнула зірниця», есеїстика поетки Марі Олівер (Mary Oliver) “Upstream”, цитатник-візуальник художниці Джорджії О’Кіф (Georgia O’Keeffe), придивляюся до часу розпочати «Дім для Дома» Вікторії Амеліної та причитуюся для перекладу «Хто росте в саду» Каті Міхаліциної та Оксани Були.

Читати: Катерина Міхаліцина для #ПроЧитання: “Коти в нас поки що не читають, але на книжках…спиться їм дуже солодко”


Як ви обираєте книжки для читання?

Тут, в США, читаю багато про них. Якщо в професійних оглядачах досі немає рецензії чи огляду, то не купую. В Україні обираю частіше за довірою до видавництва, темою, оформленням, словом друзів…


У вас є власна система для читання (зранку чи ввечері, кожен день по N сторінок тощо)?

Відколи я закінчила докторську програму, де читалися маси літератури, я читаю досить спонтанно. Можу не читати місяць, а тоді перечитати багато. Система є лише для курсів читання з дітьми. Я маю добре обдумати, вибрати, замовити, забрати з бібліотеки книжки. Прочитати, розробити рух за темою… Але це вже професійне. Хоча читати з дітьми – це велике задоволення.


Ви любите запах книжок?

О, так! Щойно мені прийшла поштою книжка, яку я переклала. Це книжка-картинка «Дім метеликів» Сари Л. Сміт (Читаріум). Яка вона запашна! Ммм!

21034180_1650624524948111_7032544788574028525_n


Закладинка чи затиснутий кутик сторінки?)

На жаль, затиснутий… Але є і закладинки! Одна – створена чудовим малятком, колажна і настроєва! Інша – з Кіпру! Мені подарувала її моя суперподруга! Головне їх вчасно знаходити. Ще люблю користуватися листівками. Це роблю часто!


Розкажіть про останню прочитану книжку від якої ви сміялись/плакали?

Дж. Патрик Льюїс і Роберто Інноченті «Будинок» у перекладі Григорія Фальковича («А-ба-ба-га-ла-ма-га»). Перед цим були книжки із серії шведських письменниці Рози Лаґеркрантц (Rose Lagercrantz) та ілюстраторки Еви Ерікссон (Eva Eriksson) про життя першокласниці Дені, дівчинки, яка щойно пережила втрату матері. Перші дві книжки називаються «Моє щасливе життя» і «Моє серце сміється». Їх вже є п’ять, перекладених англійською. Чекаю на цю серію в Україні.

13339634_1210995205577714_8215556441086757459_n


Чи є письменники, на яких ви хочете бути схожі у творчості?

Не те щоб схожою, але от німецька авторка Ютта Ріхтер мене завжди вражає. Також подобається британська авторка Енн Файн.


Який ваш улюблений книжковий герой чи героїня?

Пан Коцький з української народної казки, Колько Колючко з «Лісової школи» Всеволода Нестайка, Енн Ширлі з серії Люсі-Мод Монтгомері.

Читати: Мріяти щодня, або Нагадування про головне від Енн Ширлі


У вас є домашня бібліотека? Скільки у ній книжок?

Є! Допіру це була бібліотека «на колесах». Ми багато переїжджали: то магістерська програма в Стейт Колледжі, Пенсильванія, то докторська програма в Афінах, Джорджія… Тепер ми живемо в місті Шарлотт, Північна Кароліна. У зв’язку з переїздами моя бібліотека то трішки звільнялася, то трішки поповнювалася. Книжок багато, направду.


Ви любили читати в дитинстві? Яка була улюблена книжка?

Читати – читала. Читала багато, але я не можу сказати, що була затятим читачем. Улюблена книжка – це «Саджо та її бобри» Сірого Сови в перекладі з англійської Соломії Павличко. І ще дуже любила «Дикі лебеді» Г. К. Андерсена.


Що останнє радили комусь почитати?

Радила книжки для перекладів. Зокрема чудовим видавництвам «Читаріум», «Видавництво Старого Лева», «Видавництву». Це досить різноманітна література для дітей та підлітків.


Топ-5 книжок від Оксани Лущевської на усі випадки життя:

Їх багато, топ-5 не виведу. Але є одна «настільна» – це моя най-найулюбленіша книжка «Just for Today: Saint John XXIII» з ілюстраціями італійки Бімби Лендманн. Вона наскільки особлива, що я навіть зробила інтерв’ю з ілюстраторкою для «Казкарки». І ще одна, яка не припиняє розчулювати мене, – «Листи на війну. Діти пишуть солдатам / Letters on the War. Children Write to Soldiers» зі стильним оформленням Олени Старанчук.


Усі фото: Facebook Оксани Лущевської. 


Читати: Надя Кушнір для #ПроЧитання: «Я прокинулася зранку з дивним відчуттям, що мушу намалювати Гуся»

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

9 thoughts on “Оксана Лущевська для #ПроЧитання: «Якщо проза для дорослих може бути без чіткої сюжетної лінії, то дитина не буде читати книжки без сюжету»

    Залишити відповідь