«Обережно, тригери!»: закріпіть свої маски, перш ніж допомагати іншим

Ніл Ґейман — цікавий автор. Хтось знає його за сценаріями до коміксу про Сендмена, хтось — як автора фантастичного роману «Американські боги», а комусь він відомий за «Кораліною», повістю для дітей шкільного віку.


А як щодо малої прози? Така теж трапляється, щоправда шукати її треба в англомовних антологіях чи в одній із збірок автора: «Дим та дзеркала», «Крихкі речі» чи «Обережно, тригери!». Остання нещодавно вийшла у видавництві «КМ-Букс». Як і решта збірок Ніла Ґеймана, вона є компіляцією творів, які вже публікували в англомовних журналах або антологіях. Звучить не надто багатообіцяюче, але це непоганий спосіб зрозуміти, що Ніл Ґейман за автор і чого варто від нього чекати. Крім того, наприкінці збірки «Обережно, тригери!» міститься оповідання-сиквел до «Американських богів», яке раніше не публікувалося.


Чого чекати від «Тригерів»


У змісті бачимо 24 твори, 5 з яких — вірші. У передмові Ніл Ґейман пише, що їх слід сприймати радше як безкоштовні бонуси для тих, хто не боїться, коли до збірок оповідань потрапляє не лише проза, але мені вони все ж видалися недоречними. Із 19 оповідань, що залишилися, «Календар історій» — це насправді 12 коротких оповідок, обсягом по кілька сторінок кожна, написаних на основі твітів від читачів.

Деякі з оповідань, як от «Клац-цок і торохтливий мішок» або «Закінчення жіночого роду» лише прикидаються повноцінними історіями, насправді ж то просто коротенькі невигадливі жахастики. Тому я б сказала, що у збірці десь з 9-10 справжніх оповідань. Не так вже й погано.

Окремо слід згадати передмову — вона займає майже 30 сторінок і коротко розповідає про історію написання кожного з творів. Раджу читати її не відразу, а до або після прочитання відповідного оповідання чи вірша. Так значно цікавіше 🙂

«Часом я замислююсь: «Чи вигадані історії безпечні?» А потім запитую себе: «Чи повинні вони бути безпечними?»


Найцікавіші історії


З усіх історій мені найбільше запам’яталися наступні.

«Істина — печера в чорних горах…» — коли двоє чоловіків, коротун та розбійник, вирушають за золотом до забороненої печери на Туманному острові, то чи справді вони йдуть за скарбами, чи шукають власну погибель?

«Спляча і веретено» — тут зустрічаються відразу дві відомі з казок героїні — Білосніжка та Спляча красуня — проте їхні ролі значно активніші й перша викликає неабияке захоплення:

«Вона послала по свою коротку кольчугу. Вона послала по свій меч. Вона послала по харчі і по свого коня, а тоді виїхала з палацу на схід».

«Дещо про Кассандру» — а що, коли вигадана ще в школі дівчина раптом виявиться справжньою і з’явиться у вашому дорослому житті?

«Справа про смерть і мед», «Ніяка година» та «Закляття проти допитливості» — це оповідання, у яких Ніл Ґейман віддає шану Шерлоку Холмсу, Доктору Хто та світу Вмираючої землі Джека Венса. І хоча не з усіма ними я знайома, оповідання цікаві й самі по собі.

«— Ти завжди таким був?
— Яким?
— Безумцем з машиною часу.
— Е, ні. Машина часу з’явилася у мене далеко не одразу».

«Чорний пес» — оповідання про те, як випадкове знайомство у пабі затягує американця Тінь Муна у вир пристрастей і забобонів, що притаманні невеличким британським селам. Історія видалася мені чи не найкращою в усій збірці, тож «Американських богів» я теж обов’язково прочитаю.

У «Календарі історій» порадували аж 5 місяців: січнева історія показала, на що справді схожий початок року, квітнева — чому варто остерігатися качок, травнева — як несправності Всесвіту не можуть бути виправлені назавжди, жовтнева — що слід вміти не лише просити, а й віддавати.

«Історія пригод» та «І заридаю як Александр» — короткі, зовсім не похмурі і навіть дещо гумористичні історії. Перша — про те, як дивовижне може здаватися комусь буденним, друга — про людину, що «рознаходить» шкідливі винаходи.

Читати: Книга кладовища. П’ять книг Ніла Ґеймана вийдуть українською (уривок із першого видання)


Видання і переклад


Збірка «Обережно, тригери!» має злегка жовтуватий, не надто тонкий папір і тверду матову обкладинку — тож тут більшість побажань книголюбів враховано. Що ж до тих чи інших друкарських вад, то мені зустрілися одні незакриті лапки, слово американці написане з великої літери, і у кількох місцях немає переносу при прямій мові. Також майже наприкінці книги поміж абзаців виринуло слово «Стало:» — вочевидь якась примітка редактора чи коректора, бо я звірилась з оригіналом і в тому місці нічого не пропущено.

Переклад з англійської виконав Максим Бакалов, а от імена редактора та коректора не вказані. У книзі присутні зноски, тож вам не доведеться відволікатися на Вікіпедію, аби дізнатися, що таблет — це шотландські солодощі схожі на ірис, ім’я Н. М. де Плюм буквально означає «псевдонім» (nom de plume), а ротики — це вид мілких червонуватих квітів.

Читати: Кораліна – історія про хоробрість


Читати чи ні


Думаю, що збірка «Обережно, тригери!» найкраще підійде тим, хто ще мало знайомий з творами Ніла Ґеймана або ж просто любить похмурі та дивні історії. Але й для давніх прихильників це гарна нагода зустріти давнього знайомого, у якого в запасі ще є кілька моторошних оповідок.


Дарина Стремецька, beautyandgloom.wordpress.com

(Visited 282 times, 1 visits today)
Дарина Стремецька
Дарина Стремецька
Люблю фантастику, граюся в настільні ігри, займаюся іншими важливими речами. Вважаю, що найкраща суперсила, якою може володіти письменник — вміння говорити несерйозно про серйозне. Читаю англійською, вболіваю за хороші тексти українською, не забуваю дякувати перекладачам.
https://beautyandgloom.wordpress.com/