Мріяти щодня, або Нагадування про головне від Енн Ширлі. Частина друга

У липні в блозі Yakaboo я вперше поділилася враженнями про чотири книги з циклу про Енн Ширлі, який подарувала світу канадська письменниця Люсі-Мод Монтгомері. За понад сто років існування ця серія книг уже стала класикою та полюбилася мільйонам книголюбів у світі, а вигадана рудоволоса сирітка Енн, прототип авторки, полонила серця читачів своєю безпосередністю, щирістю та мрійливістю.

Про наступні чотири книги серії – читайте у цій статті, а наприкінці, за традицією, вас чекає невеличкий бонус ?


Читати: Мріяти щодня, або Нагадування про головне від Енн Ширлі


01_1_02

Мрійливий дім Енн


П’ята книга про Енн Ширлі («Енн у Домі Мрії») подарує вам те, чого, впевнена, так довго чекали читачі серії – Енн виходить заміж за Гілберта Блайта й разом із чоловіком відправляється у свій заповітний Дім Мрії в гавані Чотирьох Вітрів, де на них чекають і радість, і горе, і сміх, і гіркі сльози. А ще, звісно, нові друзі – кожен із неповторним, самобутнім характером та своєю історією життя.

У цій частині я окремо зазначила для себе мудрого Джима з його простотою й вірністю та пані Корнелію, дещо кумедну у своїх судженнях, проте добру жінку. Особливою ж моєю любов’ю став маяк – по-перше, я обожнюю їх нестримно та без причини, а по-друге, він наче окремий герой книги, який гасне щоранку, проте дарує людям віру в те, що з останніми променями сонця почне дарувати своє світло світу навколо знову.

Звісно, іноді ситуації, описані авторкою, здаються нереальними – проте, це світ Енн Ширлі, а вона ж знатна фантазерка! І хоча цій молодій дівчині випаде одна з найбільших втрат у Домі Мрії, він же подарує їй і найбільшу радість.

Нехай від книги до книги може здатися, що сюжет повторюється, – я не можу не визнати майстерність Люсі-Мод Монтгомері в створенні такої кількості несхожих один на одного персонажів із яскравими характерами.


01_2_02

Інглсайдські історії


Шоста книга із серії про Енн Ширлі, а тепер уже Енн Блайт, під назвою «Енн з Інглсайду» подарує нам досить мало Енн, яка проходить тут швидше фоном, таким собі добрим янголом – і майже зовсім не подарує Гілберта, який постійно у від’їзді та працює, рятуючи життя людей.

Події в шостій книзі відбуваються через дев’ять років після закінчення «Енн у Домі Мрії». Тепер у Енн та Гілберта велика сім’я, шестеро дітей – три хлопчика та три дівчинки – і всі вони такі різні!

Найстарший, Джем, допитливий хлопчик, який марить морем та піратами; Уолтер, який пише вірші та живе мріями; Ширлі, котрий ще зовсім маленький, тому і сказати про нього нічого ? Нен та Ді – близнючки, але які ж несхожі! Діана, яка постійно розчаровується в подругах, така довірлива, проте відважна та співчутлива; Нен, яка живе у світі фантазій та казок і тому зневірена в реальному світі; і, звісно, є ще маленька шепелява Рілла, улюблениця всієї родини.

Щоби не робили діти Енн та Гілберта– а це все ж діти, і вони далеко не святі. Вони незмінно добрі та чутливі, тому неможливо не відчувати симпатію до маленьких Блайтів.

А останній розділ подарує-таки нам епізод з Енн, Гілбертом та, навіть, його колишньою пасією. О, Енн, що ревнує – то диво! Хоча роки і зробили своє, і рудоволосе дівча стало набагато спокійнішим та стриманішим – все ж в Енн Блайт досі живе маленьке чортеня, що пускає бісики в сторону того, хто посміє задивитися на її чоловіка.


01_3_02

Долина Райдуг та її секрети


На сьомій книзі циклу, «Діти з Долини Райдуг», я зрозуміла, що кожна частина матиме: а) дитину-бешкетника, що лається, як останній пройда, але з доброю душею; б) нещасну любов двох сердець.

Це абсолютно не змінює мого ставлення до серії. Як і раніше, коли хочеться відпочити – Енн мене рятує. Втім, як і в попередній книзі, у цій частині її майже немає. Навіть її дітей майже немає! А ось малечі з будинку пастора, друзів дітей Енн, тут вистачає.

Що тільки вони не чудять! От уже дійсно, живі, активні діти ? Витрушувати килимки на цвинтарі, пропускати недільну службу, віддати свої останні панчохи комусь, хто їх потребує – пригоди вам гарантовано!

Щоправда, їхній батько став першим персонажем Монтгомері, якого я просто на дух не виносила – як можна бути таким зацикленим на своєму світі та байдужим! Здається, ніщо не в силах його пройняти, і не знаю, як достукатися до таких людей, котрі забувають про потреби власних дітей, інколи ціною їхнього здоров’я. Хоча, мабуть, це і плюс авторці – не вдатися до потоку мімішності, а таки вміти показати й не дуже приємних персонажів.


01_4_02

Рілла-моя-Рілла


«Рілла з Інглсайду» – найважча для мене частина циклу. Найжахливіша. Найпрекрасніша.

Кожна сторінка восьмої книги серії викликала в мене тугу. Уявіть собі дівчину, що зранку в трамваї уривчасто дихає та задирає голову догори, аби не котилися сльози – то була я на минулому тижні.

Перша світова зробила світ іншим – і саме чотири роки цього періоду описує Монтгомері, розповідаючи про дорослішання найменшої з дітей Енн Блайт. Рілла була трохи пихатою, легковажною та нерозсудною – проте, війна швидко виростить її, забравши не лише юність. Втім, і багато давши…

Кожне слово цієї книги відкликалось у мені – це надто близько, надто точно, надто знайомо! Переживання, страх, віра та очікування – надто багато жінок нашої країни знають, як це, і тому «Рілла з Інглсайду» назавжди лишиться для мене чимось дуже особистим.

Сім книг циклу були різними – смішними та ніжними, меланхолійними та романтичними, повчальними та чуттєвими. Я казала, що сюжет у Люсі-Мод повторюється? Забудьте! До «Рілли з Інглсайду» я могла чекати якого завгодно завершення історії, але такого сильного, епічного та розриваючого серце точно не чекала.

«Чому люди вважають, що мають право йти війною на інших?», – у розпачі запитувала я чоловіка, читаючи. «Я не знаю», – стиха відповідав він.

Хай мелодія Дударя ніколи не звучить у світі. Хай ніколи не призиває синів своєї землі ставати до захисту.


Я не можу бути безпристрасною, говорячи про цю серію книг, то моя любов ? Тому, як завжди, рекомендую її вам – для того, щоб тепла та добра стало трохи більше, а саме це дарує цикл про життя Енн Блайт та її родини. Окремо хочеться відмітити описи природи в кожній книзі – вони зазвичай займають лише кілька рядків, але є абсолютно атмосферними та змушують читача бачити перед собою світ очима героїв. За це знову і знову аплодую авторці стоячи, а також додаю ще одну мрію до існуючих – дуже хочеться побачити Острів принца Едварда на власні очі та відчути Енн поруч.

І, звісно, обіцяний бонус – не так давно Божена Антоняк, засновниця видавництва Урбіно, порадувала новиною поціновувачів цієї історії – тож, сподіваймося, на вересневому Форумі видавців матимемо змогу знов повернутися до Ейвонлі та його мешканців – адже історія Острова принца Едварда з тих, що не закінчується ?


Улюблені цитати


— Я люблю наполегливих чоловіків, — відказала панна Корнелія. — Еймос Грант, що колись ходив за мною, був геть інакший. Справжній тобі флюгер. Скочив одного разу в ставок, щоб утопитися, а тоді передумав і виплив. Хіба не типовий чоловік? Маршал виявився би рішучим і втопився б до кінця.

 

— Коли це і станеться, то лише у світі, де не буде жодних чоловіків, — похмуро відказала панна Корнелія.

— А тепер вони що накоїли, ці чоловіки? — запитав Гілберт, виринаючи на порозі.

— Лиха. Тільки лиха. Хіба колись вони робили щось інше?

— Яблуко з дерева пізнання з’їла Єва, панно Корнеліє.

— Її напоумив змій, а він був чоловічого роду, — зловтішно відповіла панна Корнелія.

 

На щастя, у наших фантазіях ми можемо не заощаджувати.

 

Б’ються не тільки живі—мертві б’ються також.Таке військо неможливо здолати.

 

— А знаєте, пані Блайт, — мовив Брюс, посуваючись ближче до Енн, — що я зробив би з кайзером, якби міг?

— Що, синку?

— Я обернув би кайзера на доброго чоловіка… на дуже доброго… якби міг. От як я вчинив би. Ви не думаєте, пані Блайт, що це буде для нього найпоганіша кара з усіх?

— Бігме, дитино, — мовила Сьюзен, — чому ти вважаєш, наче то буде кара для цього нелюда?

— Невже ви не розумієте? — відказав Брюс, глядячи просто на Сьюзен чорними очима із синім вилиском. — Якби його зробити добрим чоловіком, він зрозумів би, скільки лиха накоїв, і дуже картався би, і від цього почувався б найнещасливішим у житті. Йому було б дуже погано — і так було би довіку. Так, — Брюс непохитно стиснув кулачки й упевнено кивнув головою, — я обернув би кайзера на доброго чоловіка. І він сам таке заслужив.


Схожі книжки


Дуже рекомендую вам книги Джин Вебстер, а саме «Довгоногий дядечко», «Дорогой враг» та «Веселые проделки в школе». Перші дві книги – романи в листах, що робить їх особливо цікавими, адже вміння автора відтворити характери персонажів через листи говорить про талант! Кожна книга Вебстер сповнена гумору, добра та тепла – як і цикл про Енн Ширлі, тож насолоджуйтесь та, звичайно, не забувайте мріяти ?


Читати: 12 дитячих книжок для дорослих

Читати: Бріджит Джонс – це я! Уривок з роману


Придбати книжки циклу в Yakaboo

(Visited 511 times, 1 visits today)
Оксана Ласка
Оксана Ласка
Економіст за фахом, книгоман за велінням душі. Постійний шукач гармонії, внутрішнього дзену та місцин зі смачною кавою в Києві. Щодня подорожую тисячами світів завдяки історіям під обкладинками. Нюхаю книги та ловлю на шкірі мурашки від цього. Шанувальниця Кінга, Крісті, Пратчетта та Геймана. Фентезі та детективи – моє усе. Полюбляю нон-фікшн та класику дитячої літератури. Пишу про прочитане в Інстаграм, щосезону збираю таких самих шалених книголюбів для участі у Книжковому сюрпризі по Україні
http://www.instagram.com/wanderlust_reading/