Місто пам’яті: книги про важливі історичні епохи Києва

Попри те, що столиці катастрофічно не вистачає книг про себе, нам вдалося знайти ті, на які дійсно варто витратити час.

Катя Петровська «Мабуть Естер»


Екс-киянка Катя Петровська, яка зараз проживає в Німеччині. Свою книгу про рідне місто, яка отримала премію Інгеборг Бахман, вона написала німецькою. Автор українського перекладу – Юрій Прохасько.

«Мабуть Естер» – емоційний показ пошуків письменниці, яка вирішила дослідити долю своїх предків і пройтися їхніми дорогами. Слово «мабуть» в назві книги грає ключову роль. Адже після втрати пам’яті про родичів, загиблих-зниклих у вирі історії, важко про щось говорити напевно.

Читати: Новинки тижня: Картковий будинок, новий Муракамі та Американський психопат

У творі, що об’єднав художній і публіцистичний стилі, автор розповідає про напів вигаданий епізод з бабусею «мабуть Естер», яка гине напередодні трагедії в Бабиному Яру, про дідуся, який повертається з війни 41 рік по тому, і про школу для глухонімих дітей, яку заснував ще один її дідусь.

Цитата: “Велике місто Київ давно оточило Бабин Яр. Будка з пивом Туборг, якийсь кіоск, пам’ятник убитим дітям. На постаменті лежить маленька голубенька шкарпеточка. Хтось загубив. Мені бракує кисню”.

“Щоб жити. Розуміючи Київ”


Ця добірка спогадів киян була створена завдяки Товариству Червоного Хреста Подільського району. Допомагаючи корінним жителям столиці, співробітники товариства попутно виконували роль співрозмовників і слухачів. Саме з цих особистих розмов і спогадів і була сформована книга «людської» історії Києва.

Дуже суб’єктивна, але щемлива «сага» про Київ, якого вже немає, містить розповіді про старий Поділ з базарами, заради яких торговці з ближніх селищ перетинали на човнах Дніпро. Спогади про модні в той час танцювальні клуби. Дуже автентичні єврейські подільські квартали. Період окупації та війни.

Читати: Погляд зсередини: 5 українських сучасних письменниць та їхні домашні бібліотеки

Так цим розповідям явно не вистачає фактичних підтверджень, зате як органічно вони доповнюються історичними фото!

Цитата: “Найбільшою прикрасою Хрещатика у ті часи був кінотеатр Шанцера. Сьогодні на його місці — київська мерія. Будівля кінотеатру займала територію практично від вулиці Свердлова (зараз Прорізна) до вулиці Леніна (зараз вулиця Богдана Хмельницького, а до революції вона називалась Фундуклеївська). Дітьми ми часто ходили на денні сеанси. Ціна квитка була 25 копійок, і ми спокійно могли собі це дозволити. Ще кінотеатр мав велике фойє, де виступав джазовий оркестр. Саме у цьому кінотеатр почали демонструвати “Чапаєва”.

Олексій Нікітін “Victory park”


Книга російськомовного київського письменника Олексія Нікітіна «Victory park» вийшла ще в 2014 році, але на українську її переклали тільки зараз. Головна тема – Київ 1980-х, епохи Перебудови й вмирання радянського ладу.

Основні події роману розвиваються в Парку Перемоги. На тлі триває афганська війна, влада відчуває кінець свого правління, а величезна країна готується до розпаду.

Головні герої книги – звичайні кияни, перекупники й фарцовщики, наркоторговці й маргінали. Попри складності, вони святкують дні народження, влаштовують проводи в армію, намагаються бути щасливими. Ці люди знають, як добути те, чого не вистачає для кращого життя.

Читати: Підкрадаючись до реалізму

У свій роман про крах СРСР Нікітін майстерно вплів розповіді про різні етапи історії міста – від Київської Русі до Другої світової війни. У його текстах відчувається дуже добрий гумор, повний поблажливості до головних героїв.

Цитата: “Вийшовши до Бесарабки, Віля на хвилину зупинився, роздумуючи, куди б сьогодні чкурнути. Хрещатик вітав його, полихнув його відбитим сонцем у вікнах верхніх поверхів. Вирішивши, що це знак, Віля пірнув у підземний перехід і опинився під каштанами непарної сторони. На нього озиралися студентки молодших курсів, тридцятирічні “фам фаталь”, яких завжди чимало на київських вулицях, і їхні ревниві супутники, що передчасно погладшали на жирних борщах і лінивих варениках. Озиралися взагалі всі”.

Матеріал підготовлено в межах спецпроекту з виданням Наш Киев.

(Visited 432 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com