Лукаш Сатурчак «Галіція»: історія нам пробачить

Не завжди прості, радше особливі, сусідські стосунки двох країн зі схожою долею – України і Польщі, вже протягом багатьох років стають розмінною монетою у політичній діяльності недобросовісних політиків. Адже, здавалось, вже все забуто, пробачене, пережите. Але старше покоління обох країн «за звичкою», чи просто з принципу відроджує сусідоненависні гасла.

Тоді до пера береться молоде покоління письменників, учених, істориків, щоб навести лад у минулому, розставити крапки над «і». Коли на очі трапилось видання молодого письменника, журналіста за фахом, Лукаша Сатурчака про болючі сторінки спільної історії, написане, зі слів критиків, відсторонено і максимально об’єктивно, рішення читати було прийнято миттєво.


Автор


Лукаш Сатурчак – молодий польський журналіст, як вчений історичного факультету досліджує образ України в сучасній літературі Польщі, подорожує Україною. Творчий доробок налічує дві книги, що тематично дотичні до польсько-українських відносин.

lukasz_photo-facebook_small

Фото: litakcent.com

Народився і тривалий час мешкав в Перемишлі, місті трьох культур: польської, української, єврейської. Непрості стосунки містян, а особливо корені і підґрунтя міжетнічних конфліктів, завжди цікавили Сатурчака. Тому, видається, тема творчості назріла цілком закономірно.


Пекло увійшло до Раю


Саме назвою твору Богдана Лебля хочеться іменувати розділ. Бо сюжетні перипетії «Галіції» наводять саме на такі означення. Мальовниче польське (але етнічно розрізнене) село Лопушки, що недалеко Перемишля місце дії тексту. Його мешканці тихо мирно співіснують: поляки панують, трішки працюють, українці працюють, євреї гендлюють. Все як то буває на українсько-польському порубіжні в 30-40-х роках минулого століття. Діти всі ходять до однієї школи, вчаться польської мови, бо зрештою ж це Польща.

Українці дещо стороняться поляків, шлюби укладають тільки між собою, пригнічені, сполячені. Поляки ж – господарі на своїй землі. Євреї ж просто заробляють гроші, байдуже з ким.

Головний герой твору, оповідач, польський підліток Юзеф Хованець живе своїм майже дорослим життям: купається у річці, грає у «Пілсудського» з друзями у лісі, краде недозрілі яблука у сусідському саду, заграє з дівчатами і відвідує костел і школу. Але одного дня село опиняється у справжнісінькому пеклі міжнаціональної колотнечі, що непомітним фурункулом зріла на тілі поселян і нарешті вибухнула.


Подуріли поляки, подуріли українці


Читаючи ідилічні описи мирного співжиття різних національностей в одній місцині і знаючи історичні факти, очікуєш того гострого моменту, з якого все почалося. Власне, з чого все почалося? В який момент українці з Лопушків підняли голову, встали з колін, і накинулись на поляків, а поляки почали винищувати сусідів євреїв? Хто першим кинув камінь? Відповіді на це питання уникає навіть автор у «Галіції».

Ми бачимо результат: лопушківці поперестрілювали один одного, взаємно погвалтували жінок і познущалися над старими на брудершафт, і свідком тому всьому був маленький парубок Юзеф.

Якраз зі слів Юзефа, якого навідують видіння і марення, ми дізнаємося гірку правду про трагедію. При чому, гірку для обох народів: і поляків, і українців. Бо Лукаш Сатурчак не стає не на чий бік, максимально об’єктивно будує оповідь, перевертає медаль на різні боки, що і потрібно робити, кожному, хто береться за висвітлення цієї теми.


Структура, мова, переклад


Роман «Галіція», хоча його і називають повістю, але це все-таки роман, має достатньо цікаву структуру. Обравши спосіб побудови твору за принципом оберненої до Дантівської «Божественної комедії», Сатурчак розділив книгу на три тематичні частини: «Рай», «Пекло», «Чистилище», яким передують хронологічно відділені: «Тоді» і «Тепер». Герої останніх двох генеалогічним корінням дотичні до кожної з них. Власне, події сорокових років становлять серцевину книги, а коротенькі корінці-екскурси в майбутнє і минуле лише окреслюють основну тематику твору.

Мова лаконічна, стисла, лексично дещо бідна, але надзвичайно концентрована змістом. Стиль дещо нагадує Гемінґвея, це комплімент для автора-початківця. Переклад Тараса Прохаська пречудовий.


Аудиторія


«Галіція» буде цікава тим, кому небайдужі українсько-польські відносини, хто має бажання поглянути на конфлікт максимально не заангажовано, а також для тих, хто не побоїться визнати свою вину. Вона у нас теж спільна: і у поляків, і в українців. А ще книга стане у пригоді всім, хто цікавиться Польщею і Україною, їхнім співжиттям.


Пряма мова


«Бо яка то різниця, хто кого. Історія нам пробачить. Історія як Бог – пробачає все»


Схожі книги


Богдан Лебль «Пекло увійшло до Раю»; Анджей Стасюк «Галицькі оповідання»; Лесь Белей, Лукаш Сатурчак «Асиметрична симетрія: польові дослідження українсько-польських відносин»; Роман Іваничук «Торговиця»; Яцек Денель «Ляля», «Україна і Польща 1920–1939 років. Документи і матеріали» під ред. Ольги Гнатюк.


Купити книжку в Yakaboo

(Visited 41 times, 2 visits today)
Оксана Басан
Оксана Басан
Філолог за освітою, книжковий оглядач за покликанням. Перекладач з польської мови. Не уявляю себе без книг і читання. Вважаю, що книга повинна жити повноцінно, тому одразу після прочитання запускаю книжкову хвилю – передаю друзям. Люблю як світову класику так і сучасну літературу. Перевагу віддаю прозі, хоча інколи «смакую» поезію. Кредо: «У бідних великі телевізори, у заможних великі бібліотеки!».