Allontanarsi – «віддалятись» італійською. Хоч назва «Лонтано» зовсім не пов’язана з прислівником далеко, який першим видасть google Ервану Морвану, який силкуватиметься прояснити зміст передсмертної записки. Чи не кожний доказ віддалятиме бувалого фліка від істини.
Жан-Крістоф Ґранже: багряні ріки й африканські пристрасті
Біографія одного із найпопулярніших французьких трилерописців сама могла б стати сюжетом для пригодницького роману. Реклама, журналістська робота, відрядження мало не по цілому світу, які назбирали матеріалу на цілу низку книжок.
«Багровые реки» принесли йому світову славу й екранізацію. Журналіст назавжди перетворився на письменника. Стиль Ґранже добре вивірений – у нього кожне слово на своєму місці і працює на те, щоби підкорити читача й не дозволити йому випустити книжку з рук.
Звісно, у такому сюжеті не обійшлось і без «Санта Барбари»: три шлюби, четверо нащадків, яким він присвячує кожну нову літературну дитину.
Наразі українською перекладені його «Пасажир» і «Лонтано», про яке ми зараз і поговоримо.
Шалена сімейка Морванів
З Морванами Ґранже знайомить уже з перших сторінок. І тут треба постаратись і всіх добряче запам’ятати, бо їхні характери визначатимуть розвиток сюжету. Почали!
Ґреґуар – батько сімейства, тиран, старий шпик і велике цабе, а ще підприємець і свій в Африці. Його давні секрети ми дізнаватимемось упродовж наступних 700 з лишком сторінок. Меґґі – побита дружина тирана, друге Я якої – лірична хіпі-натура. Не така проста, як здається. Ерван – старший син, поліцейський карного розшуку, герой і світла голова. Лоїк – багатій і наркоман, брокер із талантом, який не проп’єш, а от затлумити коксом можна. Ґаель – єдина донька, випускниця філософського факультету, яка мріє про кар’єру акторки, а тим часом реалізує себе як шльондра.
І ледь не забула невістку – норовливу красуню-італійку Софію – дружину Лоїка, якій у цій історії заготовлена потужна роль другого плану.
Найкращий флік Парижа
Нашими очима в розслідуванні справи «Лонтано» буде переважно флік (французький відповідник слова коп) Ерван – надія паризького карного розшуку й син відомого батька. Він поїде в Бретань розслідувати загадкову загибель майбутнього пілота з екзотичним іменем Вісса. Пошматоване тіло хлопця знайдуть у бункері, який у який влучив снаряд під час навчань. Що він там робив, від кого ховався і хто віддав наказ стріляти?
Вікенд жорстокої ініціації і no limit прикриють злочин фантастичної жорстокості. Коли снаряд розніс бункер на шмаття, Вісса був уже мертвий. Закатований і перетворений в оберіг від злих духів. Цвяхи, уламки скла і дзеркала – цей почерк Ервану вже знайомий. Людина-Цвях, якого в Конго піймав Ґреґуар повернувся?
Далі буде дивне самогубство й коротенька передсмертна записка з одним словом: Лонтано.
Африканські фігурки і вінтажні цвяхи
Сидячі чоловічки з химерним узором із цвяхів та скалок – знахарські штучки нґанґа, щоби відганяти злих духів у джунглях Конго. «Косплей» у людському виконанні має більше сили. У це вірив Людина-Цвях, який перетворив у страшні нконді дев’ять молодих жінок. Тоді вони ще були живими. Він вірив, що це віджене духів, вірив, що це зробить його невразливим. Але Ґреґуар піймав його на його ж території. А тепер монстр помер. Питання в іншому: хто його імітує.
Ерванові доведеться добряче поритись у батьковому минулому, щоби зрозуміти, хто ж підбирається до нього в масці Людини-Цвяха, розкидаючи по всьому Парижу людські нконді, поцяцьковані цвяхами, привезеними з Конго.
Коли розпитувала знайому, яка вже читала цю книгу, вона сказала, що я ніколи не здогадаюсь, хто ж імітатор. Помилилась. Вирахувати було складно, але можливо. Подивимось, чи у вас вийде.
Брутальна мова та надмірна жорстокість
Після нещодавнього прочитання десадівської «Філософії в будуарі» мене не дуже здивувала лексика, яку Ґранже вибрав для «Лонтано», але якщо ви звикли до детективів Агати Крісті чи елегантності Ганнібала Лектера, то спочатку книга вам не сподобається, але потім сюжет це компенсує.
Тішить, що автор не змушує читача асистувати Людині-Цвяху, спостерігати за тортурами. Хоча навіть у звітах патологоанатома забагато жорстоких деталей. Ці шматки читати дуже складно. А уявляти… краще не уявляти.
Історія має продовження
У «Лонтано» дещо відкритий фінал, адже Ґранже написав продовження з назвою «Конго реквієм», де Ерван вирушить в Африку, щоби заповнити прогалину в історії Людини-Цвяха. Розслідування, яке нагадуватиме нитку Аріадни виявиться скринькою Пандори для клану Морванів. Маю надію, що незабаром ця книга теж вийде українською.
Схожі книжки
- Тесс Ґеррітсен «Хірург» та «Асистент»
- Жан-Крістоф Ґранже «Пасажир»
- Ґіліян Флінн «Гострі предмети»
- Брет Істон Елліс «Американський психопат»
Читати: 7 книг, у яких події відбуваються весною
Читати: Новинки квітня: 97 книжок від українських видавництв
14 thoughts on “«Лонтано» – далеко чи близько зачаїлася Людина-Цвях?”