Кругообіг шкарпеток в природі та інші нескладухи Андрія Говорухи

Саша Кочубей (перекладач та дитяча письменниця родом з Умані) у 2015 році перемогла у конкурсі «Напишіть про мене книжку».  Дочекалася відгуків про свій рукопис від перших п’ятьох читачів – суворих членів журі. І ось, нарешті, отримала переможний вердикт, обкладинку від художниці Наді Каламєєць, післямову потужного письменника Юрія Бедрика і перший наклад книжок про Андрія (Андроїда) Говоруху.

А потім письменниця провела купу зустрічей зі школярами, прочитала не один десяток приємних вражень від найголовніших читачів – дітей середнього шкільного віку. І невдовзі подарувала їм ще одну яскраву пригоду Говорухи – про встановлення рекордів.

«Сім нескладух Говорухи» та «Книга рекордів Говорухи» Саші Кочубей – головні об’єкти цього огляду.


Топ БараБуки: довгий список найкращих книжок для дітей і підлітків 2017-го


Продовжити справу Нестайка


В одній популярній спільноті Фейсбук Сашу Кочубей рекомендували для тих діток, які не люблять читати, і не бачать в читанні цікавого та пізнавально-розважального дозвілля. Одна мамуся запитала поради: «Маю сина. 9 років. Книжок до рук не бере. Чим зацікавити?» І от в коментарях відповідях відразу після Нестайка і Толкіна рекомендували Сашу Кочубей. Нашу молоду українську письменницю. Саме цей випадок заохотив прочитати одразу дві частини пригод головного героя від Фонтану Казок і з’ясувати, чи виправдані рекомендації.


Андроїд не смартфон


Головний герой дилогії від Саші Кочубей – повне відображення сучасного молодшого підлітка. Зірвати урок, позмагатися з друзями, привернути увагу до себе, безперервно губити шкарпетки до почуття аксіоми про їхній кругообіг в природі, подуркувати з собакою – будь ласка, це ж святі справи, час і сили на них знаходяться завжди. А стримано сидіти слухати урок, вивчити вальс чи написати твір без приколів і помилок – то історія і книжка вже «не про мене».

Андроїд – прізвисько, отримане в примиренні після відчайдушного та місцями нечесного протистояння. Дуже сучасно, правдоподібно і дотепно. Пасує до імені Андрій. Хоча все ж таки частіше в думках читача звучатиме «Говоруха» – не так балакучий, як активний, рухливий, емоційний хлопчина зі своїми амбіціями і принципами.


Так випала карта


Отже, у першій історії про «Сім нескладух Говорухи» посеред звичайних забіякуватих шкільних буднів на Андрія звалюється пророцтво від рудої однокласниці: сім невезінь, пасток, «я вляпався» та інших неприємних штук, одна «краще» іншої. За що? Та просто за те, що зацікавився серйозною справою прогнозів від Євки. Подруга проголосила свій вердикт так правдоподібно, що майже з наступної хвилини… Почалося.

Нескладухи для головного героя Андрія завдяки гороскопу однокласниці стали очікуваними, але ж і до бісиків цікавезними, бо що може бути для хлопця важливіше, ніж підтвердження власної здатності їх пережити, побороти чи перетворити на смішну пригоду.


Коли серце в п’ятах, а язик не зупиняється


«Геть з класу» – це не та фраза, яка може вибити з колії постійно активного Андрія. А ось загроза піти «геть з поля» або «геть з команди» – оце вже серйозно. Ви відчували той лід всередині, коли тебе не обирають до команди в гру твої начебто друзі? А відчай і стукіт серця, коли від безвиході доводиться кусати руку, та не свій лікоть, а зап’ястя громили, який вищий на голову? А коли твої начебто вороги стають раптом найближчими? І це ще не всі найгостріші моменти підліткової повісті, які зібрала в букет Саша Кочубей.

Дружба в шкільні роки буває різною, але саме вона надає життю барв, особливо в такому шалено активному віці.

Друга пригода про рекорди Андрія для мене особисто – краща. Бо смішніша, бо в ній більше переживань і активних дій. Мабуть, це відчувається патронаж видавництва. Наставники змогли надихнути письменницю до створення історії, яка захопить підлітка не менш бурхливо та міцно, ніж перша, конкурсна.
Здається, тут видавець і автор просто знайшли один одного.

Тепер ближче до пригод.

11_12

Без кота повість не та


Книга рекордів Говорухи – головний об’єкт у розповіді. Причому місцями, а саме на початку, він є трохи неопізнаним, бо не відразу стає  відомо (і це дуже вдалий прийом!), хто ж стане її автором, а не лише героєм.

Те, хто і для чого створить таку книгу, могла рознюхати лише Лея – нова героїня повісті – вухата чихуа, яка ще втре носа не лише котові-йогу з прізвиськом Монстр, чи великій собаці, а ще й якій-небудь екзотичній гадюці, яка дивись і з’явиться у… третій частині. ( Як – ще не планували? Бути такого не може! 🙂

Та Лея рознюхала зовсім інше: на мою думку, вона чудово зіграла роль сімейного медіатора-примирювача не в одній сцені, а ще видала на-гора читачеві прекрасно змальовані авторкою сімейні відносини вдома в Андроїда.

Усі погляди переводяться на тата. Мама чекає, щоб він або підтвердив мої слова, або спростував. Але тато дивиться вбік і щось насвистує.

Це ж ідилія! Дід не знає, хто такий Паттінсон, але знається на тому, що в очах у дівчат. Бабуся, яка пожертвувала найкрутішим костюмом на «чорний день» – УЯВЛЯЄТЕ? – заради дня народження онука. Тато, який вміє «відлітати в космос» у потрібний момент і підстрахувати свою підростаючу копію, і мама, яка не лише має гігантське терпіння, а й цілком енергійну позитивну вдачу: вже наступного дня забула про моралі, що читала за поведінку в школі!


Шкільна любов – то є така хвороба


І що казати, не обійшла авторка найпотаємніших кутків душі і Андрія, і Юрчика, бо ж є тут дві фанатки-красуні – Євка та Іванка… Епізод про підрахунок веснянок хотілося перечитувати, адже на ньому Саша Кочубей зіграла головну лінію відносин Андрій-Євка.

Я пропоную Єві порахувати її веснянки і беру її за руку. Вона не висмикує її, а, навпаки, усміхається й міцно стискає мої пальці.


Діти відчувають настрій


Коли я читала книжки Саші Кочубей, син якраз грався дитячими штампами. Так ось, на форзаці першої книжки я поставила б задоволений смайл з написом “You did it!”, а другу частину нагородила би відзнакою “Great job!”.

Перша пригода Андрія з нескладухами чудово чіпляє до себе підлітків, а її соковитість залишає спрагу. Тамувати її хочеться продовженням, так ось і друга частина в тому ж дусі – сучасні діти впізнають там себе, подруг, друзяк, і звісно ж – свої нескладухи та рекорди. А підлітки тим часом і не помічають, що почали читати… Так, вони не відкладуть Говоруху на полички, книжка буде жити принаймні під подушкою, чи цілісіньку ніч розгорнутою у долонях.


Обережно, наслідки!


Книжки впевнено рекомендую до прочитання усім хлопцям-забіякам, мамусям активних дітей, дівчаткам, закоханим в акторів, рудокосим підліткам, власникам чихуахуа і котів-йогів. Повість для молодших підлітків захопить і менших, і трішки старших.

Після прочитання дівчатка погуглять, як там справи у Паттінсона, чи не розлучився часом, а хлопці перевірять, чи існує рекорд, який через свою лінь, чи то мурнявчі принципи відмовився встановлювати кіт-йог.

Авторці та видавництву хочеться побажати подальших сумісних творів. Можливо, було би більш яскраво і хвилююче, якби в наступних пригодах з’явився міцніший, потужний антигерой, який-небудь прототип Олени чи Божени Степанівни в штанях, щоб за Андрія можна було дужче похвилюватися.

Читачам же – від душі: часу вам і грошей на хороші книжки для дітей! Читайте Сашу Кочубей! 🙂


Купити книжку в Yakaboo

(Visited 149 times, 1 visits today)
Ірина Варламова
Ірина Варламова
Десь два роки тому в моїх профайлах можна було побачити: юрисконсульт, депутат, помічник керівника... Усе так, певною мірою, і залишається, та зараз моя найголовніша роль - мама. А найбільшим хобі завжди було читання. То ж я заснувала спільноту про читання дітям "Читата: читає мама і тато". Зі своїми дописами можу трапитись вам ще на Барабуці та в блозі Видавництва Старого Лева, у рубриці "Книготерапія" в сумській студентській газеті "Academix". Допомагаю бібліотеці в рідному селі поповнювати фонд та триматися сучасності. Просто так. Мрію відкрити книгарню-кав’ярню з дитячою кімнатою. Мотиваційна література для батьків, дитліт; книги для бізнесу та саморозвитку, історичні романи завжди знайдуться на моїх поличках і сторінках блогу.