Книжкові мандри Україною

Без знання історії своєї країни – неможливе подальше існування себе самого, як цілісної складової суспільства. Змалечку я цього не розуміла і тільки після довгих розповідей дідуся, який намагався донести якомога більше, розпитати, що я зрозуміла, який з цього зробила висновок, до мене стало доходити, що історія нашої країни – це частина мене самої. Цей досвід я намагаюся передати своїм малюкам – 5-ти річним близнятам: хлопчику та дівчинці, які на мою радість більше ніж я цікавляться історіями сивої давнини та далекоглядними мандрівками, поки що здебільшого, за допомогою своєї уяви.


Я розумію, що їхній запал треба розвивати , наповнювати голівоньки не сухою інформацією, а цікавими, асоціативними фактами, які запам’ятаються надовго. Я вчу їх нового, а вони мене. Нещодавно запитали, що таке соборність, та воно й не дивно, напередодні свята. Я відповіла сухувато, а потім самій стало соромно і я почала вишукувати, що, де, як і коли. Я немовби сама перенеслась у цей день, день об’єднання УНР і ЗУНР. Весь Київ святкував, на вулицях були люди сповнені надії та віри у прийдешнє щастя. Цей день став святом для однієї неподільної величної держави. Кажуть, що часи – змінились; люди – змінилися. Та можливо й змінилися, не будемо судити, довіримося фактам: через 71 рік після підписання Акту Злуки, мільйони радянських громадян вибудували живий ланцюжок від Києва до Львова, тим самим святкуючи День соборності України.

IMG_8111

Близнята з широко розплющеними оченятами та відкритим ротом слухали мою розповідь та стали ще більше розпитувати про людей, про визначні міста. Я не дозволяю часто бувати їм у мережі Інтернет, тому вирішила по-старому: зайшла до магазину та вибрала книгу, яка мені приглянулася. З обкладинки до мене посміхалися лисеня та вовченя, неначе прообраз усіх казок українського народу. Я відкрила обкладинку та ще раз переконалася, що моя методика правильна. В книзі «Мандруємо Україною» від видавництва «Ранок» розповідають тільки таку інформацію, яка і справді може зацікавити малечу.

Вони дізналися про справжній скелет мамонта, який розташований в краєзнавчому музеї Вінниці і тепер наступна наша подорож буде саме туди, бо це ж справжній МАМОНТ!

Мандруючи сторінками ми пригадали про відчайдушних захисників України – козаків, нашу улюблену Полтавщину, дізналися легенду створення Києва. До речі, ця книжка вдало поєднує в собі мандрівки та історичні відступи, саме те без чого моя малеча не уявляє свого існування. В Сумах ми знайшли пам’ятник цукру та ласунам. Місією моїх дітей стало зрозуміти, чи дійсно він солодкий? Ще вони вірішили вишукувати харків’ян, а як саме – за особливими словами, які властиві тільки їм: «тремпель» – одежні плічка, «ампула» – стрижень ручки, «змійка» – застібка-блискавка, «марка» – номер трамвая. У книжці ми наштовхнулися на незвичайні гори, створені руками людей – терикони, які «виросли» завдяки роботі шахт та шахтарів, а також виявили, хто такі чумаки та якою важкою була їхня праця. Окрім цього дізналися, що свою назву місто Миколаїв отримало від імені святого Миколая Чудотворця.

Гортаючи книгу ми вибудували собі маршрут мандрівки Західною Україною під час відпустки. Спочатку заїдемо до Хмельницького побуваємо біля фонтану баранові Мюнхгаузену, потім завітаємо до тітоньки у Чернівці, а вона вже нам проведе екскурсію двориками Чернівецького національного університет, який занесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Після цього помандруємо до Хотинської фортеці, а потім поласуємо копченим вугром із Шацьких озер, що на Волині і звичайно завітаємо до Львова. Мої малюки хочуть поласувати там шоколадом, ну а я – піднімусь на старовинну ратушу. Після цього націлимось на Карпатські гори і звичайно познайомимось з гуцульськими музичними інструментами, серед яких є навіть 4-х метровий – трембіта. Звичайно ми помріяли з діточками і пішли далі займатися справами, але ж в майбутньому обов’язково втілимо мрії в реальність і неодмінно побуваємо в «Долині нарцисів», що на Закарпатті.

Рекомендую до ознайомлення всім маленьким «чомучкам».

Читати: Вийде дитяча книжка про толерантність

Читати: Топові дитячі книжки 2016 року: п’ять видань за версією БараБуки


 Віта Радченко

(Visited 143 times, 1 visits today)