Іван Байдак: Я не маю нічого спільного з людиною, яка написала книжку «Тіні наших побачень»

Новинка Форуму видавців 2017 від Видавництва Vivat – збірка оповідань Івана Байдака «Тіні наших побачень» привернула увагу українських читачів. У вересні книга увійшла в Топ 5 найпопулярніших книжок видавництва на Форуму видавців і навіть сьогодні збірка має позначку Топ продажів на нашому сайті. Саме тому пропонуємо вам дізнатися трошки більше цікавинок про Івана Байдака та його «Тіні наших побачень». А хто ж розповість краще, ніж сам автор? Ми впевнені, що ніхто 🙂


Огляд книжки на каналі Yakaboo


06_12_Байдак

Інтерв’ю з Іваном Байдаком


Чи закладалася в назву збірки «Тіні наших побачень» якась алюзія на «Тіні забутих предків»? І чому саме ця новела дала назву всій збірці?
Ця назва дуже пасує саме новелі, яку іменує. Збірка повинна була мати іншу назву, але, після обговорення у видавництві, було прийнято таке рішення.

Чому ти так любиш слово «зрештою»?
Бо це підсумок сумнівам.

Чи возиш ти в подорожі настоянки, як один із твоїх персонажів?
Зазвичай тільки книги

Чим зумовлений інтерес до психології/психіатрії (назва, лейтмотив)?
Мені здається, людина постійно бореться не лише з обставинами життя, а й з собою. Добре знати, з чим маєш справу.

Чи впливали міста на характер твору?
На мене більше впливають люди. У кожному ж місті можна знайти особливі райони. Наприклад, нещодавно в Сан-Франциско я знайшов італійський квартал і закохався в нього. Тепер завжди гуляю там, піднімає настрій.

Ти пишеш, що місто, яке сформувало тебе, завжди буде найсприятливішим для творчості.
Львів для мене й досі магнетизує творчість. Планую там залягти на дно і написати нову книжку.

Скільки часу ти вже в Америці? Під час перекладу в мене часом виникало відчуття, що деякі українські слова ти не міг пригадати й перекладав з англійської? Чи помиляюся? Чи буває в тебе таке, що забуваєш рідну мову (наприклад, ти пишеш «незавершені справи перед Різдвом» (хоча, здається, у нас прийнято закінчувати все до Нового року) або «я покинув кімнату» замість «я пішов з кімнати»)?
Ця проблема є, але вона не критична. Найближчим часом писати англійською не збираюся. Думаю, україномовне оточення цю ситуацію виправить

Чи є паралель між тридцятьма трьома картинами (у новелі Тіні наших побачень) з різних міст і твоїми новелами з різних міст?
Не думав про це. Мабуть, ні. Але хороше спостереження.

Загалом, вважаю, кожне нове відвідане місто залишає приємні спогади. Чому б про них не написати, щоб не забути?

06_12_Байдак1

Найбільша трагедія митця полягає в тому, що його творіння завжди молодше за нього. Він переростає книжку, яку пише. Чи ти вже переріс «Тіні»?
Я не маю нічого спільного з людиною, яка написала книжку «Тіні наших побачень».

Що міг мені розповісти чоловік, який побоявся смерті, який зрадив ідею і завжди обирав комфорт? Чи завжди для тебе ідея важливіша за побутовий комфорт та фізичну безпеку?
Зізнаюсь, не завжди. Але мої ідеї реалізуються на папері та мало кому загрожують.

В новелі «Дівчина, яка говорила про високі матерії» ти розмірковуєш про те, що міг би запитати в незнайомої дівчини.  Що тобі самому цікаво знати про людей?
Мені цікавіше, чому в даний момент ми зустрілися та чого ми маємо один в одного навчитися. Життя – ланцюг НЕ випадковостей, їх результати справді непередбачувані. Тому до кожної людини, яку ти зустрічаєш, потрібно ставитися з повагою та теплом.

Чи розділяєш ти вподобання та принципи когось із героїв (окрім головного персонажа «Правил життя»)? Чи хотів би пережити котрусь із історій?
Я закоханий у Тобіаша Малєра. Він крутий дядько.

Що за символ в імені Марта? Чи одна й та ж Марта в різних новелах?
Я не дуже люблю це ім’я, чесно кажучи. Але мені здається, воно пасує моїм героїням.

Чи справді ти не п’єш кави, відколи скуштував її солоною в Одесі?
Каву люблю і п’ю багато. Цукрую 🙂

06_12_Байдак2

Скільки часу йде на одну новелу?
По-різному

«Тіні побачень» зайняли півроку від моменту зародження ідеї до кінцевої крапки.

«Бармена» я написав за три дні.

«Близькість» – за два тижні.

В середньому – до двох місяців.

Чи спираєшся ти у своїх висновках на такі ж ледве вловимі відтінки  поведінки: побіжні погляди, здогади, невисловлені правила життя – як твої герої?
Я надаю цьому значення, але багато чого сам обираю не помічати.

Чи досі ти хочеш знати кожного зі своїх читачів?
Селінджер після успіху «Над прірвою у житі» закрився від світу і більше не опублікував ні слова.

Я його розумію.

Чи є в тебе якісь незакриті гештальти, які заважають тобі в літературі?
Зазвичай, в літературі у мене все збувається. Головне, щоб життя не заважало літературі 🙂

Розмовляла: Юлія Максимейко


Купити книжку в Yakaboo

(Visited 1 548 times, 1 visits today)
Yakaboo
Yakaboo
Найбільша online-книгарня України. Любимо книжки понад усе:)