Дивна сімейка найдорожчих у світі

„Страшно веселе” свято вже зовсім поруч: саме час надихнути себе чимось моторошним для створення атмосфери. Якщо гарбуз вже вирізано, маски приготовано, а відповідний настрій ніяк не з’являється, „хелловінські” оповідки Рея Бредбері, а зокрема його книга „Ті, що постали з праху“ — чудовий варіант. Тут вам і різноманітні історії, і містика, і чари, і, звісно, казковість — відмітна риса усіх творів Бредбері.

Фантастичний чарівник


Рея Бредбері часто називають батьком-засновником фантастики, і це цілком слушно, адже він вивів жанр фантастики на новий рівень. Але, як на мене, основне в його творах — ледь відчутна, проте незмінна „чарівна” складова. Про що б тобі не розповідав дядечко Рей — космічні ракети, вампірів, смаглявих і золотооких марсіан чи підозрілих убивць — в усьому цьому все одно буде чарівність і легкість, невимушеність. А в фентезійних, чи то пак, містичних, романах Бредбері це відчувається найдужче.

Результат пошуку зображень за запитом "рей бредбері"
Фото: marieclaire.ru

„Ті, що постали з праху“ писалися понад півстоліття — з 1945 до 2000 року. Сюди ввійшли нариси попередніх оповідань автора, а проте роман цілком самостійний і самодостатній. І якщо ви зустрічаєте знайому сюжетну лінію, виникає відчуття, ніби побачили давнього приятеля. До речі, до створення цього роману був причетний також і Чарлі Адамс — творець славнозвісної „Сімейки Адамсів”.

Родинне щорічне свято


Книга складається з невеличких „клаптикових“ оповідок, на перший погляд, мало між собою зв’язаних. Проте загальна канва — Родина, що збирається на Хелловін, — прослідковується дуже чітко. А що в тій родині кого тільки немає, то й історії виходять напрочуд різноманітними. Тут і оживлення спогадів старого дідуся прониканням йому до голови, і Миша, що пройшла півсвіту, і дівчина, яка щоразу повстає з могили, щоб зникнути в материнській утробі… Слідкувати за ними дуже цікаво, поволі звикаєш до їхніх дивацтв і розумієш: вони — Родина. Саме так, з великої літери.

Як уже мовилося, книга написана дуже легко і атмосферно, не зважаючи на усю містичність змісту. Коли читаєш її, здається, ніби ти сидиш поряд з дядечком Реєм біля каміна і слухаєш його байки, потягуючи гарячий чай з горнятка. І за усією цією затишністю і казковістю ти помічаєш, вже потім, коли все прочитане вкладеться, глибоку мудрість і оптимізм. Що треба тішитися життю тут і зараз, що варто пам’ятати свою історію і своїх рідних, що все, що відбувається навколо, може бути джерелом невимовного щастя. Тому що так розповідати історію може лише людина, яка дуже любила життя.


Аудиторія: любителі містичних історії та сімейки Адамсів — у першу чергу. Крім того, книга обов’язково припаде до душі, якщо ви любите короткі оповідання, часто з незвичною кінцівкою, а також атмосферу казковості і легкої містичності. І так, найліпше читати її у жовтні, щоб встигнути на Родинне свято 😉


Схожі книги: Рей Бредбері „Напередодні Всіх Святих“ і „Жовтнева країна“, Роджер Желязни „Ніч у самотньому жовтні“, Сара Аллен „Садові чари“.

Читати: Моторошні книжки: 10 романів і одна збірка оповідань до Хелловіну

Катерина Гавриш

(Visited 184 times, 1 visits today)
  • Не знаю, чи вам це вже казали, але у вас є особливий хист писати рецензії таким чином, щоб хотілося от прям зараз усе покинути та їти читати. Наразі Рея Бредбері 🙂
    Ця пісня – вам https://www.youtube.com/watch?v=e1IxOS4VzKM

    • Катя Гавриш

      То все магія дядечка Рея 🙂

      • Нііі!!! 😱
        От я поки читав рецензію – рука сама до книжної шафки потягнулася. У мене фантомна книжна шафка. Як буває синдром фантомної кінцівки, тільки шафка.

        • Катя Гавриш

          Точно магія ;))