#ДвіДумки: Сара Джіо. Ожинова зима

Зовсім інший жанр та нові оповідачки! Таке продовження рубрики #ДвіДумки ми підготували. Цього разу у фокусі жіноча проза – «Ожинова зима» Сари Джіо. Український переклад книжки тільки-но в липні вийшов у видавництві Vivat і ми не гаяли часу. Книжки прочитані, а подвійна рецензія готова, тож запрошуємо ознайомитись із двома думками.


#ДвіДумки: Жоель Діккер. Правда про справу Гаррі Квеберта


Оглядачки


джіо2


Тоня Старовойт: моє дитинство пройшло під егідою діснеївських мультиків про принцес та російських серіалів про пристрасть, зраду, нерозділене кохання та любовний трикутник – і все це було в одній серії 🙂 Але з часом захоплення романтичним фаст-фудом перейшло на книжки та історії, які я можу відтворити у власній уяві на свій смак. Адже всі ми знаємо: книжка завжди кращий варіант.

Оксана Ласка: зачитувалась пристрасними жіночими романами в 15 років, зараз же найчастіше сміюсь над головними героїнями в них. Проте гідні сюжети та персонажів досі знаходжу в цьому жанрі, тому не припиняю читати книжки з милими обкладинками. Інколи навіть вмиваюсь сльозами над ними, переживаючи за долю закоханих 🙂


Суміш жанрів та історій від Сари Джіо


Тоня: я ніколи не зраджувала у виборі жіночих романів коханій Мойес. Проте колекція прочитана. Нічого нового Джоджо ще не встигла написати, а щомісячної дози романтики ой, як не вистачає. Тому доволі вчасно Віват видали одну з найвідоміших книг Сари Джіо «Ожинову зиму». Хоча багато читачів і кажуть, що жіночі романи, із ноткою поцілунків та романтики, не відрізняються один від одного, але я категорично не згодна. Для мене автор має значення, тому Джіо – свого роду жанровий експеримент.

Істотною відмінністю від Мойес є детективна лінія в сюжеті. У 1933 році Віра повертаєтся додому з нічної зміни й бачить, що її маленький син Деніель зник. Тимчасом надворі ожинова зима – погодна аномалія, яка трапляється раз у століття (суть полягає в снігопаді на початку травня). А вже у 2013 Клер, талановита журналістка, намагаючись отямитись після страшної трагедії, береться за статтю про зниклого хлопчика на тлі погодних витівок. До речі, саме це й об’єдную два століття – ожинова зима, яка притрусила снігом усе місто та змусила світ завмерти. Вийшло й атмосферно, і цікаво, і доволі зворушливо. А тобі, Оксано, чи сподобалася суміш двох жанрів у одній історії?

Оксана: на мою думку, Тоню, поєднання минулого та сьогодення в сюжеті – безпрограшний варіант успіху твору!

Завжди цікаво спостерігати за тим, як минулі помилки, таємниці, вчинки героїв впливають на теперішні стосунки персонажів та події, що відбуваються навколо. А якщо додати до цього нотку загадки та детективу – для мене це ідеально проведений час за книгою!

Проживаючи переживання героїнь, їхні стосунки в особистих життях, знайомлячись із їхніми друзями та рідними, я водночас намагалась здогадатись, що ж саме трапилось вісімдесят років тому з маленьким сином Віри. Та чи вийде в Клер, яка майже втратила свою сім’ю через трагедію,  налагодити власне життя завдяки зануренню в цю таємничу історію. І хоч як би я не надавала перевагу детективу як жанру, в «Ожиновій зимі» саме лінія драматичної жіночої долі прикувала всю мою увагу як читача.


Витонченість та ніжність Ожинової зими


Оксана: мушу зізнатись, «Ожинову зиму» проковтнула за півтора дні, настільки не хотілося відкладати книгу з рук та лишати цю історію. У транспорті та вдома, лишаючи всі справи, я затято гортала сторінку за сторінкою, не в силах зупинитись та розтягнути задоволення.

Це моя друга прочитана книга Джіо (першою була «Лунная тропа»), тому можу впевнено сказати – цей автор таки змушує читача забути про все, доки не буде перегорнута остання сторінка! І якщо «Лунная тропа» в нас доки не перекладена, за «Ожинову зиму» хочу подякувати видавництву Vivat та Юлії Костюк, що переклала її з англійської.

Дивовижна, жива мова перекладу, слова, що линуть піснею – так, серед видавництв України, Vivat жодного разу не засмучував мене своїм перекладом та його якістю.

Будучи доволі скептичним grammar-nazi, я прискіпливо сканую текст при читанні та люблю позначати помилки – тут же я їх не знайшла, як і зазвичай у книгах видавництва.

Тоню, а тобі сподобався переклад книги? Чи звертаєш ти увагу на його якість під час читання?

Тоня: я, як людина хобі якої – шукати помилки у виданнях, була розчарована  відсутністю будь-якого приводу аби посварити перекладача. Кожне слово використано з розумом та витонченим почуттям сюжету й настрою історії. Може, саме це і сприяло тому, що книга була проковтнута за один вечір та довгу-довгу ніч.

Згадую той день із посмішкою. Тільки-но я розгорнула книжку – одразу зрозуміла: мене вже нема, доки я не всмокчу кожен рядок у себе. Адже ця історія ідеальна суміш детектива, опису прошарку заможного життя, романтичних епізодів по-голлівудські, материнських почуттів та пошуків відповідей на питання сторічної давнини.

А після останньої сторінки я одразу побігла з книжкою в руках до мами, справжньої поціновувачки таких історій, щоби вона теж поринула до снігопаду подій. До речі, вона теж закохалася в цей сюжет. Тож скоро можемо відчиняти власний фан-клуб Сари Джіо 🙂


Чи не замерзнуть наші душі після Ожинової зими?


Тоня: книга стане ідеальним варіантом під час безсоння чи ліками від поганого настрою. Клер, головна героїня, не може не закохати в себе харизмою та наполегливістю. Натомість, Віра – взірець материнської любові. Жінка, яка, втративши сина, втратила себе. Чесно кажучи, моє серце розривалося від описів божевілля та горя героїні. А якщо книга заставляє читача відчувати, то цю книгу точно варто прочитати.

Цікавий сюжет, живі герої та неочікувана кульмінація – ось вам усі складники гарної історії, зібрані в «Ожиновій зимі».

Оксано, а твоє серце розтопила трагедія Віри?

Оксана: дійсно, саме історія Віри з двох героїнь торкнулася мого серця найсильніше. Трагедія цієї жінки, її відчай та горе просто линуть зі сторінок у душу читача, і я не лишилася осторонь її переживань. З огляду на часи, у які відбувались події сюжетної лінії Віри та Деніела, не так уже й багато могла зробити бідна, незахищена та самотня жінка у світі, де панували гроші та зв’язки. Відчайдушність та наполегливість Віри викликали в мене не лише співчуття, але й захоплення.

Не так усе просто в моєму враженні про Клер. Так, вона теж пережила трагедію. Проте, на відміну від Віри, у Клер є чоловік, який прагне розділити з нею біль та горе – і якого вона відштовхує, обираючи самій тонути в розпачі. Половину книги я просто подумки вигукувала «Та поговори ж із ним! Не руйнуй шлюб!».

А почавши розслідування таємничого зникнення Деніела, Клер вражала мене деякою непослідовністю своїх вчинків. Хіба ж не логічніше почати пошуки дитини хоча б з елементарного – дізнатись, хто його батько? Однак ні, вона воліє обхідною дорогою пройти всіх людей похилого віку, хто міг якимось чином знати Віру, але не запитує про іншу частину родини Деніела…

З іншого боку, я розумію, почни вона з батька Деніела, книга скінчилася б значно раніше, а це означало б менше часу на задоволення від читання.  Тож раджу її, незважаючи на ці примітки – декілька годин задоволення та захопливого читання гарантовано! Окреме прохання до видавництва Vivat – видавайте ще книги Джіо, в Україні їх дуже чекають та читатимуть із задоволенням 🙂

Читати: Смакуємо літо: 10 фруктово-ягідних книг для дітей та дорослих


Кому варто прочитати


Оксана: тим, хто хоче відпочити декілька годин із легкою книгою; любителям драми та почуттів.

Тоня: мрійливим дівчатам, романтичним дівчинами, відданим жінкам та розсудливим бабусям.


Кому не варто читати


Тоня: певно, що чоловіча аудиторія не оцінить драму від Джіо. А ще – читачам, які не люблять часом передбачувані вчинки героїв.

Оксана: любителям логічних вчинків персонажів та сюжету, що близький до життя навколо.


Схожі книжки


Оксана: книги Джоджо Мойєс та Ліани Моріарті.

Тоня: Сесілія Ахерн «P.S. Я тебе кохаю» та Данієла Стіл «Чари».


Купити книгу в Yakaboo

Yakaboo
Найбільша online-книгарня України. Любимо книжки понад усе:)

11 thoughts on “#ДвіДумки: Сара Джіо. Ожинова зима

    Залишити відповідь