#ДвіДумки: Інші голоси, інші кімнати. Трумен Капоте

За три роки до Голдена Колфілда у літературу увійшов ще один неповнолітній бунтівник — 13-річний Джоел з «Інших голосів, інших кімнат» Трумена Капоте.


Оглядачі

двідумки_капоте


Катерина Толокольнікова: Київська журналістка, книголюбка та авторка блогу про читання What are you reading? Я давно хотіла взятися за цю книжку. Бо свого часу вирішила, що Капоте – мій автор і треба прочитати все. Завдяки чудовому стилю його книжки приємно й легко читати, й водночас це література, яка спонукає замислитися. Без ані грама моралізаторства, в цій книжці, як і інших, автор ставить питання перед читачем, але не дає відповіді. Її кожному варто шукати самому.

Роман Повзик: Запійний читач. Закінчив технічний університет, але замість дисертації з геомеханіки зайнявся медіакомунікаціями і консалтингом. Учасник незалежного мистецького об’єднання «Magnum Opus», яке організовує у Полтаві літературні заходи, зокрема презентації письменників (Іздрика, Кідрука, Жадана тощо). Намагаюся щодня писати по 1000 слів. Взятися за цю книгу допомогло ім’я автора. І загадкова назва зі спокійною блакитно-білою обкладинкою.


Подорож у дитинство від Трумена Капоте


Роман: Трумен Капоте — американський письменник, один з найвідоміших представників «нової журналістики». Представники цього жанру працювали на стиці художньої літератури та репортажу. Проте першою книгою Капоте, яка побачила світ і принесла популярність автору, стала не документальна проза, а роман «Інші голоси, інші кімнати».

Твір автор написав у 1948-ому. Йому тоді було лише 23 роки. Свого часу, гуляючи лісом у Алабамі, він так надихнувся, що залишив роботу над незакінченим рукописом і взявся за даний роман.

За сюжетом, 13-річний Джоел, у якого померла мама, вирушає жити до свого батька. Той покинув родину, ще коли хлопець тільки народився.

У новому місті в Алабамі Джоел знайомиться з мачухою Емі, її кузеном Рендалфом, служницею Зу та маленькою шибайголовою Айдабель. І тут в очікуванні, коли йому дозволять зустрітися з батьком, він відкриває для себе новий світ.

«Інші голоси, інші кімнати» — роман, написаний частково на основі автобіографії та з елементами готики. Тут немає жахів і хоч новий дім Джоела — будинок у поганому стані, — все ж це не хорор. Атмосферу тут створюють люди — вони майже втрачають віру у майбутнє, просто проживаючи ще один день.

І тому так констрастно тут виглядає Айдабель, яка постійно у русі, шукаючи пригод. Напевно, у кожного у дитинстві був такий друг чи подруга.

Роман Капоте нагадує «Ловця у житі». Тільки його герой ще не такий цинік і втомлений від зовнішнього світу персонаж як Голден Колфілд. Навіть час співпадає: у 1948-ому Джоелу 13 років, у 1951 році Голдену — 16.

Можливо, навіть поява «Інших голосів…» і його успіх допомогли підготувати американського читача до появи роману Селінджера.

Вся книга — мандрівка у власне дитинство. Капоте дає можливість подивитися на життя Джоела його очима. І при цьому згадати своє власне минуле.

Це роман про тонку матерію дитинства, яку не цінуєш, а потім уже ні за які гроші не зможеш повернути. І про розуміння цього, коли ти дорослий.

Мабуть, тому книга і стала популярною, зробивши автора знаменитим. Це вже потім будуть «Сніданок у Тіффані» та «Холоднокровне вбивство». Але дорога до них лежала через хлопчика Джоела, який понад усе хоче побачити свого батька.

Коштовності від Капоте


 «Інші голоси, інші кімнати»: ніжна історія про вразливі серця


Катерина: Моя осінь почалася з цієї книжки Трумена Капоте. І це був чудовий початок. Бо її настрій – якраз щось про те, як літо й безтурботність дитинства змінює прохолода осені й складні дилеми дорослішання.

«Інші голоси, інші кімнати» – четверта прочитана мною книжка відомого американського письменника Трумена Капоте. І, на мою думку, найкраща.

Мене вона вразила і зачепила навіть більше за легендарну (й на думку багатьох головну в Капоте книжку) «З холодним серцем» – розслідування, з якого бере початок сучасна нон-фікшн література як така. Прославлений «Сніданок у Тіффані» та менш відомий «Літній круїз» сподобались лиш стилем. А тут… Тут так само талановитий стиль, сповнений метафор та поезії. Але й значно більше.

Сильний і тонкий психологізм? Так. Причому що стосується кожного персонажа, а не лише головних Джоела, Айдабель, Рендольфа. Це книжка, з одного боку, про чутливий і крихкий світ дитинства. Який не є простішим за дорослий, аж ніяк. А ще про одвічний пошук любові та дружби кожним із нас. Незалежно від віку, соціального статусу й характеру.

Ця історія Капоте – про самотність, неможливість і водночас палке бажання завжди бути щирим. Цей роман – молодечі (але не інфантильні) роздуми автора про сенс життя. І десь там, не на першому плані, в романі виринає тема гомосексуального кохання, подана спокійно, без надриву, і … гарно.

Це блискучий твір, який називають романом, проте на мою думку, це радше повість. Важко повірити, що таке можна було написати в 23 роки. А з іншого боку – старша людина такого б не написала. Вона ж бо вже зробила на кілька кроків більше й віддалилася від мрійливого віку, в який вступає головний герой Джоел.

Цікаво, що цей твір Капоте відносять до течії південноамериканської готики, тож «Інші голоси, інші кімнати» підійдуть й для читання в рамках осіннього бінго Yakaboo, де є пункт «Готичний або вікторіанський роман». У цієї книжки містична атмосфера й є загадка, яку не важко розгадати, – й це вочевидь свідомо зроблено автором.

Вихід перекладу роману «Інші голоси, інші кімнати» в видавництві «Віват» став приємною несподіванкою. В незалежній Україні, здається, тільки Komubook видав «Сніданок у Тіффані». Всі інші переклади публікувалися в радянський час, й тепер знайти ці книжки можна лише на барахолках. Переклад Єлени Даскал є доволі хорошим, за винятком кількох специфічних слів на позначення простих речей.

Буремні пошуки під брендом «Тіффані»


Кому читати


Катерина: Ця книжка може сподобатися дуже широкої аудиторії – від поціновувачів американської літератури 20 століття в широкому сенсі й до любителів книжок про підлітків.

Роман: бажаючих поринути у дитинство, любителів готики та хорошої американської прози.


Схожі книжки


Катерина: За настроєм чимось схожим є інший південноамериканський роман «Вбити пересмішника» Гарпер Лі – до речі, подруги Трумена Капоте з часів їхнього дитинства, коли вони разом бешкетували, як герої «Інші голоси, інші кімнати» Джоел та Айдабель.

Роман: «Ловець у житі» Джерома Селінджера, «Страшенно голосно і неймовірно близько» Джонатана Сафрана Фоера.


Цитати


«Так більшість людей, пізнаючи когось іншого, раптом відчуває ілюзія пізнання самих себе: у очах візаві віддзеркалюється їхня справжня чудова вартість. Щось схоже відчував і Джоел, це були неоціненні емоції, оскільки він уперше пізнав тріумф – справжній чи уявний від того, що бачив свого друга наскрізь. Він не хотів більше жодної відповідальності, хотів лише довірити своє життя другові, залежати від нього до кінця своїх днів, як тепер, лежачи хворим у ліжку».

«…юність не надто людяна. Вона не може бути людяною, бо юні ніколи не вірять, що помруть…І тим паче ніколи не повірять, що смерть приходить, і часто геть неприродним чином».

«Над усе на світі ми хочемо, аби нас не відпускали…і кажемо, що все (усе – яка кумедна річ: дитяче молоко й татові очі, потріскування хмизу холодним ранком, сова та хлопчик, через якого ти плачеш після школи, страх і покручені обличчя на стінах у спальні)…усе буде добре».

«Та Джоел думав не про молитви: нічого не потрапляло в рибальську сітку його слів, оскільки раніше – був лише один-єдиний виняток – усі його молитви насправді були простими замовляннями: Боже, дай мені велосипед, ножик із сімома лезами, упаковку олійних фарб. Але як, як можна казати йому щось таке беззмістовне й невизначене: Боже, зроби так, щоб мене любили?».


Купити книжку в Yakaboo

(Visited 159 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com