#ДвіДумки: «Щоденник Бріджит Джонс» Гелен Філдінґ

Хто з нас, як і головна героїня книги Гелен Філдінґ, не обіцяв собі з нового року змінитися на краще: піти в спортзал, навести лад в особистому житті, змінити погані звички? Як цей тернистий шлях пройшла іронічна Бріджит Джонс – читайте в книжці «Щоденник Бріджит Джонс» ? А про враження від книжки одразу двох авторів блогу (#ДвіДумки) – читайте далі.


ДвіДімкиБріджит

Оглядачки

Аня: не фанатка жіночиx романів, більш за все ненавиджу сентиментальні страждання головниx героїнь. Але іноді для відпочинку мозку полюбляю написані з гумором книжки жанру чікліт. Раз на рік обов’язково повертаюся до Софі Кінселли, Кендес Бушнелл і Гелен Філдінґ.

Катя: жіночі романи фактично не читаю і ставлюся до них доволі скептично. Особливо до занадто вже романтичних історій – тож поділяю Аніну думку. Звісно, не буває правил без винятків, тому часом читаю щось зовсім легке, щоб переключитися. Із того, що назвала Аня – читала тільки «Шопоголіка» Кінселли. Але Бріджит – щось особливе. Тому цю книжку я навіть перечитала – колись у потязі читала російською й так сміялася, що ледь не впала з полиці. А тепер вирішила прочитати і свіженький український переклад!


Щоденник Бріджит Джонс


Аня: ханжам читати книжку «Щоденник Бріджит Джонс» заборонено ? Ну, й взаправду, що це за героїня жіночого роману, яка палить і п’є, як вантажник, і спить зі своїм босом ще до офіційного першого побачення?

Бріджит Джонс на своє тридцяте Різдво дає собі (як і багато хто з нас) обітниці змінити життя на краще: менше палити і випивати, знизити вагу, читати більш розумні книжки, приборкати свої витрати й, головне, побудувати міцні стосунки. Авжеж за законами жанру в сучасної Елізабет Беннет із дотриманням обіцянки будуть певні проблеми, але головне, що вона зустріне свого містера Дарсі (так-так, Марка-справжнього-Дарсі). Але його гордість та її упередженість не дозволять їм одразу впасти в обійми один одного. Саме за ці романтичні поневіряння ми й любимо подібні книжки.

Паралельно героїні чікліту обов’язково дорослішають морально й будують кар’єру (з цим у Бріджит теж не все як у людей).

Найцікавіше в цій книжці те, що ти постійно порівнюєш себе з головною героїнею й думаєш «о, в мене було так само» чи «ну в мене такого вже точно ніколи не буде». Катя, у тебе були порівняння з Бріджит?

Катя: звісно! Насправді, ця книжка себе саме цим і чіпляє. Бо в ній дуже тонко підмічені моменти, актуальні для всіх дівчат та жінок. Це безліч дрібниць – вечори за келихом із подругами з виробленням плану, як котрійсь із їхньої компанії поводитися з хлопцем, це довгі й нервові приготування перед побаченням (ні, не лише душ і мейкап), про які чоловіки й гадки не мають, перипетії під час шопінгу й, головне, переживання через невпевненість у собі, бажання змінити своє життя… Цій книжці вже 22 роки і, здається, стільки всього змінилося (у героїв, приміром, ще немає мобільних, але є чати на роботі)… Але ж здебільшого все лишилося таким же: стосунки між друзями, закоханими, батьками й дорослими дітьми та роздуми жінки про себе саму.


Розмовляти однією мовою


Катя: на початку кожної глави, тобто допису Бріджит до її щоденника, героїня вказує кількість випитого алкоголю, викурених цигарок, спожитих калорій, куплених лотерейних квитків та інші важливі кількістні показники. Цікаво, що попри те, що наведення всієї цієї «статистики» могло б набриднути читачу – такого ефекту не виникає й читати ці рядки однаково цікаво. Стиль книжки – неймовірно легкий, дотепний та жвавий. Вона читається на одному подиху. Мене також потішив переклад Лідії Луцан із розмовними словечками (чого вартий неологізм «мозкограй» чи вдало вжита «сигаретка» замість «цигарки»). Аню, які в тебе улюблені моменти в книжці? Чи реалістично, на твою думку, описані діалоги – якщо взяти до уваги, що це іронічний твір?

Аня: о, я обожнюю всі суперечки між Бріджит і містером Дарсі, а також пригоди матусі Бріджит. Й авжеж у фіналі книжки завмирає кожне жіноче серце.

Фінал дає нам надію, що не дивлячись на всі наші вади, десь там за рогом нас чекає містер Дарсі.

Діалоги, як на мене, дуже влучні. Переклад, ти вірно підмітила, тішить. Не дивлячись на те, що перше видання побачило світ майже 22 роки тому, мені досі здається, що Бріджит моя подружка/сусідка/одноліток (останнє таки правда) і ми розмовляємо однією мовою.


Не така, якою здається на перший погляд


Аня: не дивлячись на жанр розважальної літератури, у Гелен Філдінґ вийшла книжка «на всі часи». Бо роки йдуть, а жінки досі xочуть жити власним життям. І не слуxати чиїxось думок щодо того, що їм треба знайти пару чи народити дитину.

Як на мене, головна перевага цієї книжки, що кожна з нас у тому чи іншому трошки «Бріджит», xоч може й не зізнаватися в цьому. А читати книжки про себе дуже цікаво.

Катя, як думаєш, нашим донькам ця книга теж буде актуальною? Чи на xвилі підняття феміністичного руxу, історія буде здаватися жаxливим анаxронізмом із сексистськими шуточками?

Катя: думаю, для наступних поколінь дівчат це теж буде багато в чому актуальна й цікава книжка. Навіть, якщо нарешті ситуація з правами жінок стане кращою. Кожна читачка однаково зрозуміє Бріджит і десь впізнає в ній себе. На мою думку, ця книжка далеко не така легковажна, якою здається на перший погляд. Біографія авторки – тому підтвердження.


Кому варто прочитати


Катя: як шанувальникам таких романів, так і тим, хто взагалі ніколи не читає подібні книжки. Але хоче раз порушити це власне табу. Це найкращий варіант для того, щоб познайомитися з «класикою жанру», насміятися і просто приємно провести два холодні вечори за книжкою. Крім того, варто прочитати твір і тим, кому подобаються екранізації. Адже вони, як завжди, не точно відповідають книжці й у романі ще більше цікавих і кумедних сцен.

Аня: книжка для поцінувачів відвертого гумору й людей, які можуть посміятися над собою. Ну, й авжеж для тиx, xто з цікавістю читав пригоди «Шопоголіка» Софі Кінселли чи не раз передивлявся серіал «Секс і місто».


Кому не варто читати


Аня: краще не читати шанувальникам палкиx романів Барбари Картленд, де головна героїня – цнотлива принцеса, а герой – сексуальний варвар ? Чи тим, xто шукає глибокого сенсу.

Катя: літературним снобам.


Схожі книжки


Аня: ще раз повторюсь, це майже всі романи Софі Кінсели від «Шопоголіка» до нещодавно виданої «Моє не надто досконале життя», «Секс і місто» Кендес Бушнелл, «Диявол носить Prada» Лорен Вайсбергер.

Катя: погоджуюся з Анею й більше нічого не назву, бо просто не знаю ?


Читати: Бріджит Джонс – це я! Уривок з роману

Читати: 5 книг для подруги, яка чекає на кохання


Придбати книжку в Yakaboo

Yakaboo
Найбільша online-книгарня України. Любимо книжки понад усе:)

36 thoughts on “#ДвіДумки: «Щоденник Бріджит Джонс» Гелен Філдінґ

    Залишити відповідь