«Дівчина з перловою сережкою»: Чи існує межа між правдою і вигадкою?

«Дівчина з перловою сережкою» – найвідоміше полотно Яна Вермеєра. І одне з найзагадковіших. Ніхто достовірно не знає, кого ж зобразив на цій картині художник. Можливо, це його донька. Але існують й інші версії.


Фантазерка Трейсі Шевальє


Відсутність багатьох фактів із біографії Вермеєра і надихнула Трейсі Шевальє на створення «Дівчини з перловою сережкою». Це не єдиний її історичний роман, де переплітаються правда і вигадка.

Трейсі Шевальє народилася 19 жовтня 1962 року в Вашингтоні. Здобула ступінь бакалавра мистецтв в коледжі Оберлін. Пізніше вона переїхала до Англії, де тривалий час займалася видавничою справою.

Дебютом Трейсі Шевальє став у 1997 році роман «Діва у блакитному». Але популярність їй принесла саме «Дівчина з перловою сережкою».

Зараз Трейсі Шевальє проживає у Лондоні з чоловіком і сином. Вона – лівша і спочатку пише книги від руки, а потім переносить все в комп’ютер, п’є каву тільки до полудня і її улюблений колір – синій, як чорнила.

В 2003 році вийшов однойменний фільм «Дівчина з перловою сережкою» зі Скарлетт Йоханссон та Коліном Фертом в головних ролях.


Загадковий Ян Вермеєр


Ян Вермеєр – один з найбільших живописців «Золотого століття» голландського мистецтва. Про його життя відомо зовсім мало. Навіть немає точної дати народження, а лише дата хрещення (31 жовтня 1632 року). Він жив і працював у Делфті, був одружений і мав 11 дітей. Помер художник у віці 43 років 15 грудня 1675 року.

Вермеєр малював по дві картини на рік і більшість з його натурщиць залишились невідомими. На сьогоднішній день збереглося близько сорока його картин.


Чи завжди ми маємо вибір?


В сім’ї Ґріт не вистачає грошей і вона не має іншого вибору як піти в служниці. Але дім, у який потрапляє дівчина, не зовсім звичайний. Її господар – відомий художник Ян Вермеєр.

В обов’язки Ґріт входило прання та прасування білизни, покупки та прибирання в будинку. І найважливішим було прибирання в майстерні господаря, куди він не пускав навіть власну дружину. Ґріт з часом призвичаїлась до роботи і почала спілкуватись з господарем. І тут виникає питання – а на які теми? Ґріт виявляється розумною дівчиною, яка розуміється на мистецтві. Вона допомагає господарю виготовляти фарби, обговорює з ним його картини. Він визнає, що навіть може дечого в неї навчитися. Та до чого ж може привести така дружба? Чи це щось більше?

Одного дня один із знайомих Вермеєра забажав портрет Ґріт. Та й не тільки портрет, а й саму дівчину. Цей чоловік постійний клієнт художника і він не може відмовити йому у картині. А що ж робити дівчині? Вона теж не може відмовити господарю.

Вся книга сповнена напруги і очікування. Як же закінчиться ця історія? Дівчині годинами доводиться бувати сам на сам з господарем. Вона віддано виконує всі його бажання, пов’язані з картиною. По місту починають ширитися різні чутки. Та чи оцінить господар таку відданість? Захистить дівчину чи просто скористається нею?

Майже до останньої сторінки Трейсі Шевальє тримає нас у напрузі і не дає відповідей на всі запитання. Це саме той випадок, коли ти вже не можеш дочекатися кінця і ледве стримуєшся, щоб не прочитати останні сторінки. А з іншого боку хочеш нових подробиць як і особистих, так і тих, що стосуються мистецтва, адже не кожного дня можеш потрапити до майстерні художника.

Ця книга для пошановувачів сучасної прози, для тих, хто цікавиться історією та мистецтвом.


Пряма мова


Я поглянула на картину востаннє, але відчула, як щось ніби втікає від зору, коли хочеш до неї надто уважно придивитися. Ніби бачиш зорю на нічному небі – якщо дивитися просто на неї, то її стає заледве видно, але коли глянути навскіс, зоря стає набагато яскравішою.

Взяла мітлу, відро й ганчірку і вийшла з кімнати, а Марія Тінс і далі залишилася перед картиною.

Не знала, що робити. Озирнулася навколо, ніби могла знайти відповідь тут, у майстерні. Мій погляд упав на «Звідницю» – голова молодої жінки була непокрита, волосся зачесане назад і перев’язане стрічками, але старша жінка обгорнула голову шматком тканини. Може, це те, чого він хоче, подумалося мені. Може, це те, що жінки – не служниці, але й не пані – носять на голові.


Купити книжку в Yakaboo

(Visited 125 times, 1 visits today)
Ольга Галай
Ольга Галай
Викладач німецької мови. Мрійниця і фантазерка. Не люблю сидіти на місці, тому постійно шукаю нові захоплення – рукоділля, посткросинг, подорожі, кулінарія. Незмінними залишаються тільки книги. Це можуть бути детективи, трилери, казки, романтичні історії, класика, автобіографії. А до них ідеально підходять кава та плед. І кішка, якщо вона в настрої.