«Дівчина з міста»: інтриги, романтика і трохи інтиму

На цю підліткову новинку я задивлялася ще з моменту появи її анонсу. Виразно «дівчача» (о, ці рожеві акценти!) обкладинка з виразно провокаційними (гм-гм, що це там написано в рожевому баблі?) детальками, досі незнайоме ім’я авторки, яке не провокувало жодних упереджень чи очікувань, ну й молодіжна серія від ВЦ Академія, завдяки якій я відкрила вже для себе кілька цікавих текстів. Тож ви розумієте, що «Дівчину з міста» Олени Рижко я просто не могла не прочитати? ?


Авторка поезій та дорослих романів


Олена Рижко насправді далеко не авторка-початківець. Дипломована філологиня родом із Житомирщини, вона видала кілька поетичних збірок і романів – зокрема, «Карнавал триває» і його продовження «Ще одна історія про…». Також на рахунку Олени – мовознавчі посібники й літературознавчі дослідження. А от у підліткові літературі в неї відбувся дебют. І, як на мій смак, досить-таки непоганий.


Міська дівчина і сільська «сантабарбара»


Ця історія починається із того, що дорослі поводяться з дітьми так само, як діти – із набридлими іграшками. Поки Тінина мама із вітчимом готуються до народження спільної дитини, Тіну відправляють на село до бабусі. Насправді дівчинка майже не почувається покинутою – вони з мамою з появою у їхньому житті вітчима так віддалилися одна від одної, що фізична відстань уже не дуже й відчутна. Але Тіна в розпачі через те, що доведеться принаймні на рік попрощатися з друзями, прийти в нову школу, у новий клас і намагатися якось там вижити без звичного спілкування, прогулянок і улюблених занять із хореографії. План у дівчини простий: триматися трохи осторонь нового колективу, спостерігати, записувати на телефон відеоблог для Youtube. Але сталося не так, як гадалося…

Виявилося, що пристрасті у звичайній сільській школі вирують не гірші, ніж у голлівудських молодіжних фільмах – тут тобі й самопроголошені королеви (й не одна, а аж дві на клас!), і їхня «свита», і боротьба за вплив і хлопців, і різні підступні вчинки, аби скомпрометувати суперниць. Тіна не лише буде втягнена у всі ці інтриги, а й активно долучиться до життя класу й допомагатиме з підготовкою до конкурсу. А ще – знайде справжнє кохання. І так боятиметься його втратити, що ризикуватиме життям.

Інтриг, компромату й секретів у школі, у яку потрапила Тіна, та і взагалі в селі, – не менше, знову ж таки, ніж у кіно. Тому життєва мудрість про те, що чим менше село, тим більша в ньому діється «сантабарбара» цілком справедливе. Можливо, тут трішки забагато «голлівудщини» – але, з іншого боку, щоденні випуски теленовин підносять нам не гірші сюжети. Так що цілком припускаю, що й шантаж, і бійки, й інші неприємні штуки таки могли б бути насправді. На щастя, вони врівноважуються й хорошими вчинками, а ще – досить невинними, але дуже смішними школярськими вибриками і приколами.


«Секретики» і сексуальне виховання


Дорослішання, тілесні зміни, нові химерні відчуття… Тіна, як і всі підлітки, досить гостро це переживає. І хоча дехто з її однокласниць уже має чималий сексуальний досвід, дівчинку інтимні теми не просто цікавлять, але й бентежать. Про фізіологію, анатомію і контрацепцію вона знає давно – із книжки, яку дала почитати мама. Але ні там, ні в Інтернеті не написано головне. Як і коли вперше поцілуватися з хлопцем, як зрозуміти, що «пора»? Що відчуваєш у процесі – магію чи огиду? Що у моменти близькості відбувається у душі двох людей? Дівчинка не може запитати про це ні в Гугла, ні в мами – перший може видати тобі масу картинок і текстів, але всі не про те, а з другою вони настільки віддалилися, що Тіна соромиться ділитися особистими і глибокими сумнівами та переживаннями.

Авторка акцентує увагу на тому, що з сексуальним вихованням сучасної, здавалося б, розкутої молоді є свої проблеми. Вони рано дізнаються про фізіологію дорослішання, але мусять самі розбиратися із психологією. Майже так само, як їхні мами – у «секретиках», які героїня знаходить в потаємному сховку, описані інтимні переживання дівчини, яка кількадесят років тому жила у цій же кімнаті. І порадитися їй теж не було з ким.

На щастя, Тіні зустріне людину – хлопця, який зрозуміє, пояснить, не тиснутиме, ставитиметься з повагою до її почуттів і дасть кілька слушних порад. Не знаю, чи в реальному житті бувають такі мудрі і щирі хлопці-підлітки, ну але принаймні за героїню ми можемо порадіти ?


Гостро, на межі – але пристойно


Після попередніх кількох абзаців вам може здатися, що «Дівчина з міста» – надто відверта книжка. Не приховуватиму, кілька легких еротичних сцен у ній є. Але насправді усе у рамках пристойності, без моралізаторства, але з легкою «мораллю» – меседжем про те, що не треба поспішати дорослішати, треба поважати одне одного і слухати себе, тоді все буде вчасно і правильно.

У книзі вистачає гострих моментів, а її герої іноді ходять по межі. І навіть трохи цю межу перетинають. Але, якби вони були реальними людьми, то з цієї історії винесли б правильні уроки, і навіть прикрі речі пішли б їм на користь.


Для кого


Традиційно я підліткові книги раджу не тільки підліткам, а й їхнім батькам – щоб ліпше зрозуміти своїх діточок, які так раптово подорослішали. Ця, наприклад, допоможе усвідомити важливість щирого і відвертого спілкування. У цій книзі підлітки зможуть знайти відповіді на питання, пов’язані зі своєю сексуальністю. А ще «Дівчина з міста» точно сподобається тим, хто любить романтичні історії з хеппі-ендами. Так-так, романтика у ній теж присутня! ?


Пряма мова


– Мама каже, що близькість – невід’ємна частина стосунків. Але тільки тоді, коли стосунки справді є. А не просто потяг плоті.
– Твоя мама – мудра жінка.
– Ти, – Макс примружився, – так і не наважилася поговорити зі своєю, правда?


Схожі книжки: «Солоні поцілунки» Ольга Купріян, «Така любов», «Лотерея» Малгожата-Кароліна Пекарська.


Читати: Дівчина з міста. Уривок з підліткової історії

Читати: Закохані, круті і відчайдушні: 10 книжок українських авторів про і для підлітків


Придбати книжку в Yakaboo

(Visited 179 times, 1 visits today)
Віталіна Макарик
Віталіна Макарик
Журналістка, редакторка, блогерка і пристрасна читачка і мама двох дітей. Люблю каву, цікаві тексти різних жанрів і підліткову літературу. Мрію про те, щоб у добі було більше годин, щоб встигнути написати і прочитати усе, що хочеться. Але коли кількість непрочитаних книжок у «списку очікування» скорочується до п’яти, починаю панікувати. Поки збираюся написати свій роман, з насолодою читаю чужі і обожнюю про них говорити.
http://vityska.pp.ua/