Дід Свирид: В українській літературі простежується ціла еволюція Свиридів, які з’являються тоді, коли в них виникає потреба

Дід Свирид – маска популярного блогера й автора п’ятитомного проекту «Історія України від діда Свирида», з якого дві книжки вже доступні для читачів. Ми поговорили зі Свиридом Опанасовичем про те, як зробити історію цікавою для широкого загалу. А також розвідали трошки про походження Діда Свирида, генеалогічне дерево якого не обмежується зв’язком з однойменним персонажем Леся Подерв’нського.


Читати: Урок історії: Історія України від Діда Свирида. Книга перша


Написати повну історію України – план амбітний. Розкажіть про ваші стосунки з цією наукою. Що спонукало вивчити історію, що допомогло добре розібратися в ній і не  втрачати до неї цікавість?


Взагалі-то нічого надто складного в цьому немає, адже з наукового погляду минуле нашої країни вивчене досить непогано. І моє завдання полягає в тому, щоби просто викласти той масив історичних знань легкою для сприйняття сучасних читачів мовою.

Мушу трошки розповісти, чому я почав писати «Історію України від діда Свирида». Бо роблю це не зовсім за власним бажанням. Жодних планів щось таке писати в мене ніколи не було. У червні 2014 року, у гарячу фазу війни, якщо пригадуєте, Україною прокочувалися хвилі паніки й істерики. Звідусіль лунали чутки, що російські війська вже то під Черніговом, то взагалі під Києвом. Чутки ці явно були інспіровані зокрема й ворожою пропагандою, а боролися з панічними настроями в мережах у ті вже далекі дні фактично лише поодинокі ентузіасти.

Саме в той час, повернувшись з однієї з перших волонтерських поїздок в АТО, дратуючись всіляким панічним дурницям, які писалися у Facebook, я побачив, як вправно з російськими тролями б’ється популярний блогер Мурзік Васильович. І цей прийом мені настільки сподобався, що вже довго й не думав: у мене буде Свирид Опанасович. Я завів собі акаунт на це ім’я, яке запозичив із відомого твору Леся Подерв’янського. Бо суворий і водночас язикатий дід із «таінственно мерцающим ломом» підходив для такої справи якнайкраще. От я й почав писати пости на злобу дня в стилі гумористично-сатиричної «сільської аналітіки», намагаючись робити це по можливості смішно. Бо ефективно боротися зі страхами може лише здоровий сміх.

Так ось, у тих постах Свирид Опанасович, окрім опису актуальних подій, часто робив різні екскурси в історію України. І врешті-решт читачі почали масово вимагати від мене написання окремої книги. Щоби не шукати оті розкидані по всьому Facebook історичні нариси.

Сам я не вважаю себе істориком у строгому розумінні цього слова. Тобто, не займаюся історією професійно, як наукою. Хоча, звісно, у мене є вища історична освіта й навіть досвід педагогічної роботи. А викладаючи історію я не раз стикався з проблемою важкого сприйняття учнями поданого в підручниках матеріалу. Хоч-не-хоч доводилося прямо на уроці імпровізувати й шукати цікаві для дітей форми подачі написаного в книгах. Пригадую, наприклад, як проходячи тему «Об’єднання Італії» й зауваживши, що учні відверто нудяться, розповів їм про короля Віктора-Еммануїла ІІ. Не уникаючи й кумедних рис цього досить екстравагантного історичного персонажа. Два десятки пар оченят негайно спалахнули цікавістю, а коли я дав опис зовнішності цього монарха, клас уже просто реготав. І після цього мені як учителю розповідати про складні політичні перипетії італійського Рісорджименто було вже значно простіше.


У своїх книжках ви зробили наголос на історії, цікавій для читача. Передовсім це стосується вибору вдалої форми, жвавих діалогів. Чого крім зрозумілої мови бракує історичній літературі, щоби стати принадливою й популярною, а історії як дисципліні – доступною?


Дякую за таку оцінку моєї скромної праці, але «Історія України від діда Свирида» – це лише одна з можливих форм розповіді про минуле нашого народу. А таких форм, якщо ми зазирнемо до книгарень Франції, Німеччини, США, Великої Британії чи тієї ж Італії, – безліч. Це можуть бути й науково-популярні видання, й ілюстровані альманахи, і навіть комікси. Нічого поганого в запозиченні й адаптації до української специфіки вже наявних форм викладення історії я не бачу, а навпаки – всіляко вітаю й підтримую.

Чого ж бракує вітчизняній історичній літературі, щоби стати принадливою й популярною? Я передовсім багатолітній читач. І як читач давно зауважив, що часом наші автори (не лише історичні) не зовсім точно відчувають читача, якому адресують свої книги. Автор або примітивізує його, або заграє з ним, або переоцінює, чи взагалі ідеалізує й говорить до нього туманно, малозрозумілими натяками. Відчувши врешті-решт, що книга писалася не для тебе, ти чемно її закриваєш, кладеш на полицю й більше про неї не згадуєш.

Не скажу, що сам достеменно знаю, чого очікує від мене читач, але мені дуже допоміг досвід безпосереднього спілкування з читачами на Facebook. Де, запостивши той чи інший уривок із майбутньої книги, ти одразу в сотнях коментарів бачиш реакцію майбутніх читачів. Тому я щиро раджу нашим авторам знайти форму підтримання з читацькою аудиторією постійного діалогу. Це не так складно. Тим паче, що й читацька аудиторія в Україні не така вже, на жаль, і велика.


Чи підходить ваша форма оповіді для розмови про ХХ століття, трагедії якого досі лишаються свіжими й особистими?


Слушне запитання, і воно справедливе не лише щодо трагічних подій ХХ століття. У другому томі, наприклад, розповідається про спалення Києва Батиєм у 1240 році та і взагалі про ординську навалу ХІІІ століття. І зрозуміло, що оповідати про ті події весело посміюючись, м’яко кажучи, недоречно. Тому й тональність дідусевої розповіді тут змінюється, адже моя мета не написання бездумно-радісних і розважальних, а тому науково недостовірних, книг. Мета інша – розповісти в яких історичних умовах наш народ формувався, а також як і чому українці, пройшовши крізь найскладніші історичні випробування, зараз – у ХХІ столітті – залишаються одним із найбільших народів Європи. І, я би додав, одним із найзагартованіших та готових до подальшого державницького життя.

Що ж стосується ХХ століття, якому за моїм планом буде присвячено окремий, п’ятий том «Історії», то я вже зараз постійно думаю, як дід Свирид розповідатиме читачам про події нашого недавнього минулого. Для мене це дуже цікава доба, саме той період становить мій найбільший професійний інтерес. У мене вже зараз є деякі ідеї про те що і в якій формі дід Свирид оповідатиме читачам і про Українську революцію, і про Голодомор, і про Другу світову війну, і про ОУН, про УПА та і про решту складних, контраверсійних тем. Щодо яких, до речі, у нашому суспільстві немає усталеного, єдиного ставлення, і це ще сильніше мене мотивує. Отже, сподіваюся, буде інформативно й цікаво. А належну форму оповіді дід Свирид уже зуміє якось підібрати. Він історик, хоч і сільський, але вже трохи досвідчений ?


Як ви ставитесь до історичних романів? Експерти з історії взагалі люблять цей жанр? Довіряють йому? Є в цій літературі те, що викликає у вас спротив?


Якщо історичний роман гарно написаний – він мені подобається, якщо ні – не подобається. Це ж літературний жанр, форма мистецтва, а не наукова праця. І тут багато чого залежить від емоційного сприйняття твору. А ставлення до історичного фактажу в такій книзі з боку вчених-істориків, мабуть, залежить від того, наскільки вільно автор поводиться з історичним матеріалом. Що, однак, не означає низької художньої цінності твору. Ми ж бачимо, наскільки популярними досі є книги Александра Дюма (батька), історична достовірність яких нижче будь-якої критики.

Водночас, література знає чимало прикладів дуже відповідального ставлення письменника до даних історичної науки і в цьому зв’язку не можу не згадати про одну з улюблених книг мого дитинства – про «Нащадків скіфів» відомого українського письменника-фантаста Володимира Владка. Написані «Нащадки» були ще в 30-х роках минулого століття, і як на той час автор спирався на найпередовіші дані, які мали у своєму розпорядженні тогочасні археологи. З часом наукові знання про життя й побут скіфів значно розширилися, і сучасні скіфологи цілком можуть знайти в книзі Владка чимало неточностей. Однак це зовсім не принижує її істинної цінності. Бо й моє захоплення історією, напевне, почалося того дня, як мені, малому, до рук потрапила вже читана-перечитана книга, на обкладинці якої зображений скіф зі списом та озброєний луком комсомолець.


З ким із письменників ви посперечалися б про опис ними історичних подій?


Та практично з усіма! Жартую, звісно… але лише частково. На мій погляд, сучасну українську науково-популярну літературу все ще характеризують дві крайні тенденції: а) нестримна ґлорифікація всього, що пов’язано з історією України, та героїзація її історичних діячів; і б) несамовите розвінчування подій, явищ та історичних фігур, які у вітчизняній історіографії традиційно подаються в позитивному світлі. Часом аж до рівня їхнього повного паплюження. Прикладом таких діаметрально протилежних підходів можуть бути науково-популярні книги, які вийшли протягом останніх кількох років і які присвячені добі козацтва та, зокрема, постаті Богдана Хмельницького. Якого оцінюють у діапазоні від найталановитішого й найвидатнішого діяча тогочасної Європи аж до недалекого сепаратиста, який влаштував у Речі Посполитій своє ОРДЛО, котре малодушно передав під владу Москви.

Будь-який виклад історичних подій має право на існування, будь-хто з авторів вільний давати фактам або діям історичних осіб власну інтерпретацію. Однак, на мою думку, у вітчизняній історичній літературі все ще слабкий сегмент зважених та спокійних книг, які би спиралися на об’єктивний аналіз реальних подій та і просто на здоровий глузд. Отже, пишучи дідову «Історію», тішу себе нескромною думкою, що в міру сил потрошку заповнюю цю прогалину.


28_12_2


Ви взялися написати історію України з погляду персонажа, який не лише наділений своїми рисами, а й належить до конкретного типажу. Це історія не просто очима звичайного сільського діда, а типового українського чоловіка. Вдалий вибір для розмови із широкою аудиторією. Наскільки ви й ваш персонаж схожі?


Як я вже казав, «Дід Свирид», або ж «Свирид Опанасович» – це літературна маска, яка народилася спонтанно і значною мірою випадково. Для мене це була тимчасова форма участі у фейсбучних баталіях, принаймні я ніколи не думав, що той дід ще й у письменники виб’ється.

Згодом хтось із читачів потішив мене жартівливим припущенням, що все це не випадково і в українській літературі простежується ціла еволюція Свиридів, які з’являються тоді, коли в них виникає потреба. І які є характерними виразниками своєї історичної доби.

Відштовхуватися можна від Свирида Петровича Голохвастова – цирульника з-за канави – гострого на язик оптиміста, який ніколи не впадав у відчай. А от головний герой «Зенітки» Остапа Вишні – дід Свирид – типаж уже дещо інший. Це Свирид воєнної доби. Але також майстер гострого слівця та життєлюб. Котрий, однак, за потреби може й вилами-трійчатками по ворогах пройтися. От Свирид Опанасович уже згадуваного Леся Подерв’янського – то дід 70-х років XX століття. Теж язикатий, але за грубим цинізмом якого легко вгадується невдоволення сучасними йому реаліями й бажання відгородитися від неприємного йому зовнішнього світу у своїй окремій затишній домівці. Така собі «українська нескореність у моїй хаті скраю». Ну, і в такому випадку фейсбучний дід Свирид початку XXI століття переживає трансформацію відповідно до вимог нового часу. Цей Свирид уже не сидить удома, він вийшов на вулицю, став активним громадянином, учасником Майдану та волонтером. Однак, як і його попередники – так само гострий на слово життєлюб з іронічним  поглядом на довколишні реалії.

Повторюся, це не моя оцінка, таку «свиридологію» жартома вивів один із моїх читачів, і мені вона також видалася дотепною. Чи схожий цей персонаж на мене?.. Ну, можливо, як Швейк на Гашека. Тобто Швейк значно колоритніший.


Ваша книжка здійснює переклад історії сучасною мовою, мовою сучасних реалій. Як часто має відбуватися такий процес, щоби суть історичних подій лишалася зрозумілою для широкого загалу?


На мою думку, цей процес повинен відбуватися постійно й безперервно, адже час на місці не стоїть, і змінюються не лише історичні обставини, а навіть і мова. І тепер, наприклад, твір першого українського історика, Нестора-літописця, «Повість минулих літ» сучасний читач без перекладу та без належної фахової підготовки сприймати просто не в змозі.

Та навіщо брати твір, якому дев’ять століть? Візьмемо інший приклад – «Історію України-Руси» Михайла Грушевського. Ця фундаментальна праця видатного історика в багатьох відношеннях понині зберігає наукову актуальність. Але сучасному українцю читати ті сповнені архаїзмами й галицизмами сторінки вже зараз непросто. Хоча після їхнього виходу у світ минуло лише трохи більше ніж сто років.

Сучасна мова розвивається ще стрімкіше, і вже за кілька десятиліть модерна українська мова також, напевне, видаватиметься наступному поколінню сповненою кумедними архаїзмами. Отже, і книги, зокрема історичні, мають безнастанно виходити нові й нові, що є цілком нормальним явищем.

Взагалі, написати історію, яка була б єдино правильною й головною історичною книгою на всі часи, просто неможливо. От була в Україні колись «Історія України-Русі» Миколи Аркаса. Написана простою народною мовою, вона відіграла неоціненну роль в історичному просвітництві широких українських мас. Як для свого часу – а це був початок ХХ століття –  то була прекрасна народна книга, яка враховувала не лише розвиток історичної науки, а й рівень освіченості тогочасного масового читача. Думаю, що не лише вибух національної самосвідомості в добу Української революції 1917-1920 років, але й подальша українізація 20-х років ХХ століття стали можливими значною мірою завдяки праці Миколи Аркаса. Проте зараз ця, надрукована незвичною сучасному читачу кулішівкою, книга може привабити хіба що бібліофілів.  Як джерело знань «Історія України-Русі» Миколи Аркаса з честю виконала свою історичну роль, після чого й сама відійшла в історію.


Ви берете активну участь у волонтерстві в зоні АТО. Зокрема завдяки вам на Донеччині знову з’явився сигнал українських телеканалів. Наскільки задовільним на вашу думку зараз є наповнення українського телеефіру? Якого матеріалу бракує?


Навряд чи в Україні є хтось, хто був би в захваті від вітчизняного телебачення. Однак повна відсутність українського телебачення на окупованих територіях перетворює ОРДЛО на російське телевізійне гетто. Адже для великої частини тамтешнього населення єдиним джерелом інформації є аналогове телебачення. Бо встановити супутникове чи кабельне вони можливості не мають, інтернетом не користуються.

Тому ще навесні, під час обговорення цієї ситуації із засновником та керівником волонтерського фонду «Повернись живим» Віталієм Дейнегою, пролунала смілива ідея самим організувати ретрансляцію на максимально можливу площу українських телеканалів. Ідея ця належала Віталію, він же взявся за вирішення технічних питань та зайнявся погодження цієї ініціативи з відповідними структурами, зокрема з відповідним військовим командуванням. Адже ретранслятор встановлено на нашій території в зоні безпосередньо наближеній до лінії розмежування.

Роль же діда Свирида полягала у фінансуванні цього задуму, адже потужний ретранслятор і відповідна апаратура дещо вартують. Ці кошти отримані за реалізацію другого тому «Історії України», оскільки це така форма мого волонтерства: дід Свирид пише книгу – читачі її купують – з отриманих коштів купується щось потрібне для Армії

Щодо наповненості українського телеефіру – ніхто з нас не наївний і ми не сподіваємося, що після показу якихось телепередач населення в ОРДЛО змінить свої настрої й масово підніме українські прапори. Мова не про це. Мова про те, що це наша територія й там живуть громадяни України. Яким ми маємо забезпечити умови, щоби вони продовжували відчувати себе причетними до України.

Знаєте яке перше прохання прийшло з тої території, коли один тамтешній дядько налаштував свій телевізор на наш сигнал? Він попросив обов’язково транслювати матчі українського футбольного чемпіонату. Він дуже скучив за нашим футболом. А от російський чемпіонат для нього все ще залишається нецікавим, чужим. І він там такий не один.


В Україні почала з’являтися своя цікава кінопродукція, зокрема й за матеріалом творів сучасних українських авторів. Екранізації яких українських книжок (або книжок про який історичний період) були б доцільними й актуальними сьогодні?


Це дуже своєчасне запитання і я Вам за нього надзвичайно вдячний. Бо можна написати прекрасні книги, які прочитає щонайбільше кілька десятків тисяч читачів. А от кіно дивляться мільйони. І без сучасного історичного кінематографу вирішити питання популяризації вітчизняної історії серед широких верств населення не вдасться

Історична тематика в нашому кінематографі виражена не дуже рельєфно. Є, щоправда, кілька хороших фільмів, присвячених, зокрема, УПА, але вони імовірніше виняток із правила.

Тому в цій сфері просто непочатий край роботи – за що не візьмись, усе буде актуально й потрібно. Я дуже далекий від кіноіндустрії, але якщо погортати вже написані два томи «Історії України від діда Свирида», то на їхніх сторінках можна знайти чимало моїх зітхань «Ах, яке хороше кіно можна було б зняти про ці події». Є такі ремарки й  у тексті третього тому. Я їх залишаю у своїх книгах сподіваючись, що колись, можливо, вони потраплять на очі нашим кінорежисерам і подадуть їм ідеї з екранізації окремих яскравих сторінок нашої історії. Бо вони того таки варті.

У мене в голові давно визріли синопсиси для цілої історичної трилогії: перший фільм належав би до доби історії Русі часів Ярослава Мудрого, другий фільм – про лицарство доби Великого Князівства Литовського, а третій фільм – з доби Козацтва. Фільми за задумом були б об’єднані окремими наскрізними темами і, можливо, виконавцями головних ролей. Це було б не лише видовищне, але й розумне кіно. Й обов’язково – історично достовірне.


І насамкінець. Який ваш топ книжок на історичну тематику?


В Україні завжди виходив великий масив наукових статей та монографій, написаних професійними вченими. Однак рекомендувати їх широкому загалу все ж не наважуся. Бо читати такі книги непідготовленій людині доволі складно. Приємним винятком тут є історична серія «Україна Incognita», яку вже не перший рік ініціативно видає група професійних українських істориків, об’єднаних у Історичний Фронт «Лікбез». Кожна книга серії пишеться фахівцем (або фахівцями) з відповідної доби, і за наукову достовірність викладеного там матеріалу можна ручатися. Однак, поки що роботу не завершено й казати, що «Лікбез» охопив усю історію України ще зарано. Вірю, що такий день настане, і я щиро бажаю ініціатору й керівнику проекту Кирилові Галушці та його колегам сил, натхнення й успіхів. Вони роблять велику, дуже потрібну справу.

Окремо хочу згадати про серію «Справжня історія», яку пише журналіст та історик Олексій Мустафін. Серія ця, щоправда, не про історію України. Автор пише історію людства, розпочинаючи з найдавніших часів, від найдавніших цивілізацій і аж до сьогодення. Цікаво, що О.Мустафін почав писати свою «Справжню історію» ще тринадцять років тому й лише для одного читача – для свого новонародженого тоді сина. Не дивно, що робота виявилася настільки якісною, що була надрукована, і на полицях книгарень читачі можуть знайти вже, здається, чотири томи «Справжньої історії». Це приклад якісного популярного викладу історії, написаної до того ж чудовою українською мовою. Перу Олексія Мустафіна, до речі, належить і «Історія кави» – я з великим задоволенням її читав, чи не на кожній сторінці довідуючись про щось нове.

Що ж стосується наших письменників, які спеціалізуються в жанрі популярної історичної літератури, то мушу чесно зізнатися, що за цією галуззю стежу не дуже уважно. Тому цілком допускаю, що пропустив чимало гідних і цікавих творів, за що прошу в тих авторів пробачення. І щиро бажаю їм усім нових творчих досягнень та вдячних читачів.

А тим із читачів, хто все ще ніяк не може знайти у вітчизняній історичній літературі нічого для себе цікавого, натякаю – книги можна не лише читати. Але й писати.


Придбати книжки в Yakaboo


Читати: Продовжуємо вивчати історію: Історія України від Діда Свирида. Книга друга

Yakaboo
Найбільша online-книгарня України. Любимо книжки понад усе:)

70 thoughts on “Дід Свирид: В українській літературі простежується ціла еволюція Свиридів, які з’являються тоді, коли в них виникає потреба

  1. Замовляв книгу синові, але із задоволенням читаю сам.

  2. Дуже чекаємо на третій том! Перші два читали всією Хунтою! 🙂

  3. Як на мене, Дід Свирид в цій своїй розмові з читачем дуже вдало відповів на закиди, особливо російських істориків, а точніше – псевдоісториків проте, що “…нельзя переписывать историю!”.
    А точніше, “…нельзя переписывать…” історію України, написану в Кремлі…!
    Не тільки “…нельзя”, але й треба! Більш того, ІСТОРІЯ, на мій погляд, це – ПОГЛЯД СУЧАСНИКІВ НА МИНУЛЕ!
    Тобто, кожне покоління має право і буде мати своє бачення подій минулого, а значить, обов’язково напише СВОЮ ІСТОРІЮ!
    В цьому сенс розвитку і прогресу історичної науки як такої!

  4. Дещо не погоджуюся з автором щодо архаїчності Миколи Аркаса. Я за власним бажанням свого часу читав його “Історію України-Руси” паралельно до шкільного підручника (а це було в 90ті роки) і мені дуже була до вподоби якісна підготовка та подача матеріалу, його структурованість і (тут окрема дяка упорядникам, поліграфістам) зручність та швидкий пошук матеріалу. А текст листа козаків турецькому султанові пам’ятаю й досі.

  5. Awesome blog! Is your theme custom made or did you download it from somewhere?
    A design like yours with a few simple tweeks would really make my blog jump out.
    Please let me know where you got your design. Cheers

  6. you are truly a just right webmaster. The site loading velocity is amazing.

    It kind of feels that you’re doing any unique trick. Also,
    The contents are masterwork. you have performed a fantastic job
    on this subject!

  7. Oh my goodness! Incredible article dude! Many thanks, However
    I am going through troubles with your RSS. I don’t understand the reason why I cannot subscribe to
    it. Is there anybody else getting identical RSS issues?
    Anyone that knows the answer will you kindly respond? Thanx!!

  8. Hey, I think your blog might be having browser compatibility issues.
    When I look at your blog site in Ie, it looks fine but when opening in Internet
    Explorer, it has some overlapping. I just wanted to give
    you a quick heads up! Other then that, superb blog!

  9. If some one wishes expert view about blogging and site-building after that i recommend him/her to pay a
    quick visit this weblog, Keep up the pleasant
    job. games ps4 allenferguson games ps4

  10. Its like you read my mind! You appear to know a lot about this,
    like you wrote the book in it or something.
    I think that you could do with some pics to drive the message home a bit, but other
    than that, this is great blog. An excellent read.
    I will certainly be back.

  11. Pretty part of content. I just stumbled upon your website and in accession capital to claim that I get actually enjoyed account your blog posts.
    Anyway I will be subscribing to your augment and even I success you get admission to persistently quickly.

  12. Simply wish to say your article is as surprising. The clarity for your put up is simply spectacular and that i can assume you’re an expert on this subject.
    Well together with your permission allow me to clutch your feed to keep
    updated with coming near near post. Thank you a million and please keep up the
    gratifying work.

  13. Heya this is somewhat of off topic but I was wanting to know if blogs
    use WYSIWYG editors or if you have to manually code
    with HTML. I’m starting a blog soon but have no coding know-how
    so I wanted to get advice from someone with experience.
    Any help would be greatly appreciated!

  14. Aw, this was a really nice post. Taking a few minutes and
    actual effort to generate a really good article… but what can I say… I hesitate a lot and don’t seem to get nearly anything done.

  15. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl articles and blogs

  16. scoliosis
    Hi there! This is my first comment here so I just wanted to give a quick shout out
    and say I really enjoy reading through your blog posts.
    Can you recommend any other blogs/websites/forums that go over the same topics?
    Many thanks! scoliosis

  17. scoliosis
    You really make it appear so easy together with your presentation but I to find this matter to be actually something which I
    think I’d never understand. It kind of feels too complex
    and very extensive for me. I am having a look forward on your subsequent publish,
    I will attempt to get the cling of it! scoliosis

  18. scoliosis
    Please let me know if you’re looking for a writer for
    your site. You have some really great posts and I think I would be a good asset.

    If you ever want to take some of the load off, I’d love to
    write some articles for your blog in exchange for a link
    back to mine. Please blast me an e-mail if interested.
    Thanks! scoliosis

  19. Hi there it’s me, I am also visiting this site on a regular basis, this web
    site is actually fastidious and the viewers are genuinely sharing nice thoughts.

  20. After checking out a few of the blog articles on your website, I seriously appreciate your technique
    of writing a blog. I saved it to my bookmark website list
    and will be checking back soon. Please visit my web site as well and let me know how you feel.

  21. An impressive share! I’ve just forwarded this onto a friend who
    had been conducting a little research on this.
    And he in fact ordered me lunch due to the fact
    that I stumbled upon it for him… lol. So allow me to
    reword this…. Thank YOU for the meal!! But yeah, thanx for spending
    the time to discuss this matter here on your website.

  22. Interesting blog! Is your theme custom made or did you download it from
    somewhere? A theme like yours with a few simple tweeks would really make my blog stand out.
    Please let me know where you got your theme.
    Cheers

  23. We absolutely love your blog and find almost all of your post’s to
    be just what I’m looking for. Would you offer guest writers
    to write content for you? I wouldn’t mind creating a post or elaborating on some of the subjects you write about here.
    Again, awesome weblog!

  24. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life authors and blogs

  25. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl articles and blogs

  26. Its such as you learn my mind! You appear to understand so much about this,
    such as you wrote the book in it or something. I believe that you could do with some p.c.
    to pressure the message home a little bit, however instead of that, this is fantastic blog.
    A great read. I’ll certainly be back.

  27. whoah this blog is fantastic i love reading your posts.

    Keep up the good work! You understand, many individuals
    are hunting around for this info, you could help them greatly.

  28. Undeniably believe that that you stated. Your favourite
    reason seemed to be at the net the easiest factor to take note of.
    I say to you, I definitely get annoyed whilst folks think about concerns
    that they plainly do not know about. You controlled to hit the nail upon the
    top and also defined out the entire thing without having
    side effect , other folks could take a signal. Will likely
    be back to get more. Thank you

  29. Just desire to say your article is as surprising. The clearness in your
    post is simply cool and i could assume you’re
    an expert on this subject. Well with your permission allow me
    to grab your feed to keep updated with forthcoming post. Thanks a million and please carry on the enjoyable work.

  30. Undeniably believe that that you said. Your favourite reason seemed to be at the web
    the easiest factor to remember of. I say to you, I certainly get irked at the same time as
    folks consider concerns that they just don’t realize about.
    You managed to hit the nail upon the highest and also defined out the entire thing with no need side-effects ,
    people can take a signal. Will likely be again to get more.
    Thanks

  31. Excellent post. I was checking continuously this
    blog and I’m impressed! Very helpful info specifically the last section 🙂
    I handle such information much. I used to be looking for this particular info for a very lengthy time.

    Thanks and good luck.

  32. I don’t know whether it’s just me or if perhaps everybody else
    experiencing problems with your blog. It appears as though some of the written text in your posts
    are running off the screen. Can someone else please comment and let me know if
    this is happening to them too? This could be a issue with
    my browser because I’ve had this happen before.
    Thank you

  33. Simply want to say your article is as surprising.
    The clarity in your post is simply cool and i could think
    you are a professional on this subject. Well together with your permission allow me to
    seize your feed to stay up to date with impending post.
    Thank you a million and please carry on the rewarding work.

  34. hello!,I like your writing so so much! proportion we be in contact extra approximately your post
    on AOL? I require a specialist in this area to unravel my problem.
    Maybe that’s you! Taking a look ahead to look you.

Залишити відповідь