Чи може жінка-робот вижити на острові?

Поєднання імені автора бестселера The New York Times та слова «робот» в назві на фоні острова змусило мене стягнути цю дитячу новелу з бібліотечної он-лайн полиці. Книжка-новинка (не книжка-картинка) Пітера Брауна The Wild Robot є новим творінням автора-ілюстратора й вирізняється з-поміж 13 попередніх ілюстрованих книжок відсотково більшою кількістю слів. Цього разу містерові Брауну вдалося висловитися аж на 288 сторінках. Робота над текстом зайняла в автора, початківця в жанрі, понад два роки.

Про Пітера Брауна

Зростаючи в штаті Нью-Джерсі, Пітер полюбляв розповідати історії та малювати химерних персонажів з уяви. Під час штудіювання ілюстрації в Арт-центрі коледжу дизайну, його захоплення словом і малюнком підштовхнуло взяти кілька курсів з дитячої книжки. Відтоді він знає напевне, яким є його покликання.

Після закінчення мистецького центру Пітер переїхав до Нью-Йорка і почав працювати над анімаційним ТВ-шоу. Тоді ж підписав договір про написання та ілюстрування першої ілюстрованої книжки «Політ Додо». Незабаром Пітер підписав другий і третій договір, а його кар’єра автора й ілюстратора дитячих книжок почала швидко рости.

З тих пір Пітер написав і проілюстрував безліч книжок для дітей. Його книжки пошановані численними нагородами, зокрема Caldecott Honor, a також Horn Book Award, двічі E.B. White Awards, двічі E.B. White Honors, a Children’s Choice Award for Illustrator of the Year, двічі Irma Black Honors, a Golden Kite Award, a New York Times Best Illustrated Book Award та п’ятиразове потрапляння до рейтингу бестселерів The New York Time.

Книжка про робота, острів, та материнські інстинкти

«Тваринам властива передбачувана поведінка, вони щоразу притримуються жорсткої рутини, що починають видаватися майже… роботизованими. Десь впродовж сюжетної лінії мені спало на думку, що тваринні інстинкти наче комп’ютерні програми». Саме так, роботи та природа – є ключовими акцентами сюжету. Робот Роззум юніт 7134 (Роз) долею трагічного випадку потрапляє на острів. З-поміж інших роботів їй вдалося вціліти та запустити свій комп’ютерний мозок. Робото-жінка адаптується до місцевості, запускає свої інстинкти чистоти та збереження, вивчає мову (!) лісу.

Коли-не-коли читач зупиняється на роздоріжжі – хто ж вона така? Їй вдається об’єднати в теплі та спокої усіх хижаків лісу під час зимової хурделиці, вона рятує яйце з гусеням та надалі займається розвитком його плавальних та літальних умінь, веде дорослі розмови про смерть своїх побратимів-роботів, однак хай там що вона залишається механізмом, який можна деактивувати натиском однієї кнопки. Найменування робота жіночим іменем та визначеною жіночою статтю також є визначальними факторами. Зріла гуска навіть розмовляє з нею про материнські інстинкти та радиться з нею щодо розвитку малого гусеняти.

Просто та доступно

Сюжет, персонажі, оповідь подані просто. Історія радше метафорична і філософська, більше схожа на байку. Сюжетна лінія тривала і доволі спокійна. Єдина драматична мить, про яку можна згадати, – це вимкнення механізму Роз. Якісно вирізняються описи змін пір року та спостереження за островом. Зрідка автор виходить за межі опису сюжету, і безпоредньо веде діалог з читачем – ставить запитання, пояснює, випереджає емоції. «Дикий робот» викликає парадоксальні та розтерзані відчуття.

Поміж наповнених людського співчуття, розуміння та щирості пригод Роз, текст починає скидатися на наукову фантастику. Багато застережень з прийняттям вигадки, як можливого майбутнього, викидають читача поза межі книжки, не залишаючи місця звичному задоволенню від читання.

Пряма мова

«За кілька годин на небі розвиднілося, колода стала підйомною, нічні тварини прокрадалися додому, а денні – тільки-но починали ворушитися. Це був черговий світанок на острові. Проте там був новий муріг на лісовій галявині. Тільки бджоли помітили його. Вони дзижчали навколо нього, зовсім не підозрюючи, що робот сиділа саме там – під відкритим небом, але все ж залишалась повністю невидимою. Вона оглядала дику місцевість навколо себе»  (ст.43, переклад Марічки Удуд)

Для молодшого шкільного віку

Книжка не завершується першою пробною деактивацією механізму Роз, тому читачеві рекомендованої вікової групи буде що пізнавати аж до останніх сторінок. Правда, дещо монотонний виклад та завислий розвиток стане недоснаги 11-річкам, а короткі розділи та нескладний лексичний ряд навпаки заохотить 8-річок.

Схожі видання

Тема «робота-в-природі» є унікальною для вказаної вікової групи. Презентована минулоріч книжка «Robo-Sauce» Адама Рубіна випадає з ряду за ознакою «книжка-картинка», «Ricky Ricotta’s Mighty Robot vs. The Stupid Stinkbugs from Saturn» Дева Пілкі зображує звичні пригоди робота, а «Robots Rule the School (The DATA Set)» Ади Хуппер має суттєво менший об’єм тексту.

Марічка Удуд