Мар'яна Глинка
Мар'яна Глинка
Фейсбучний блогер, запекла книголюбка з самого малечку. Обожнюю похмурі дощові дні, бо вони ідеально пасують для вдумливого читання. Люблю рекомендувати книги незнайомим людям та відкривати для себе нові літературні шедеври. Затятий книжковий шопоголік. Хобі: читання, випікання та вишивання.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100008334193205

Уроки дорослішання Ґреґа Гефлі

За два роки моє ставлення до серії книг Джефа Кінні «Щоденник слабака» суттєво змінилося. Якщо колись я лише визнавала його дотепний гумор, то тепер цей підлітковий комікс мені дуже подобається і навіть виріс в моїх очах до рівня «класний». Причиною

Неповторна магія старенького кладовища

В житті практично кожної дитини (ну, принаймі таких більшість) настає момент, коли їй починає подобатись боятись. В мене, наприклад, таке відчуття з’явилось в тринадцять (зрештою, з часом воно зникло і я тепер зовсім не хочу боятись), в моєї сестри –

«Вегетаріанка»: ненависть, огида, хіть, вина

Є книги від яких неможливо відірватися, роман «Вегетаріанка» південнокорейської письменниці Хан Канг (видавництво «КМ-Букс») можна віднести саме до таких. Можливо, ця книга пройшла б повз мене непоміченою, якби не величезне бажання моєї подруги прочитати її.

Було б смішно, якби не так сумно

Почну з того, що я ніколи досі не читала творів Андрія Любки. Чомусь так вже склалося, що я з упередженням ставлюся до молодих українських авторів, тому читаю їх з максимальною обережністю. Можливо, тому що серед певного кола читачів побутує думка,

Байдужість носить темні окуляри

Дуже не люблю будь-яких челенджів з тієї причини, що я ніколи їх не дотримуюсь. Цікаво, спостерігати за кимось, читати чужі читацькі плани на майбутнє, але сама дотримуватися аналогічного зобов’язання не можу – мені видається це надзвичайно нудним.

Химерність має дивний смак

Одним із критеріїв, за якими я обираю книгу, є популярність автора. Особливо мене притягує, коли біля імені автора красується поняття «культовості особи». Мені подобається думати, що, читаючи книги таких письменників, я немовби стаю невидимою співучасницею чогось таємничого, вільним спостерігачем ритуалу

Обережно! Справжні відьми!

Зізнаюсь, моїй радості не було меж, адже я Дала люблю змалечку – «Чарлі і шоколадна фабрика» була однією із улюблених моїх книг в дитинстві. Напевне саме тому я одразу ж сіла за читання цієї несподівано приємної новинки.

Незважена історія химерного кохання

Іноді мені до рук потрапляють книги, які за інших обставин я б ніколи в житті не прочитала. Буває ж так: стоїш собі в книгарні, зацікавлено розглядаєш книжкові полиці і купуєш книгу, яка тебе зовсім не цікавить, про яку ти нічого

В кожного життя – свій сенс

Напевне кожного з нас на певному етапі життя турбувало (або й турбує досі) питання: в чому полягає сенс мого життя? Знайти відповідь на це непросте питання іноді досить складно. Віктор Франкл, відомий австрійський психотерапевт, стверджував, що кожне життя має свій

Книжка, яку неможливо забути

Чи можна вкрасти клаптик неба? Тоді, можливо, можна ще поцупити слова чи подарувати хмару? А хіба бувають зубаті стіни, які тицяють своїми іклами у спини людей; будинки, які тремтять; хвилини, що крапають?

«Український» Париж початку XX століття

Кажуть, читання повинне бути різноманітним, тому час від часу варто змінювати свої усталені читацькі уподобання. Зважаючи на це твердження, я вирішила тимчасово змінити популярну белетристику, яка переважає у моїх читацьких симпатіях, на якийсь захопливий нон-фікшн.

Форсуючи дно, досягнеш Олімпу

В рамках спонтанного червневого челенджу – місячника української сучасної літератури – я взялася за книгу (яку вже досить давненько хотіла прочитати) відомого львівського письменника всеукраїнського масштабу Юрія Винничука «Діви ночі». Взагалі, Юрій Винничук – це той письменник, до книг якого