100 найкращих нон-фікшн книг усіх часів. Третя десятка

Ілюстрація: owendavey.com

Ми продовжуємо знайомити вас із рейтингом британського видання The Guardian – 100 найкращих нон-фікшн книг усіх часів. Раніш ми розповідали про першу та другу десятку найкращих нехудожніх книг, виданих англійською мовою.

Результат пошуку зображень за запитом "The Structure of Scientific Revolutions by Thomas S Kuhn"

Томас Кун “Структура наукових революцій” (1962)

У “Структурі наукових революцій” Томас Кун здійснив аналіз історії науки. Її публікація стала значною подією в соціології знань. Він не винайшов поняття наукової революції, проте ввів в обіг терміни парадигма і зміна парадигм. У «Структурі наукових революцій» Кун розглядає розвиток науки як зміну в першу чергу «психологічних парадигм», поглядів на наукову проблему, що породжують нові гіпотези та теорії. Концепція в цілому не дала відповіді на багато питань, але вона рішуче порвала з рядом старих традицій і по-новому освітила назрілі проблеми в аналізі науки. Сміливість і новаторство роботи, яку саму по собі можна назвати «зрушенням парадигми», зумовили її популярність і породили численні суперечки. Робота Куна була настільки популярною, що журнал Нью-Йоркер присвятив їй чотири комікси.

Результат пошуку зображень за запитом "A Grief Observed клайв льюис"

Клайв Стейплз Льюїс “Досліджуючи смуток” (A Grief Observed) (1961)

Щоденник Льюїса, який вперше був опублікований під псевдонімом, і тільки потім під власним ім’ям. Льюїс вів цей щоденник після смерті своєї дружини. Можна сказати, що це Книга Іова від Льюїса, який прямо ставить перед Богом питання про сенс страждання, підходить до кордону своєї віри. Чи знаходить він відповідь? І чи дає Бог йому відповідь? Одна з дуже рідкісних дуже щирих книг на цю тему.

Результат пошуку зображень за запитом "The Elements of Style"

Вільям Странк та Елвін Брукс Вайт “Елементи стилю” (The Elements of Style) (1959)

Письменниця Дороті Паркер радила: перше, що ви можете зробити для знайомих молодих письменників – подарувати їм цю книжку, друге – пристрелити, поки вони ще щасливі. Багато американців, які вважають, що писанню можна навчитись, вважають “Елементи стилю” обов’язковим гідом по бездорожній пустелі0 хаотичних слів. Від Першої світової до Холодної війни, ця книжка на 90 сторінок одного професора зробила спробу сформувати із англійської реторики купку правил та принципів. У 1957 книжку переформатував для широкого читача учень Странка Е. Б. Вайт.  Оглядачі переконують, що “Елементи стилю” вчать, як чітко виражати свої думки, без зайвих слів та речень, із чіткою ідеєю, яка несе сенс.

Результат пошуку зображень за запитом "The Affluent Society"

Джон Кеннет Ґелбрейт  “Суспільство достатку” (The Affluent Society) (1958)

Джон Гелбрейт, один з найбільш великих і впливових сучасних американських економістів. “Суспільство достатку” – провокативна, людяна та розважлива – книжка, яка впливала на американські розуми від 50х, 60х та до падіння Берлінської стіни. Потрапила у рейтинг 100 найкращих книг усіх часів за версією журналу Ньюзвік.  Класичний текст на тему «економіки достатку» оголює небезпеки індивідуального і соціального самозаспокоєння щодо економічної нерівності. Чому ми так шануємо продуктивність, якщо при цьому виробляємо дуже багато “непотрібних” товарів, через великий пресинг реклами? Чому шкодуємо витрачати кошти на життєво важливі публічні потреби, у той час як, ігноруємо марнотратність у сфері приватного сектору економіки? Про ці та інші питання, розповідає книжка Гелбрейта.

Результат пошуку зображень за запитом "The Uses of Literacy"

Річард Хогарт “Про користь грамотності. Деякі аспекти життя англійського робітничого класу” (1957)

Річарда Хогарта вважають основоположником “культурних досліджень”. У книжці “Про користь грамотності” він намагався зрозуміти зміни у культурі Британії після “массифікації”. Досліджуючи культуру англійського робітничого класу з 1930-х до 1950-х рр., Хогарт робить літературно-критичний розбір публікацій популярної преси, аналізує дебати про культурну цінність засобів масової комунікації і нових форм популярної культури, спираючись на власний досвід (він сирота з робочих кварталів англійського міста Лідс). Для Хогарта культура робітничого класу 1930-х рр. – «багата та повна життя», відзначена глибоким почуттям общинності. Це культура, створена людьми і для людей. Вчений вважав, що необхідно збереження і подальший розвиток старої високої культури і культури його юності, оскільки і та і інша далекі від сучасної комерційної популярної культури і тому знаходяться під загрозою зникнення. Хогарт поділяв думку своїх соратників, що разом зі зникненням цієї культури існувала і загроза зникнення традиційного способу життя британського робітничого класу.

Результат пошуку зображень за запитом "Notes of a Native Son"

Джеймс Болдуїн “Записки сина Америки” (Notes of a Native Son) (1955)

Перша нехудожня публікація Болдуїна – це збірка десяти есе письменника, які раніше з’являлися в таких журналах, як Harper’s Bazaar, Partisan Review і The New Leader. Есе переважно висвітлюють тему расизму в Америці і Європі і описують особистий досвід дорослішання Болдуїна в подібного роду умовах. Сам Болдуїн називав цю книжку, дуже важливим шляхом самопізнання.

Результат пошуку зображень за запитом "The Nude: A Study of Ideal Art"

Кеннет Кларк “Оголеність: дослідження ідеального мистецтва” (The Nude: A Study of Ideal Art) ( 1956)

Автор знайомить з розвитком жанру оголеної натури від його витоків до сучасності, виявляючи в ньому такі специфічні напрямки, як “оголеність енергії”, “оголеність пафосу”, “оголеність екстазу” та ін. Оригінальне трактування теми, жива, доступна мова, цікавий підбір ілюстрацій привертає увагу не тільки фахівців, але і широке коло читачів. У контексті свого часу, середини 1950-х років, Кларка пояснює оголеність в історії мистецтва, від греків і римлян до Пікассо і постімпресіоністів.

Результат пошуку зображень за запитом "Isaiah Berlin (1953)"

Ісайя Берлін “Їжак і лисиця” (1953)

Один із найвидатніших філософів XX століття cер Ісайя Берлін у есе “Їжак і Лисиця” поділив світ на “їжаків” і “лисиць”, опираючись на давньогрецьку притчу. Для Берліна лисиця і їжак символізують дві принципово різні стратегії в досягненні мети: хитромудра лисиця постійно винаходить різноманітні способи, щоб атакувати їжака, тоді як їжак захищається від її нападів одним-єдиним, але незмінно ефективним способом – звертаючись в клубок і виставляючи колючки. Тому завжди перемагає.

Результат пошуку зображень за запитом "En attendant Godot"

Семюел Беккет “Чекаючи на Ґодо” (Waiting for Godot) (1952/53)

П’єса-абсурд (а деякі п’єси та поетичні збірки теж потрапили до цього топ-100, автор добірки Роберт Крум пояснює це умовністю не-жанру нон-фікшн) ірландця Семюеля Беккета, в якому два персонажі – Володимир та Естраґон — нескінченно і даремно чекають когось на ім’я Ґодо. Відсутність Ґодо, так само як і багато інших аспектів гри, призвели до появи різних інтерпретацій від часу прем’єри. Її було визнано “найвизначнішою англомовною п’єсою 20-го століття “. Waiting for Godot – це англомовний переклад Беккета його власної оригінальної французької п’єси En attendant Godot і має підзаголовок (тільки в англомовній версії) “трагікомедія у двох діях “.

Результат пошуку зображень за запитом "A Book of Mediterranean Food"

Елізабет Девід “Середземноморська кулінарна книга” (A Book of Mediterranean Food) (1950)

Елізабет Девід уродженка шанованої та відомої британської родини, із невдалою кар’єрою художниці та акторки, врешті стала “матір’ю” британської кухні. Після вимушених подорожей країнами Середземномор’я (під час втечі від німців зі своїм чоловіком) вона написала ряд статей про місцеву кухню. Саме завдяки їй у Британії дізнались про велику кількість середземноморських страв та інгредієнтів (як паста, сир пармезан, оливкова олія, салямі, баклажани, червоні й зелені перці й цукіні). Через своє шляхетне походження вона була противницею харчових спрощень та заміни дешевшими продуктами.

Джерело: The Guardian

Матеріал підготовлено в межах спецпроекту з виданням lb.ua

(Visited 741 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com