100 найкращих нон-фікшн книг усіх часів. Друга десятка

фото: Elizabeth Baddeley

Ми продовжуємо слідкувати за проектом британської газети The Guardian 100 найкращих нон-фікшн книг усіх часів (виданих англійською).  Ми вже розповідали про першу десятку, яку обрала редакція газети на чолі із Робертом Маккрамом. За цей час видавництво Наш формат вже встигло видати українською одну із книг учасниці першої десятки Наомі Кляйн “Змінюється все. Капіталізм проти клімату” та от-от має вийти з друку перше із списку дослідження Елізабет Колберт “Шосте вимирання”.  Усі книжки розташовані в хронологічному порядку від найновішої і до найстарішої.

1.”Північ” (North) Шеймас Гіні, 1975

Як і його друг Тед Хьюз (четвертий у списку) Гіні був одним із найкращих англомовних поетів XX сторіччя. Крім внеску у світову поезію, Гіні ще зробив внесок у культуру порозуміння у його рідній Північній Ірландії. Протягом 30 років він намагався вести переговори і заспокоювати численні криваві сутички під час громадянської війни. Все життя він був посередині між великими ворогами – протестантами та католиками.  У збірці “Північ” Гіні ще не був таким дипломатом, яким стане потім. Його емоції щирі та оголені.  Усе життя від так і залишиться “внутрішнім емігрантом” у рідній країні.  У 1995 році Гіні присудили Нобелівську премію.

2. “Пробудження” (Awakenings ) Олівер Сакс, 1973

Ця книжка належить до дуже впливових медичних книжок, які і досі викликають реакцію та теми для обговорень. Сакс – нейпропсихолог та письменник, який майстерно перетворив історії хвороб його паціентів на історії-бестселери. “Пробудження” надхнуло на творчість багатьох письменників та драматургів. Зокрема і автора п’єси A Kind of Alaska Гарольда Пінтера. Ключові теми – пробудження, закам’яніння, та знову пробудження через десятиліття, у світі, який зовсім не схожий на звичний. Усі стани, описані в книзі, насправді ставались у житті Сакса. Епідемія “сонної хвороби” почалась у 1916 і тривала аж до 1920-х років. Близько 5 мільйонів були уражені. Більшість із цих людей мали летаргічний енцефаліт в його гострій стадії. Решта змогли вилікуватись завдяки перебуванні у замороженому стані, подалі від людей. Сакс працював із такими хворими, що і стало основою для книжки.

3. “Жінка-євнух” (The Female Eunuch) Жермен Ґрір, 1970

Ця книжка австралійської письменниці та дослідниці Жермен Ґрір стала вже класикою полеміки та риторики на тему феміністичного питання. У свій час ця книжка була революційною, прикладом вільного вираження думок. Тоді ж “Жінка-євнух” стала бестселером. Анархістка Ґрір, як вона сама себе називала, визначала свою мету як «звільнення жінок», на відміну від «рівності з чоловіками». Вона стверджує, що звільнення жінок означало охоплення гендерних відмінностей у позитивному ключі — боротьбу за свободу жінок визначати їх власні цінності, розташовувати власні пріоритети і визначати свою долю. Рівність Ґрір бачить як асиміляцію і налаштованість жити життям «невільних чоловіків».

4. Awopbopaloobop Alopbamboom Нік Кон, 1969

Книжка британського рок-журналістка Ніка Кона присвячена дослідженню поп-культури наприкінці XX століття, з яким ніяка робота не може зрівнятися. Досліджує цю тему вже 20 років. Ніхто, крім Ніка Кона, так глибоко не занурювався у поняття поп-музики, так безстрашно та безкопромісно. Винайшов новий жанр – критику рок-музики. Починаючи від 1956 та 1968, Кон описав усі музичні лихоманки від диско, важкого металу до гранжу, глем-року, техно, панку та ще багатьох піджанрів.

 

5.  “Подвійна спіраль” (The Double Helix) Джеймс Ватсон, 1968

Ватсону було всього 24, коли він разом із Френсісом Кріком розшифрували структуру ДНК, “молекулу життя”. Це була одна із революцій, яка назавжди змінила біохімію. Пізніше обидва отримали Нобелівську премію.  Згодом усю історію із відкриттям Вастон описав у автобіографічній книзі “Подвійна спіраль”. Вирішив її написати відразу після відкриття. Використовував свої листи до батьків. Його колеги розкритикували чернетку книжку. Про деяких він висловився різко. Критики відзначали, що в книзі деякі люди зображені надто суб’єктивно і навіть карикатурно, в тому числі Розалінд Франклін. Пізніше Ватсон визнав, що його враження про Розалінд були невірні, і вже після її смерті в епілозі книги позитивно відгукнувся про її заслуги в науковій сфері.

6. “Проти інтерпритації” (Against Interpretation) Сьюзан Зонтаг, 1966

Сьюзан Зонтаг вважала себе письменницею, проте під час написання романів, вона писала багато статей і аналітичних праць. І саме вони стали ключовими для її визнання. Зонтаг була чи не першою, хто поставив питання про відсутність непрохідної стіни між “високою” і “низькою” культурою, а статті, що увійшли до збірки “Нотатки про кемп” і есе “Про стиль” сформували цілу епоху в історії критичної думки ХХ століття. Книга “Проти інтерпритації”, вперше опублікована в 1966 році, до цих пір залишається одним з найбільш вражаючих прикладів картографії культурного простору минулого століття.

7. “Арієль” (Ariel) Сільвія Плат, 1965

Сильвію Плат називають однією із найбільш обдарованих та оригінальних поетів минулого століття. Її поезію прирівнюють до термоядерного вибуху у світі тогочасної лірики. “Арієль” пов’язують із першими роками шлюбу Плат із Тедом Хьюзом. Вірші із цієї збірки вважаються найкращими в доробку поетеси. У друці вірші вийшли вже посмертно, у 1963-му після затяжної депресії році Сильвія Плат покінчила життя самогубством.

8. “Таємниця жіночності” (The Feminine Mystique) Бетті Фрідан, 1963

Книжка, яка спричинила другу хвилю фемінізму та розчарування у американських домогосподарок. Бетті Фрідан хресна мати післявоєнного жіночого руху у США стала феміністкою випадково. Розповідала, що навіть не уявляла, що є жіночі проблеми. Про них почала дізнаватись від однокласниць. На базі їх розповідей та опитування написала свою першу статтю. У книжці “Таємниця жіночності” Фрідан розповідає, що поняття «жіночність» придумали чоловіки, щоб виправдати роль матері і домогосподарки, яка відводиться жінці в сучасному світі.

9. «Становлення англійського робітничого класу» (The Making of the English Working Class) Едвард Томпсон,  1963

Ця праця вважається впливовим щедевром із опису життя Британнії в доіндустріальний період. А також опис досвіду звичної людини у ті часи. Томпсон відомий історик та соціолог, проповідник соціального гуманізму та західного марксизму. У книжці він намагався надати гуманістичних рис соціальній історії. Критикує тих, хто описує робочий клас, як нелюдське статичне явище. Ця книжка зробила революцію в культурній та соціальній історії минулого століття. Особливо вплинула на студентів тих часів. Томпсон перший описав свідомість робочого класу.

10. «Мовчазна весна» (Silent Spring)  Рейчел Карсон, 1962

Біолог Рейчел Карсон написала книжку про шкідливий вплив пестицидів на навколишнє середовище. У цьому дослідженні вперше розглянули негативний вплив ядохімікатів на навколишню природу, особливо на птахів. Карсон звинуватила хімічну промисловість у дезінформації, а владу у несерйозній довірі до виробників агрохімікатів. В кінці 1950-х років Карсон звернула увагу на проблеми охорони навколишнього середовища, особливо на ті, які, на її думку, були викликані синтетичними пестицидами. Книга користувалася популярністю, змусила значну частину американського суспільства задуматися про екологічні проблеми і викликала запеклий опір хімічних компаній. Незважаючи на нього, книга посприяла зміні законодавства про поводження з пестицидами, а в подальшому – повної заборони застосування ДДТ в сільському господарстві на всій території США і посприяла створенню Агентства з охорони навколишнього середовища.

Читати: 100 найкращих нон-фікшн книг усіх часів. Перша десятка

Матеріал підготовлено в межах спецпроекту з виданням lb.ua

(Visited 802 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com