10 трилерів, від яких холоне кров

Дитинство закінчується десь тоді, коли до рук потрапляє перший якісний трилер. Він п’янить, мов перший поцілунок. І ти не такий, як був раніше. І очі твої бачать світ зовсім по-іншому. Такий самий ефект мають і праці Зигмунда Фройда…

Ця підбірка присвячена трилероїдам-гурманам, які вже скуштували салатик з жаху і хочуть перейти до гаряченького, від якого пройматимуть дрижаки.


1

Джеймс Паттерсон, Девід Елліс «Невидимка»


Джеймс Паттерсон – письменник-універсал: він створив детектива Алекса Кросса, низку дитячих книг для сина, який ненавидів читання, і один із наймоторошніших сюжетів ever. З тридцятки прочитаних торік жахастиків «Невидимка» була для мене найстрашнішою.

«Невидимка» – історія серійного вбивці, маніяка, злочинних подвигів якого ніхто не бачить, поки агентці Еммі Докері не спадає на думку проаналізувати пожежі, схожі на ту, у якій загинула її сестра. І тут починається таке, що навіть отруєному нуаром мозку лячно уявляти. Десятки надрізів, які точно імітують те, що робить з тканинами вогонь, і величезні дози чаду, щоб жертви не змогли опиратись. А все чому – я не дарма згадувала Фройда у вступі – через дитячу травму.

Читати: 40 найбільш заплутаних трилерів. Перша десятка


2

Phil Hogan «A Pleasure and a Calling»


Майже впевнена, що ви ніколи не чули про британця Філа Гогена. Про нього навіть немає статті у Вікіпедії. Замало честі як для творця трилера про людину, яку ви швидше за все не запам’ятаєте і не сприйматимете як загрозу.

Герой «Насолоди і поклику»містер Гемінг – агент з нерухомості, який береже дублікати ключів від кожного проданого будинку. Він чекає, поки нові власники трохи обживуться, а потім починає непомітно спостерігати за їхнім побутом: гортає фотоальбоми, п’є чай на кухні, нишпорить у комп’ютерах та гардеробах. Він дуже хороший агент і продає багато будинків, а ще одержимий, готовий на все, щоб отримати своє. І що далі в текст, то більше хочеться змінити усі замки у хаті.

Читати: 40 найцікавіших трилерів. Друга десятка


3

 Томас Гарріс «Мовчання ягнят»


Томас Гарріс писав кримінальну хроніку для низки американських видань. Тоді він, мабуть, і не підозрював, що породить одного із найвідоміших і найінтелектуальніших літературних маніяків – канібала Ганнібала Лектера.

У другій книзі серії – «Мовчанні ягнят» – злочинний геній за ґратами, але саме йому випадає допомагати ФБР у гонитві за невловимим Баффало Біллом. Бо є між ними дивне кохання… пардон, зв’язок. Один поїдає жертв – делікатеси з людятини, інший – знімає з убитих жінок шкіру з дуже дивною метою, а потім топить те, що залишилось. І обидва вони дуже небезпечні.


4

Брет Істон Елліс «Американський психопат»


Мене лякають люди, які читали цю книгу. А ще більше лякають ті, кому вона сподобалась. «Американський психопат» за зашкальним рівнем жорстокості приховує доволі безликого персонажа, який живе брендами, відеокасетами, солярієм і хіттю. Брет Істон Елліс написав героя нашого часу, який вийшов з «Механічного апельсина» і прагне убивати. Миле личко і десяток кровожерних демонів, про яких ніхто не підозрює.

Після десятка сторінок кожен читач розуміє, чому видавництва боялись таке друкувати. Хоча, є чутки, що оригінальний рукопис був ще жорстокішим і натуралістичнішим. А ще Патрика Бейтмена так і не вкинули за ґрати. Він ще десь блукає.

Читати: #ДвіДумки про другий роман Поли Гоукінз «Глибоко під водою»


5

Ania Ahlborn «Brother»


Аня Елборн – авторка низки страшних і дуже страшних романів. Її «Братик» про родину, яку дозволю собі описати словами Павла Глазового: «ох, сімейка, так сімейка, хоч тікай із дому». Зрештою, саме втечу планує юний Майкл Морроу, який не розділяє сімейних традицій, які оцінив би Ганнібал Лектер. Він ближчий до нормальності, ніж його матір, батько, а надто брат Рібел. А ще він закоханий. І йому по-справжньому страшно. Майкл боїться рідних, решта світу для нього геть не така небезпечна.

Морроу живуть дуже бідно поблизу гір, та у їхніх холодильниках завжди повно м’яса. А ще на околицях постійно зникають молоді дівчата. Збіг? Не думаю.

Читати: Не варто ворушити старі скелети, вони можуть бути дуже небезпечними


6

Mo Hayder «The Devil of Nanking»


Невгамовна британська дослідниця Грей, яка вивчає різанину у Нанкіні – страшний злочин японських військових – вирушає до професора, який володіє безцінним відеозаписом. Зрештою, старий китаєць погоджується показати плівку, якщо англійка дізнається секретний інгредієнт довголіття ватажка якудза.

Текст помережаний ретроспекціями, які відкривають минуле і професора, і Грей. В обох стільки страшних спогадів, що вистачить на десяток трилерів. От тільки втручатись у справи якудза – не найкраща ідея для вчених.


7

Даніел Коул «Лялька»


Тут рідкісний вид серійного убивці – маніяк зухвалий та стратегічно мислячий. Убивця-ляльковод (чи точніше лялькотворець) пропрацьовує декорації і готує реквізит – Франкенштейна із шести людських запчастин (чогось такого можна чекати від письменника-медика). Він хоче епатувати, прагне отримати якнайбільше уваги преси. Він уже на сцені. Це його бенефіс.

А ще він уже обрав матеріал для наступної ляльки – шість нових жертв, для яких навіть призначив час смерті. Хто у цьому списку? І чи вдасться їм втекти від долі, визначеної психопатом.


8

Гілліан Флінн «Гострі предмети»


«Гострі предмети» – дебютний твір Гілліан Флінн і трохи менш відомий, ніж вже екранізовані романи «Загублена» та «Темні таємниці». Та все ж не той варіант, коли перший млинець глевкий. «Гострі предмети» змушують героїню повертатись туди, де вона не хоче бути, і переживати те, від чого намагалась втекти. Її призначення – врятувати дівчаток і зупинити страшного убивцю.

Написаний темними ночами і на вихідних, трилер змусить вас тремтіти і хвилюватись, адже здається, що лезо маніяка на відстані подиху.

Читати: Ґіліян Флінн. Загублена: історія божевільного шлюбу
Читати: «Загублена» vs «Мовчазна дружина»


9

Тесс Ґеррітсен «Хірург», «Асистент»


Думаю, варто виділити детективи від медиків в окремий жанр за їхню детальність та винахідливість у розчленуванні жертв. Ці два твори відкривають немаленьку серію про розслідування Джейн Ріццолі. Буде добре, якщо друком вийдуть усі 12 томів. Ви ж теж на них чекаєте, правда ж?

Хірург нападає на самотніх жінок, жертв сексуального насильства у Бостоні. Асистент, він же «Домінант» полює на подружні пари у Массачусетсі – і у жорстокості перевершує свого вчителя, візитівку якого переймає. Та навіть їм удвох не варто тягатись з Джейн Ріцоллі.

Читати: Роман про маніяка-хірурга, написаний професійним лікарем
Читати: Літо детективів: новинки + класика


10

Джинні Раян «Нерв»


Чи є якесь місце безпечніше за затишний куточок у власній кімнаті з комп’ютером? Не тоді, коли ти починаєш гру, з якої не можеш вийти. Джинні Раян звернулась до надактуального сюжету, який з роками тільки набиратиме обертів, – кібербезпека. Зачіпає вона і традиційну мерзоту, на яку люди здатні заради слави та грошей.

Той випадок, коли назва книги цілком передає стан читача, який долає сторінку за сторінкою. Після «Нерву» хочеться видалити всі акаунти в соцмережах і змусити гаджети позабувати паролі до WI-FI.

Читати: Поліна Кулакова: «Я пишу те, що мені подобається читати»


Жахливого вам читання!

(Visited 1 340 times, 1 visits today)
Юлія Дутка
Юлія Дутка
Трилероїд, інтроверт та психоаналітик-аматор. Ви хочете про це поговорити? За фахом - журналіст, та більше тяжію до редагування. Люблю соло-подорожі, важкий метал, м’яке світло, волохатих корів, Скандинавію та бензопили. Мрію попестити ісландських коників та потиснути руку Чакові Поланіку.
http://tarels.blogspot.com/%20