Домашні бібліотеки: 5 книголюбів і місця, де вони читають

фото: Houzz

Якщо ви полюбляєте читати книжки, ймовірно, вам буде цікаво дізнатися про книгозбірні інших бібліофілів: що вони читають і як відпочивають з книжками, як зберігають їх та управляють своїми колекціями. Домашня бібліотека часто розкриває особистість його/її власника. Бібліофіли по всьому світу діляться своїми топ-книжками і улюбленими місцями для читання – від двоповерхової бібліотеки до майстерно організованого затишного книжкового куточка. Редакція онлайн-платформи з реконструкції будинку та дизайну Houzz заглянула до 11 (для вас пропоную вибіркових п’ять – авт.) будинків книжкових шанувальників з усього світу, щоб побачити їхні рекомендовані для прочитання книжки, місця, де вони зберігають свої фоліанти, а також те, як їм вдалося зробили цей простір особливим.

1.Дворівнева бібліотека в Канаді

Хто тут читає: Іріс Лі разом з Едмундом Люком та їхніми трьома дітьми, 74-річна матір Едмунда – Мейша, лабрадор-ретривер.

Рід занять: Домогосподарка й мама.

Місце розташування: Ванкувер, Британська Колумбія, Канада.

Книжковий простір: Двоповерхова бібліотека заповнена книжковими полицями, які були виготовлені на замовлення в Індонезії, також пересувна драбина й величезне фортепіано.

Кількість книжок: Приблизно 6 500.

Характерні особливості: «Двоповерхова бібліотека стала причиною того, чому ми хотіли побудувати свій власний будинок, – каже Іріс. – Ми навмисно розмістили бібліотеку поруч з кухнею, адже хотіли, щоб це було місце, в якому б ми витрачали більшу частину нашого часу. Коли діти перебувають у школі, у мене є бібліотека. Я насолоджуюся завареною кавою та прослуховуванням улюбленої музики».

Найбільше отримує задоволення: «Для нас досить складно пристосувати бібліотеку для дому та вносити зміни відповідно до того, як зростають діти. Під час нашої першої зміни помешкання  дітям було 6, 8 і 10 років. Тепер двоє старших пішли до коледжу, тому ми додали два м’яких крісла для читання».

Як впоралася зі збільшенням колекції: «Наша бібліотека заповнена вщент. Щоразу коли я приношу нові книжки додому, мені потрібно звільнити місце для них. Моїм дітям часто важко відпустити деякі книжки. Тому я намагаюся  їх заспокоїти, запевнити в тому, що книжки знайдуть свої нові домівки, вони стануть улюбленими, наприклад, серед дітей моїх молодших двоюрідних братів або в шкільній кімнаті».

Що далі: «Ми любимо наш будинок і плануємо жити тут впродовж тривалого часу. Мене турбує лише те, що в якийсь момент мені стане незручно користуватися драбиною. Ми повинні знайти рішення для дому, наприклад, сходи по усьому периметру бібліотеки».

Дізналася, відколи в будинку «поселилася» книжкова колекція: «Мені ніколи не набридає і не втомлює наша бібліотека. Книжки стають приводом для розмови між нами. Деякі стають спільними «друзями». Я люблю, коли хтось з моїх дітей пригадує персонажа з книжки, а інший швидко приєднується, або коли хтось читає хорошу книжку і пристрасно рекомендує її іншому».

Коли зрозуміла, що «підсіла» на читання: «Мені було 9 років, і я тільки закінчила читати переклад китайської версії «Острову дітей» Керол Райрі Брінк. Я перенеслася в іншу частину світу, про існування якого не знала. Насправді, я нічого не знала про світ, окрім мого будинку і школи в крихітному переповненому місті Тайбей. Книжка відкрила мені очі, я захотіла більше. Я попросила маму відвести мене в книжкових магазинах і вже там почала шукати перекладені романи для дітей, які тільки могла знайти: «Мері Поппінс», «Денні – чемпіон світу», «Швейцарська сім’я Робінсон», «Таємничий Сад». Їх не було багато, але я прочитала кожну віднайдену книжку. Перш, ніж я зрозуміла, що я в пастці, я просто хотіла щораз більше читати».

Тепер читає: «Душа у плоті» Карла Зіммера, «Ця ідея повинна померти: наукові теорії, що блокують прогрес» за редакцією Джейн Брокмен, «Гаряче до холодного: Одіссея архітектурної адаптації», і китайська колекція давнього наукового листування на межі з китайською каліграфією, літературою та передісторією династії Тан. «Як правило, я читаю чотири книжки одночасно», – говорить Лі – «Одну в спальні, одну в бібліотеці, одну в автомобілі, та ще одна в моїй сумочці».

Далі у списку: «Люди часто розмірковують скільки книжок ми маємо і чи насправді ми плануємо їх прочитати. Моя відповідь така, що книжки є моїм планом життя. Колекціоную ті, які в моєму списку для читання. У нашому будинку є шість окремих списків  і кожен з них наповнений різноманітними книжками».

2.Устелений книжками передпокій у Франції

Хто тут читає: Mарі-Сесіль Пуіссочет та Ромен Гравель.

Рід занять: Вона займається довгостроковим плануванням у сфері споживання ресурсів; він – менеджер післяпродажного обслуговування.

Місце розташування: 18 округ (район) в Парижі, Франція.

Книжковий простір: Виконані на замовлення книжкові шафи у передпокої і книжкова шафа, яка належала прадіду Ромена Гравеля у вітальні.

Кількість книжок: Близько 500 книжок в передпокої та близько 130 книжок і 100 коміксів у вітальні.

Характерні особливості: «Ми вирішили намалювати межу навколо книжкової шафи у передпокої помаранчевим кольором, щоб візуально розділити довгий коридор та зробити контраст з синьою стіною вітальні. Коли ви входите в квартиру, ви бачите два простори», – говорить Марі-Сесіль Пуіссочет.

«Видання наукової фантастики на полицях вітальні були перенесені на верхні полиці, а інші – посортовані у зворотному алфавітному порядку, – говорить Гравель. – Раніше вони були розставлені від А до Я, але ми хотіли змінити порядок аби перед очима були нові видання».

Найбільше отримують задоволення: «Це дало нам змогу заповнити більшу частину коридору завдовжки 9 метрів [близько 30 футів]!», – каже Пуіссочет.

«Ми проводимо багато часу за читанням у вітальні, бо там стоїть зручний диван, і велике вікно позаду наповнює кімнату світлом», – говорить Гравель.

Як впоралися зі збільшенням колекції: «Коли рік тому ми переїхали в цю квартиру, ми вирішили упорядкувати свою колекцію і продали близько 100 книг через Інтернет», – говорить Пуіссочет.

Що далі: «Нам потрібно знайти гарні підставки для книг, особливо для книжкової шафи [яка вигинається навколо стіни зали], де книжки часто падають», – говорить Пуіссочет.

Дізналися, відколи в будинку «поселилася» книжкова колекція: «Коли ми працювали з архітектором інтер’єрів Поліною Брассенс, яка допомогла нам створити книжкову шафу, я дізнався про важливість вимірювання розміру книжок у проектуванні книжкових шаф. Вони повинні ідеально їм відповідати, щоб ефективно заповнити простір», – говорить Пуіссочет.

Коли дізналися, що «підсіли» на читання: Для Гравеля це було у віці 9 років, коли він прочитав книжку «Навколо світу за 80 днів» Жюля Верна. Пуіссочет каже, що її прозріння прийшло з «Сірга: Королева африканського Буша» Рене Гійо.

Тепер читає: Гравель: «Храм Золотого Павільйону» Юкіо Мішіма. Пуіссочет: «Дев`ять принців Амбера» (восьме видання) Роджера Зелазни.

Далі у списку: Гравель: «Я читатиму «Хроніки Дерін» Кетрін Куртц». Пуіссочет: «Читатиму дев’ятий номер Амбер перед тим, як знову взятися за книгу «Погоня за вівцею» Харукі Муракамі, щоб пригадати атмосферу нашої останньої подорожі до Японії. Нам подобається чергувати класичні романи, наукову фантастику та фентезі».

3.Затишна печера-читальня в Японії

Хто тут читає: Mакіо Кузумакі.

Рід занять: Вчитель середньої школи.

Місце розташування: Район Хіно в Токіо, Японія.

Книжковий простір: Двоповерхова книжкова шафа у вітальні, вбудована в проміжках між структурними кедровими стовпами, а також робоча кімната на другому поверсі.

Кількість книжок: Приблизно 3 000.

Характерні особливості: «Я звернувся до архітектора Такеші Аракі із проханням створити печероподібну робочу кімнату для мене».

Найбільше отримує задоволення: «Відчуваю себе трохи під замком й неочікувано в безпеці у моїй робочій кімнаті з двома маленькими вікнами, двома стінами, та вбудованими книжковими шафами».

Як впорався зі збільшенням колекції: «Книжки недбало відсортовані власниками:  моєю дружиною, моєю матір’ю і мною. У нашому попередньому будинку ми мали так багато книжок, що не могли сказати, що де знаходилося. Тому після переїзду, ми вирішили, що нарешті розставимо всі видання в книжкові шафи!

Однак за кілька років відтоді наші книжкові шафи стали цілком заповненими. Ми намагаємося не купувати нові книжки, поки ми маємо непрочитані в руках. Але це таки важко для нас. Темпи нашого читання повільніші, ніж придбання книжок!».

Дізнався, відколи в будинку «поселилася» книжкова колекція: «За допомогою цих величезних книжкових шаф  ми можемо дуже легко сказати, де лежить книжка. Коли я дивлюся на назву на корінці, я пам’ятаю, на що схожа ця історія, що я думав і відчував, коли читав її».

Коли дізнався, що «підсів» на читання: «Я виріс у родині любителів книжок, як і моя дружина. Тому читати і зберігати книжки – це природно для нас».

Тепер читає: «Книжку документальної літератури «Ікусаба ну Тоудоумі» кінорежисера Чіе Мікамі. Зважаючи на те, що я викладаю навчальний курс і організовую шкільні екскурсії в Окінаві, також прочитав десятки книжок про культуру острова Окінава, суспільство та історію останніх років».

Далі у списку: «Новела «Аоі Хана» автора Йо Хенмі. З нетерпінням чекаю на протистояння експериментального та апокаліптичного світів».

4.Домашня бібліотека блогера у Великій Британії

Хто тут читає: Кейт Ватсон-Сміс.

Рід занять: журналістка і блогерка з тем інтер’єру та дизайну на сайті «Mad About the House».

Місце розташування: Лондон, Англія.

Книжковий простір: Окрема читальня зала з книжковими полицями від підлоги до стелі та зручним кріслом.

Кількість книжок: Близько 2 000.

Найбільше отримує задоволення: «У тому, що я маю! Це дуже заспокійливе місце. Зважаючи на те, що я працюю з дому, коли маю стресові ситуації або занадто багато роботи, я просто заварюю чашку кави і сиджу там протягом 20 хвилин – навіть не читаючи, просто сиджу».

Як впоралася зі збільшенням колекції: «Я не впевнена, що нею треба управляти. Вона доглядає за собою. Я ніколи не зможу викинути книжку. Коли ми переїхали, будинок потрібно було повністю оновити. Тому книжки лежали у складському приміщенні протягом шести місяців. Коли згодом ми їх розпакували, кожна з них була як вітання старого друга. Навіть якщо я не можу пригадати сюжет, я неодмінно пам’ятаю, де я її читала, і це миттєво повертає в той час і місце в моєму житті».

«Мій чоловік був за те, щоб все продати, аби вивільнити більше місця, але ніщо моє не було продано. Тепер ми побудували ще одну стіну подібних полиць на переобладнаному горищі».

Що далі: «Мені подобається все так, як воно є».

Дізналася, відколи в будинку «поселилася» книжкова колекція: «Мені подобається цитата Хораса Манна: «Будинок без книжок, як кімната без вікон». Я не можу жити в будинку без книжок – він буде голим, незавершеним і дисгармонійним. Важливо, що ви можете просто піти і захопити книгу з полиці, і знайти щось нове в ній. Я люблю фамільярність з проштудійованою улюбленою книжкою».

Коли дізналася, що «підсіла» на читання: «Я завжди була завербованою. Я – єдина дитина в сім’ї, а це ідеальна розвага для одного. Я читаю книжки щодня. Пам’ятаю, в 6 років, сидячи на конячці в моїй ігровій кімнаті, я могла дістати до книжкових полиць, де мої батьки зберігали видання, які не вміщалися у вітальні. Згадую «Олівера Твіста» Діккенса. В мене були певні очікування, бо я бачила фільм. Назва була мені знайомою. Але я потім розгубилася, бо могла читати слова, але й гадки не мала, про що йшлося в реченнях».

Тепер читає: «Здається, я плавно балансую між криміналістикою та історією. Нещодавно закінчила читати кілька книжок про Тюдорів (Філіппи Ґреґорі, Елісон Уейр і Джозефіни Тей), які чергувалися з деякими досить темними скандинавських трилерами Юссі Адлер-Ольсен. Зараз читаю «Ідеальний шпигун» Джона Ле Карре.

Далі у списку: Розпочну серію «Сандро Челліні» Крістобера Кента, події якої відбуваються у Флоренції, куди збираюся у відпустку. У черзі також «Дівчина у потягу» Поли Гоукінз.

5.Індивідуальний куточок для читання в Німеччині

Хто тут читає: Kатя Швайцергер.

Рід занять: Головна редакторка блогу про моду і стиль життя «LesMads».

Місце розташування: Берлін, Німеччина.

Книжковий простір: «Наші книжкові полиці виготовлені на замовлення меблевою компанією MOEBEL Horzon, заснованою відомим письменником Рафаелем Хорзоном, чудово підходять для цього куточка нашої квартири. Поряд з цим, у нас є кілька книжок на підлозі, що додає затишку і може здатися, наче ми накопичуємо більшу колекцію. Я люблю сидіти там і читати».

Кількість книжок: «Я не можу точно оцінити скільки у нас книжок, але я б сказала  щонайменше кілька сотень, можливо тисяч».

Найбільше отримують задоволення: Дещо хаотичний візерунок, який є результатом різних кольорів і розмірів книжкових корінців. І той факт, що домашня бібліотека створена за індивідуальними потребами.

Як впоралася зі збільшенням колекції: «Я не впевнена, що я це роблю. Просто наповнюю колекцію і кладу книги на підлозі. На щастя, ми нещодавно переїхали у велику квартиру».

Що далі: «У мене немає конкретного плану, за винятком того, що читальня повинна наповнюватися новими книжками. У моєму списку вже є кілька нових, серед них «Унаочнений довідник для затишних будинків» і «На твоєму обличчі» Mаріо Тестіно.

Дізналася, відколи в будинку «поселилася» книжкова колекція: «В оточенні книжок мені ніколи не буває надокучливо».

Коли дізналася, що «підсіла» на читання: «Завжди любила книжки. Моя мати завжди багато читала, тому її ентузіазм вплинув на мене!».

Тепер читає: «Зима поблизу» Mірни Функ. Це історія молодої німецької єврейки на ім’я Лола в Берліні та Тель-Авіві. Уперта і свавільна, суперечлива і сповнена ентузіазму, вона намагається знайти свою ідентичність і своє власне життя.

З домашніми бібліотека інших учасників можна ознайомитися тут.

Далі у списку: Розкажіть нам, що у Вашому списку для читання і де ви любите усамітнитися з книжкою. Пропоную також використовувати спільний хештег #домашнябібліотека, щоб обмінюватися ідеями та окрилювати інших своїм прикладом. 

Переклала Марічка Удуд, усі фото Houzz

Джерело: блоґ ВСЛ.

Marichka Udud
Літературна оглядачка, фотографиня, фасилітатор-інтерн Монтессорі освіти, громадянка Всесвіту. Понад 5 років скрупульозно розглядає і пише про книжки, здебільшого дитячі. Більше ілюстрацій, менше слів - рівноцінно для роздумів та розмови з дитиною-в-собі. Читає з і для своєї дитини. Поміж тим, уміє вправно складати коробки. Останнім часом випадає читати тільки в транспорті та в часі очікування когось/чогось. Найбільше жахіття реальності, аби книжки не перетворилися на поличкову колекцію (чим загрожує нестачу часу їх читати).
http://marichkaudud.com

31 thoughts on “Домашні бібліотеки: 5 книголюбів і місця, де вони читають

    Залишити відповідь