Що читають цього літа працівники Yakaboo.ua

Ми надихнулися матеріалом про розповіді відомих письменників про прочитане влітку і вирішили розпитати колег, а що ж вони запланували на це літо. У матеріалі відгуки працівників книгарні Yakaboo.ua про те, що вони гарного прочитали цього літа, і що планують ще прочитати.

іван

Іван Богдан, генеральний директор Yakaboo.ua

Читаю переважно бізнес-літературу, оскільки бізнес для мене – це робота, хобі та захоплення всього мого життя. Серед прочитаного окремо можу виділити: Кім У. Чан “Стратегия голубого океана”, Ден Кеннеді “Жесткий менеджмент” і “Жесткий тайм-менеджмент”, Тоні Шей “Доставка щастя”,
Кейт Феррацці “Никогда не ешьте в одиночку и другие правила нетворкинга”, Карл Сьюелл Клиенты на всю жизнь”, а також Джима Коллінза “От хорошего к великому”

Після народженням доньки перечитав усього Комаровського – це обов’язкова програма)) І ще сподобалися Масару Ібука “Після трьох уже пізно” і Памели Друкерман “Французьке виховання. Історія однієї американської мами в Парижі”.

Артем

Артем Літвінець, керівник книжкового спрямування

На кожні десять придбаних книжок у мене тільки дві прочитані – книжкові полиці заповнюються дуже швидко, а ось часу на все бажане явно не вистачає. Чим глибше копаєш в якусь тематику або жанр, тим довший список того, що хочеш прочитати – та й кожного місяця з’являються у продажу 2-3 чудові книжки, які ну просто не можна не купити.

Перед відпусткою закінчив “Сина” Філіпа Майера. Монументальна й епічна сімейна сага про життя кількох поколінь американської сім’ї з середини дев’ятнадцятого століття до початку двадцять першого. Цілком ймовірно, що це найкраща книга, яку я прочитав у 2016 році – неможливо відірватися.

Вже у відпустку взяв 4 книги – задовольнити свій різножанровий попит. Почав з “Первому игроку приготовиться” Ернеста Клайна – книжка, про яку ви почуєте незабаром, тому що її екранізацію вже готує Стівен Спілберг (це, до речі, один з найбільш очікуваних фільмів в нинішніх рейтингах).

Досить живий кіберпанк / антиутопія – читається швидко і легко, сюжет невибагливий, але цікавий. Навряд чи буду перечитувати коли-небудь, але задоволений, що дібрався до неї – дуже вже багато премій і хороших відгуків цей роман отримав після виходу.

Зараз читаю “Волшебники” Льва Гроссмана. Це такий собі “Хоггвартс 18+” – з сексом, наркотиками й вбивствами. Джордж Мартін з приводу цієї книги сказав, що: “Порівнювати “Чарівників” і “Гаррі Поттера”– все одно, що порівнювати ірландський віскі та слабо заварений чай” – шанувальників Гаррі Поттера ображати, звичайно, не треба, але у “Чарівників” точно цільова аудиторія інша.

У запасі на кілька майбутніх днів відпустки є ще дві книги: “Навіщо читати” – нарис французького письменника і видавця Шарля Данцига про читання та “Договориться можно обо всем!” Гевіна Кеннеді – практичний посібник з ефективних переговорів, який я стабільно перечитую раз на рік.

Точно знаю, що буду днями читатиОрігінали Адама Ґранта – буквально декілька днів тому вийшов її український переклад, який я чекав ще з лютого і після повернення з відпустки обов’язково прочитаю.
Решта планів на майбутнє читання скласти складно, тут вже “як піде”. І хоч є у мене вдома поличка, на яку потрапляють “най-най” з непрочитаних книжок, але практика показує, що завжди щось йде не так і ось вже черговий роман «зі свіженьких» вклинюється між запланованими.

Таня-(укр)

Тетяна Дудник, PR-менеджер книжкового спрямування

Почалося літо з “Евы Луны” Ісабель Альєнде. Дуже люблю магічний реалізм і улюблений Маркес вже весь прочитаний-перечитаний. Ви ж знаєте, що Альєнде називають “Маркесом у спідниці”?

Потім захотілося чогось легкого і згадалася рекомендація друга – “Время смеется последним” Дженніфер Іган. 13 не пов’язаних сюжетно між собою розділів, які показують героїв у різний час. І таки так, він сміється останнім.

Потім, перш ніж поїхати у відпустку, треба було вибрати книги для сина і, відповідно, самій  їх прочитати. Це “Дикі лебеді” Андерсена в новому українському перекладі і “Чи вмієш ти свистати, Юганно?” Ульфа Старка. У першій занадто багато бога, друга прекрасна, як і “Диваки і зануди”.

У відпустці читала нову книгу Елізабет Страут “My Name Is Lucy Barton”. Вражена “Олівією Кіттерідж”, не захотіла чекати перекладу. До речі, читається дуже легко. І “The Strange Library” – фантастично оформлене видання чомусь неперекладеного досі оповідання Харукі Муракамі.

Про фахову літературу теж не забуваю, навіть влітку. “PR в реальном времени” Михайла Умарова написана легко і розповідає про сучасні вимоги професії.

У найближчих планах – “О чем я говорю, когда говорю о беге” Харукі Муракамі. Хочеться порівняти власні відчуття і його думки. А в серпні повинна вийти його нова книга – збірка оповідань “Чоловіки без жінок”! Це, звичайно ж, must read. І нарешті налаштована прочитати “Покора” Мішеля Уельбека. З огляду на події, що відбуваються в світі, тема актуальна і цікава.

Анжеліка
Анжеліка Правило, керівник HR-служби

За порадою моєї подруги, яку я дуже поважаю, в період літньої відпустки планую прочитати «Дело не в кофе. Корпоративная культура Starbucks». Книга про ставлення до співробітників, про партнерські відносини між керівником та підлеглим.

Кирил-(укр)

Кирило Муллов, керівник служби складської логістики

Цього літа читав “Все те незриме світло” Ентоні Дорра і “Син” Філіппа Майера, нереальні книги, замість відпустки можна читати, повне занурення, можна не їздити нікуди, подорожуєш разом з сюжетом. Я один із тих, хто бачить усі книжки, коли вони до нас надходять, і маю можливість погортати, а взагалі Артем Литвинець, мій постачальник якісної літератури, жодного разу ще не обдурив.

Іра

Ірина Ночна, редактор відділу контенту

Моє «літературне літо» почалося з несподівано натхненної книжки про прибирання «Викинь мотлох із життя!» (від якого я вже встигла позбутися за філософією прочитаної книжки).  Взагалі, я не фанат подібних мотиваційних книг, але одного дня усвідомила, що мені потрібне кардинальне прибирання і … не обійтися без цієї книжки)) На щастя, вона дійсно про прибирання (як складати, наприклад), а не про те, як потрібно міняти щось в собі, думати позитивно тощо.

Також мене приємно здивував та вразив мене своїм абсурдом і незвичністю (в хорошому сенсі) відомий у вузьких колах роман «Добро пожаловать в Найт-Вэйл!». Я вже давно чула про першу книгу, вона була досить популярна місяці два тому.
Оскільки літо – час відпочинку та подорожей, зараз читаю книжку Ільфа і Петрова «Одноэтажная Америка», яка була написана на основі реальної подорожі радянських авторів в Америку. Тут вже звичний іронічний стиль письменників. Також взялася за книжку про відому мандрівку Рауля Амундсена. Взагалі, книжки про різні подорожі та відкриття – моя слабкість) Особливо, якщо мова йде про холодні місцини, такі як Арктика й Антарктика. А також з нетерпінням чекаю на вихід українських перекладів Асі Казанцевої та «Біллі Міллігана»!

Галя

Галина Соколова, менеджер з напрямку “Книжки”

Цього літа прочитала 11 книжок. Зараз читаю Стівена Кінга “Темная Башня. Стрелок. Извлечение троих. Бесплодные земли” і Жана-Крістофа Гранже Лонтано. Кінга я намітила почитати вже давно, тільки чекала, коли книжка буде в наявності. Чула і читала багато відгуків, що ця вона зовсім не схожа на інші твори автора. Стало цікаво. Після прочитаних штук десяти його страшилок захотілося порівняти. Переконалася, так, дійсно, наче хтось інший писав. Цікаво. Щодо Гранже – я всі його книжки прочитала в міру того, як вони виходили. Це один з моїх найулюбленіших авторів.
Раджу прочитати «Катушку синих ниток» Енн Тайлер. Вона дуже легко написана і читається на одному диханні. Крім того вона допоможе всім нам згадати та задуматися про сімейні цінності – на противагу загальнолюдським, які зараз мусуються всюди – в книжках, новинах, соціальних мережах.
Планую прочитати «Литературного призрака» Девіда Мітчелла. І ще, що побачу і захочу прочитати. Далекосяжних планів не будую. Ще не люблю приховувати, що мені подобається читати та вибирати книжки за настроєм. Мій девіз: «Не буває “низьких” жанрів – бувають погано написані книжки».

Ілля

Ілля Поліщук, категорійний менеджер (бізнес література)

Я активний читач нон-фікшн літератури. Інтерес до певних книг у мене з’являється в той момент, коли їх тематика для мене актуальна.

Літо – це час відпочинку. Саме в цей період найбільше хочеться зазирнути в себе, пошукати себе і надихнутися для подальшого самовдосконалення.

Однією з перших книг, які зацікавили мене в плані того, як здійснювати свої мрії, була книга Джона Кехо “Подсознание может всё”. З книги можна дізнатися 3 найдієвіших способи домогтися бажаного.

Наступною книгою, яка привернула мою увагу, стала гучна новинка видавництва “Манн, Іванов і Фербер” – “Магия утра”. Люблю спати вранці, але автор Хел Елрод переконує, що прокидатися рано вранці для виконання ритуалу самовдосконалення – це ключ до всебічного розвитку своєї особистості. Багато порад автора перегукуються з попередньою книгою.

Не можу не згадати класичну книжку з особистісного розвитку, яку з задоволенням прочитав “7 звичок надзвичайно ефективних людей” Стівена Кові. Спочатку було складно читати, але перечитавши ще раз, отримав порцію мудрості та досвіду автора. Книжка навчила, як бути продуктивним і успішним в будь-якій справі, за яку берешся.

ксеня

Ксеня Кисіль, редактор блогу
Цього літа я в певному сенсі вирішила боротися із своїми читацькими звичками і започаткувала флешмоб #літо_читання. Суть його у тому, щоб встановити свої власні правила читання на літо, і їм слідувати. Мої правила — більше фантастичного, дитячого та нереалістичного, а також читання нових жанрів.
Серед дитячого у мене опинились “Кораліна” Ніла Геймана в українському перекладі Олександра Мокровольського та польський “Ковчег часу” Марціна Щигельського. “Кораліна” геть не розчарувала, а зачарувала. Таке читання ідеально пасує до літнього відпочинку — легке, захопливе, із багатою мовою, хорошою історією та надихаючим закінченням.
Потім взялась за “Буремний перевал” Емілі Бронте. Смішно, здається сестер всі вже прочитали і перечитали в юному віці, а я ні. Тож це теж засіб для відволікання — похмура Англія XVIII століття, зовсім інакша мова, кохання, шалені почуття та Хіткліф, чом би й ні?
Із серйознішого чтива потрошки зазираю в “Теорію літератури” Соломії Павличко, і це найпрогресивніший підручник із літератури, який я зустрічала. Та в планах дивиться на мене із полички “Нечуваний Нечуй”, таку книжку важко було оминути.
Ще одним із моїх правил є географічне різноманіття. Але від улюблених британців ніяк не вдається втекти. Адже і Гейман, і Бронте, і Хеддон, якого прочитала за порадою подруги, і навіть той самий Конрад, що раптово почався читати у поїзді — усі так чи інакше британці. Тож запланувала собі після того, як дочитаю почате — індійську письменницю Арундаті Рой та її “Бога дрібниць”, та Нобелівську лауреатку Світлану Алексієвич. А далі, як настрій покаже.

(Visited 2 614 times, 1 visits today)
  • Сара

    очень странно, что все сотрудники Yakaboo.ua не прочитали ни одной украинской книжки

    • Yakaboo

      Как минимум одну книжку точно не усмотрели – “Теорія літератури” Соломії Павличко. Тем более книг украинских издательств в обзоре гораздо больше, чем одна – это и “Кораліна”, и “Ковчег часу”, и “Оригінали”, и “Викинь мотлох з життя!”. А то, что так мало украинских авторов – совсем не странно, новые книжки украинских писателей выходят не так часто.